Пусть будет "Весна". История производства косметики родом из Бучи

Інна Скаржинська ― засновниця українського бренду натуральної доглядової косметики "Весна". Свою справу жінка починала у Бучі вісім років тому. У той час вона намагалася підібрати доглядові засоби своїй дитині з атопічним дерматитом і так почала варити мило з використанням лікарських трав, вирощених в Україні. Згодом хобі переросло у бізнес.

До війни бізнес мав гарний темп розвитку: бренд був відомий у країні й потрохи виходив на міжнародні платформи з продажу, розпочинав працювати на експорт. Однак повномасштабна війна змусила підприємицю відкоригувати плани.

З Бучі сім’ї довелося виїжджати стрімголов. Рятувалися самі, але не змогли нічого взяти з обладнання. Росіяни увірвалися на виробництво, в офіс і магазин, поламали меблі, викрали техніку, склад косметики, все решта розтрощили. Збитки оцінили у близько 5 млн грн.

Перезапустити бізнес з нуля героїня вирішила не на рідній Київщині, а у Львові, куди "Весна" релокувалась з окупованої минулої весни Бучі. Вже понад рік справа Інни та її родини продовжує розвиватися: підприємиці вдалося не тільки запустити виробництво на новій локації, а й повернути свій бренд у Бучу, де наразі працює фірмовий магазин "Весна". Також "Весна" впровадила для бренду франчайзингову модель для розширення бізнесу. До речі, франшиза на час війни безкоштовна ― ні паушального внеску, ні роялті франчайзі не сплачують. Так Інна вирішила популяризувати українську косметику, і ця модель вже активно працює на Закарпатті. 

Окрім розвитку на українському ринку, оновлена "Весна" має контрактних клієнтів в Європі та США, а зараз веде перемовини ще з кількома іноземними партнерами, імена яких підприємиця тримає у секреті до підписання угоди.

LIGA.net в рамках партнерського проєкту з Mastercard поспілкувалася з Інною, аби зрозуміти, як підприємиці вдається розвивати б'юті-бізнес під час війни, як російське вторгнення змінило український діловий ландшафт і які дії та рішення допомогли Інні не тільки зберегти, але й розширити свій бізнес. 

Швидкі рішення у воєнні часи

До війни Інна мала успішний маленький бізнес у Бучі, на Київщині. Виробництво, фірмові магазини та партнерські мережі дедалі більше надихали жінку на розвиток та розширення бізнесу. Аж поки не сталося повномасштабне вторгнення. Аби убезпечити родину, жінка вивезла дітей за кордон, але сама згодом повернулася, щоб продовжувати займатися улюбленою справою. Та повернутися до виробництва натуральної косметики виявилось важче, ніж здавалося на початку ― все обладнання, запаси сировини, тара залишилась в напівзруйнованій Бучі. Але підприємиця не здалася і вирішила спробувати відновити свою справу на Львівщині, де зупинилася після повернення з-за кордону.  

Інна дуже пишається тим, що одразу після деокупації приїхала в рідну Бучу. Не відкладаючи справи надовго, в перший день після повернення у порожнє напівзруйноване місто, підприємиця знайшла людей, які допомогли їй вивезти звідти залишки обладнання, вцілілі зразки продукції та прилади. 

"Щойно ми приїхали у Львів, я одразу почала робити твердий шампунь. Мені було це важливо ― продовжувати робити свою справу, контактувати з постачальниками, клієнтами, наймати працівників. І потім я через декілька місяців зрозуміла, наскільки це було правильно. Якби трошки завагалася ― не впевнена, що розпочала б усе заново", ― розповідає вона.

Нові виклики й сміливі рішення

Одним із найнеочікуваніших відкриттів для себе за період війни та чи не найкращим рішенням у розвитку бізнесу Інна Скаржинська називає залучення контрактних партнерів до бізнесу "Весни" не тільки з України, а й з-за кордону. 

"Дуже важливий був перехід, коли до нас після кількох сюжетів на телебаченні почали звертатися компанії, що пропонували робити для них косметику у форматі контрактного виробництва (практика, коли продукт виробляється під бренд конкретного замовника на потужностях "Весни"). Ми не давали рекламу, не промотували себе на той момент. Але до нас як до релокованих підприємців приїздили журналісти, блогери, тож багато інформації про нашу історію "Весни" опинилося у мережі", ― розповідає жінка. 

Підприємиця зізнається ― не могла навіть уявити, що співпраця з відомими брендами можлива у воєнних умовах. Нині "Весна" співпрацює з салонами, готелями, має серед партнерів українські та кілька закордонних брендів, що обрали маленьку українську компанію своїм партнером.

"Серед них ― один американський, для якого ми вже виготовляємо кілька партій", ― пишаючись, розповідає героїня.

