Политическая коррупто-коммерция vs предпринимательство: кто кого?

Малий та середній бізнес приносить країні понад 50% ВВП і має понад 70% зайнятих. Так історично склалося в багатьох країнах ЄС і не лише у Європі, але не в Україні.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Після розпаду Радянського Союзу величезна кількість міжнародних донорських програм в Україні була направлена саме на розвиток МСБ. За скромними підрахунками деяких моїх колег-аналітиків, мова йде про більше ніж мільярд доларів.

На жаль, минуло 30 років, проте мале та середнє підприємництво становить лише 16% ВВП нашої країни, великі ж підприємці забезпечують більше 70%.

Читайте также: Суровая реальность 2020 - драматический поворот, в который вы должны вписаться

Чому так? Звичайно, багато дискусій точиться про захист прав власності, умови фінансування, держпідтримку, рівень підприємницького духу в Україні тощо.

Проте я останнім часом усе більше думаю над тим, що одна із реальних проблем криється в іншому: в Україні просто державна корупто-комерція виграє конкуренцію у реального підприємництва.

Читайте также: Не переставайте мечтать. Сейчас вашему бизнесу это очень поможет

Підприємці — люди, які готові ризикувати і вкладати кошти в те, щоб підприємство максимально працювало для заробітку грошей, точніше, задля максимізації прибутку, а, по суті, лакмусом будь-якого бізнесу є його прибутковість або маржинальність — програють у конкуренції з політичною корупто-комерцією.

Що таке політична корупто-комерція? Це коли ти вкладаєш гроші в певні політичні проєкти, починаючи від "купівлі" посади директора елеватора одного з державних підприємств, закінчуючи кріслом під куполом Верховної Ради, з метою швидкої окупності інвестицій і можливостей додатково заробити з мінімальними ризиками. 

Теоретичний приклад. Маючи 1 млн грн, ти можеш вкласти гроші у мініпекарню в одній із ОТГ України. Окупність проєкту — близько 7 років. Дохідність — 13-15%. 7 років — це багато чи мало? Риторичне запитання. Ризики є? Звичайно! Роботи багато? Так, дуже.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

Дивимося у бік політичного бізнесу. "Інвестуєш" як корупційний внесок цю ж суму в посаду директора елеватора. За рік, якщо є річна пропускна можливість на підприємстві для 100 000 т зернових, потенційно заробиш $100 000, або 2,7 млн грн. Маржинальність — більше 150%, або в 10 разів більше звичайного бізнесу.

Той, хто має дух підприємництва, завжди аналізує і дивиться на перспективи і ризики: заходити у мініпекарню і 7 років ризикувати власними коштами з невеликою окупністю, чи піти директором елеватора, де ризики практично нульові. Так, можливо, будуть певні карні справи, виженуть зі скандалом, але, як показує практика, нікого за крадіжки у державній сфері не посадили. Маючи маржинальність на рівні 150%, можна і відкупитися, поділившись із ким потрібно.

Читайте также: Профсоюзная реальность: кого и как сейчас защищают объединения сотрудников?

І очевидно, що більшість в Україні обирає саме державну, політичну корупто-комерцію. Адже запровадити квоти на імпорт добрив, де ціна питання понад $300 млн, і отримати відповідну винагороду навіть у 1% (це чистий прибуток $3 млн!!!) набагато простіше і швидше, аніж легально в бізнесі заробити ці кошти.

Таких прикладів можна навести в кожному секторі безліч, але я більш ніж переконаний, що це одна з головних проблем, чому у нас підприємництво не так розвивається, як усім нам хотілося би.

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

До того часу, поки у нас будуть заробляти на політичній корупто-комерції, й маржинальність у цьому буде набагато вища, а окупність коштів швидша, ніж у нормальному бізнесі, нереально відбудувати малий та середній бізнес. Я не кажу вже про те, щоб побороти корупцію. Тому очевидно, що поки не буде приватизоване все державне майно, дерегульована економіка країни та накладено мораторій на податкові, регуляторні та інші важливі для бізнесу зміни, всі бажання запустити малий та середній бізнес залишаться лише на папері.