09.08.2018, 08:21

Рецепты для Украины. Как технологии изменят таможню

Рецепты для Украины. Как технологии изменят таможню
Роберт Зелди
менеджер практики таможенного регулирования EY

Публичные реестры, интернет вещей и юристы-боты. Какие технологические новации пригодятся на таможне?

Реклама

Поважні міжнародні організації (ОЕСР, ВМО, ЄЕК ООН, тощо) давно говорять про необхідність інформатизації у міжнародній торгівлі. Автоматизація митного оформлення, управління ризиками на основі big data, дистанційний доступ до систем обліку підприємств, електронні перевірки – всі ці інститути запроваджені й постійно вдосконалюються у розвинутих країнах.

Україна ж роками намагається прийняти законодавчі акти, які принаймні частково модернізували б митне оформлення. На жаль, без особливого успіху. Хоча у законодавстві сусідньої Молдови вже більше двох років діє норма, що дозволяє завершення митного оформлення без участі людини, виключно на підставі рішення інформаційної системи митних органів.

Інформатизація змінює світ

Інтернет речей, публічні реєстри транзакцій на основі блокчейну, безпілотні транспортні засоби, юристи-боти, зникнення і поява професій внаслідок інформатизації – технології невпинно змінюють світ.

Професія митника існує ще з часів Стародавнього Риму. Однак автоматизація неминуче вплине і на цю сферу. Автоматичне митне оформлення на блокчейні, дрони замість митників, сканери зі штучним інтелектом, розумна пакувальна тара, що фіксує і передає дані для митного оформлення – все це не лексикон фантаста, а найближче майбутнє для учасників міжнародної торгівлі.

Майбутнє народжується сьогодні

Провісники змін присутні вже сьогодні. Усі перелічені вище інновації або запроваджені, або проходять тестування. Цього року у Південній Кореї було проведено пілотний проект зі впровадження блокчейн-середовища для імпортно-експортних операцій в рамках електронної комерції. У проекті взяли участь логістичні компанії, порти, банки, а також митна адміністрація. Митні та транспортні документи на вантажі зберігалися в розподіленій базі даних, а пристрої, подібні до DHL SmartSensor, автоматично вносили до бази даних інформацію про місцезнаходження та стан товарів.

Проект завершився успішно, а корейська митниця продовжує впровадження нових вражаючих технологій: сканерів з системами штучного інтелекту, блокчейн-платформи митного оформлення, які унеможливлюють спотворення даних про вантаж, автоматичне заповнення та оформлення митних декларацій; безпілотних дронів митної служби, що можуть виявляти кораблі, які відхилися від курсу для можливого завантаження нелегальних товарів.

На іншому боці земної кулі Митно-прикордонна служба США вивчає можливості застосування блокчейну у сфері міжнародної торгівлі та митного контролю. За інформацією дорадчого комітету при Митно-прикордонній службі, робоча група з використання новітніх технологій ідентифікувала 14 випадків, де є доцільним використання блокчейну. Серед них, зокрема, реєстрація і відслідковування ліцензій та дозволів державних органів, сертифікатів про походження, застосування режимів вільної торгівлі, переміщення вантажів під митним контролем.

Два транснаціональні гіганти, IBM та Maersk, у 2018 році офіційно заявили про створення блокчейн-платформи для об’єднання всіх учасників міжнародних ланцюжків постачання – від виробників, експортерів, імпортерів, митних брокерів, перевізників, банків та страхових компаній, до митних органів. У рамках цього проекту вже було проведено тестування можливостей обміну інформацією про поставку партії квітів з Кенії до порту Роттердам.

Роботизований ланцюжок постачання

Таким чином, вже можна визначити компоненти, які в цифровій митниці майбутнього відіграватимуть визначальну роль: «розумні» пристрої, що реєструватимуть зміни стану вантажів, блокчейн як платформа для зберігання, захисту та обміну даними в міжнародному масштабі, а також штучний інтелект.

Є всі підстави вважати, що в недалекій перспективі митне оформлення стане автоматичним. ІТ-системи імпортерів, експортерів, перевізників та митників будуть взаємодіяти між собою, генерувати митні документи та випускати вантажі. У цьому процесі інспектор митниці буде виступати у ролі «білого комірця»-аналітика або ж навпаки – польового працівника, який спеціалізується на проведенні фізичних оглядів.

Професія митника навряд чи зникне. Скоріш за все, вона стане іншою – націленою на якісну аналітику «великих даних» і не пов’язаною з рутинним оформленням окремих партій товарів.

Що відбувається в Україні?

Чи є цифрове майбутнє у української митниці? Хтось може сказати, що електронне декларування і система «Єдиного вікна», частково запроваджені в Україні, – це вже достатні досягнення. Проте електронне декларування і концепція «Єдиного вікна» не є найсучаснішими технологічними досягненнями в митній сфері.

Вони були розроблені та застосовані в різних країнах ще у минулому столітті. Фактично обидва інструменти (безумовно прогресивні) є давно сформованою світовою практикою. Запровадивши їх, Україна не піднеслася на якісно новий рівень, а лише трохи скоротила відставання від інших країн.

У будь-якому випадку, наша країна повинна скоріше почати рух у напрямку повномасштабної автоматизації митної справи. Для цього доведеться суттєво переглянути багато процесів, пов’язаних з митним оформленням.

Відсутність швидкого прогресу у цій сфері та збільшення відставання України від цивілізованого світу може мати вкрай негативні наслідки – як для митної справи, так і для економіки країни в цілому. У той час як компанії інших країн будуть підключені до глобальної автоматизованої «безпечної мережі постачання», зросте кількість затримок митного оформлення українських товарів. З точки зору автоматизованої митниці передової країни, українські товари будуть сприйматися як ризикові – через відсутність надійних даних про вантаж, отриманих в порядку автоматичного обміну інформацією з українськими митними органами.

Саме час урядовцям і керівництву митного напрямку замислитись над впровадженням майбутніх технологій у митній сфері.

Можливо, зарано повністю переводити всі ІТ-системи української митниці на блокчейн. Проте цілком реально для початку провести пілотний проект – наприклад, у сфері подання попередньої інформації митним органам. Автоматизація та запровадження нової програмної платформи у цій сфері може забезпечити більш якісний аналіз ризиків, а відтак – пришвидшить митне оформлення.

Хоча є суттєва проблема: для запровадження автоматизованого попереднього інформування потрібно приймати закони. Відповідні законопроекти роками лежать в українському парламенті – поки без ознак швидкого ухвалення.

Если вы не согласны с опубликованной выше авторской колонкой, напишите свою и пришлите ее на адрес opinions@liga.net.

Материалы, публикуемые в разделе "Мнения", отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ".
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.