Завдяки гуртовим контрактним замовленням бізнес отримав живі гроші, закупив потрібні інгредієнти та, власне, має можливість далі розвиватися. "Коли продаєш вроздріб, складніше накопичувати. І зараз ми зрозуміли кайф від такої стабільності", ― каже підприємиця.

Наразі Інна шукає можливості виходу на міжнародні ринки, а продукти компанії вже проходять сертифікацію в США та Європі. "В Європі ми намагалися шукати сертифікаційні органи самотужки, та врешті знайшли українця в Італії, що нам в усьому допомагає. В США цим займається наш бренд-партнер, для якого ми виробляємо косметику", ― ділиться жінка.

Постачання по-новому

Світ дуже змінився через війну в Україні. Чимало перевірених часом партнерів "Весни" були змушені переглянути алгоритми своєї роботи.

"Наші постачальники тари, дистриб’ютори компонентів, масел наразі не всі доступні. Хтось переїхав в інше місто, а хтось не має можливості постачати товар через логістичні складнощі, спричинені війною. Тому ми намагаємось шукати виробництва, які зможуть забезпечити нас і тарою, і компонентами для косметики, і обладнанням з огляду на наші плани масштабування та розвитку в найближчому майбутньому", ― зазначає підприємиця.

Зараз, за її словами, постачання відбуваються з перебоями. Іноземну сировину везти дуже дорого. Тим часом "Весна" закуповує трави в українських фермерів, що дуже допомагає у продовженні роботи бренду, і водночас – це підтримує локальних виробників. Зокрема, бренд співпрацює з виробниками із південних регіонів країни, наприклад, нещодавно купували партію в Запорізькій області. "Паралельно шукаємо місцину на Львівщині, де можна було б висіяти потрібні нам рослини та мати вже власну сировину, якість якої я контролюватиму особисто", ― ділиться планами бізнесвумен.

 "Зараз ми відчуваємо брак, наприклад, кератину гідролізованого ― його ніде немає. І я ночами не сплю, роздумуючи, як можна закрити цю потребу. Можливо, доведеться їхати в Німеччину, в Чехію, в Бельгію чи купувати його десь у Кореї", ― розповідає Інна.

Шукаємо своїх людей

В Бучі у "Весни" було 12 штатних працівників, ще кількох ми брали на фриланс. Зараз штатних ― 16, а разом із фрилансерами ― 20 людей. "Тобто ми виросли й зростатимемо далі. Зараз на стажуванні троє людей, маю ще дві вакансії на виробництві. І думаю, що через місяць-два, точно до літа, ми вийдемо на 25 людей", ― розповідає Інна. 

За її словами, спочатку, коли компанія переїхала, намагалися наймати таких, як і самі, ― ВПО, аби допомогти людям адаптуватися у новому місті. Але врешті зіштовхнулися з нестабільністю ― часто працівники виїжджали, не осідаючи на Львівщині. Наразі у компанії працює двоє внутрішньо переміщених осіб. 

Інна зізнається, що шукає кадри скрізь ― від сайтів пошуку роботи та соцмереж до особистих контактів. Добір кандидатів і онбординг проводять ретельно.

"Хочеться, щоб людина була з нами в гармонії, щоб наші цінності збігалися, щоб не тільки нам підходив новий працівник, але й ми йому", ― каже підприємиця.

"Я намагаюся всіх здружити в колективі, об'єднати, щось разом робити, проводити семінари, десь поїхати, разом провести час, попити каву. Хочеться трішки підсолоджувати це життя собі та людям, тому що нам усім дуже важко, і кожен має свій поріг чутливості, больовий синдром", ― ділиться Інна. 

Як розпочати успішний бізнес

Згідно з дослідженням платформи Опендатабот, торік майже половину нових бізнесів у нашій країні відкрили жінки, а з початку 2023 року серед усієї кількості відкритих ФОП вже понад половину становлять жінки. За словами Інни, для того аби розпочати власну справу на новому місці, чи у вашому рідному містечку, треба поставити собі два запитання. Перше ― наскільки корисним буде те, чим ви плануєте займатися. Друге ― зрозуміти, де краще робити той чи інший бізнес-проєкт. 

"Важливо обрати справу, якій ти можеш присвятити себе, повірити в її успіх та потрібність для інших, потенційних клієнтів. Якщо ж людина зрозуміє, що вона корисна там, де є зараз ― волонтерить, пече хліб, допомагає відновлювати міста і села, то це правильний напрям. Маю чимало знайомих, які залишились і працюють у Бучі. І кожен з них наближає перемогу у своїй галузі", ― каже підприємиця.

Інна зазначає, що своєю роботою наразі допомагає Україні тим, що влаштовує на роботу людей, відновлює виробництво, розвиває бізнес. "І завдяки тому, що мій бізнес працює, я можу донатити, волонтерити. І я бачу в цьому зараз свою міцність, свою певність у тому, що все роблю правильно", ― додає підприємиця.

Купуйте українське

Сьогодні українська б'юті-індустрія, а саме косметичний її сегмент через війну дуже звузився, каже Інна. І це шанс замістити маленьким українським брендам міжнародних косметичних гігантів. 

Вона додає, що зараз ринок досить розрізнений. "Локальні виробники мають хорошу продукцію, проте часто трапляється, що це дуже вузький асортимент та невеликі обсяги. Всі стараються, і всі від усіх залежні", ― розповідає героїня. Разом із тим Інна вірить, що українські виробники косметики зможуть забезпечити українців якісною натуральною продукцією. 

"Я не вважаю, що ми всі одне одному конкуренти. Українців ― мільйони, і ми можемо забезпечити всіх людей українською косметикою. Кожен бренд може забрати свою нішу. Хтось простіший, хтось середнього масштабу, хтось преміумсегмента", ― вважає підприємиця.

Наразі "Весна" розвиває власну мережу фірмових магазинів, має франчайзингову програму та співпрацює з мережевими аптеками.

Відновлено магазин у Бучі, запущені дві точки продажу косметики у Львові, а ще – компанія безкоштовно дала кілька франшиз для підприємців, що відкрили фірмові магазини "Весни" в Ужгороді та Мукачеві.

До речі, франшизи "Весни" до кінця війни можна отримати без паушального внеску та роялті.  "Я думаю, що франшиза "Весни" ― це дуже перспективно, тому що, як показує досвід, люди повертаються до українського виробника", ― впевнена Інна.

Хай буде "Весна"

Зупинятися на досягнутому Інна не збирається. Підприємиця вже розглядає можливість розвитку мережі за франчайзингом як в Україні, так і за кордоном. "Зараз у нас перемовини з підприємцями Києва та Кракова", ― каже вона. 

Крім цього, в планах підприємиці на найближчий рік ― відкриття 2-3 експортних ринків. Зокрема, зараз розглядають варіанти Румунії та Молдови. Також у фокусі ― співпраця з іншими брендами в частині контрактного виробництва. Компанія вже напрацьовує зв’язки з польською та чеською компаніями. А ще ― запуск нової лінійки продуктів з відомим партнером, назву якого Інна поки що не розголошує. 

Ще одна мета ― поширитися в аптеках, щоб витіснити проросійські бренди на поличках. "Ще, можливо, зайдемо у дві мережі аптек. З двома ми вже працюємо", ― розповідає бізнесвумен. 

Не бійтесь допомоги

Інна Скаржинська каже, що розвивати бізнес їй суттєво допомагають міжнародні фонди. "Нас дуже підтримали і консультуванням, і допуском до безлічі конференцій. Я не можу цю допомогу навіть оцінити, адже це надзвичайно корисно і важливо", ― каже вона.

Наразі Інна виграла грант від USAID, який частково покриватиме витрати на сертифікацію продукції "Весни" за кордоном.

За словами підприємиці, консультації та нетворкінг допомогли їй швидко зорієнтуватися в експортному напрямі, а не йти навпомацки, як почасти роблять чимало підприємців, набиваючи собі гулі.

Ось її поради для тих, хто має намір співпрацювати із фондами та міжнародними організаціями:

1. Треба, щоб вас помітили. Просто так нічого не відбувається. Тобто наполеглива праця, оригінальний якісний продукт і коло клієнтів ― ось основний критерій. 
2. Бути прозорим бізнесом. Необхідно сплачувати податки, показувати чесні обороти, працевлаштовувати співробітників офіційно, мати хорошу кредитну історію. Міжнародні донори та консультанти моніторять усе, тому на допомогу може розраховувати тільки легальний бізнес. 
3. Жодних зв’язків із Росією. Серед контрагентів, партнерів чи співзасновників не має бути представників країни-агресора. Окрім того, що це стоп-фактор для отримання допомоги від міжнародних організацій, це насамперед прояв громадянської позиції. 
4. Турбота про безпеку. Якщо бізнес має усі потрібні дозволи на роботу, сертифіковане виробництво, а умови праці співробітників задовольняють міжнародним стандартам, компанія може розраховувати на увагу і допомогу міжнародних донорів. 
5. Шукайте нові знання. Наразі чимало малих підприємців мають проблеми із фінансовою грамотністю ― бояться брати кредити, масштабувати бізнес, інвестувати у розвиток. Проте цю прогалину легко заповнити за допомогою курсів та відкритих онлайн-ресурсів.