Вернуть полицию, поставить камеры или раздать шокеры? Как сделать Укрзалізницю безопасной

Чи безпечно подорожувати потягами? Приклад Анастасії Лугової, на яку папав невідомий в потязі "Маріуполь-Київ" доводить, що не завжди.

Які зміни потрібні Укрзалізниці, щоб пасажири почувались в безпеці?

Побиття та спроба зґвалтування

"Заблокував двері і почав бити. Притиснув до ліжка. Тримав за горло і бив багато разів, - пише Лугова у своєму пості у Facebook після того, як у купе до неї із семирічним сином в потязі до Києва посеред ночі проник невідомий. - Я кричала, прокинувся син. Почав кричати і просити "не бити маму", на що невідомий розвернувся і хотів вдарити сина. Я затримала удар, пообіцявши, що зроблю все що завгодно, або би він не бив сина".

Щоб відвести небезпеку від дитини, жінка запропонувала вийти із купе, потрапила до купе незнайомця. Врятувалася завдяки плачу сина: змогла переконати нападника, що плач дитини розбудить увесь вагон. 

За словами Лугової, вона із сином одразу побігла до провідниці, однак нападнику вдалося переконати працівницю УЗ в тому, що Анастасія - його дружина, й це просто "звичайна сімейна сварка". Захист вдалося знайти в провідниці сусіднього вагону. Пізніше начальник поїзда дав команду затримати і охороняти нападника, який погрожував натиснути стоп-кран або розбити вікно.

Після прибуття потяга до Києва чоловіка затримала поліція, яку викликав чоловік Анастасії Володимир Захарченков. Провідниці переконували його дружину не робити цього і пропонували хабар, повідомів він в коментарі 5 каналу. Ймовірно, через те, що нападник був "зайцем", припускає чоловік.

Лугова сподівається, що максимальний розголос цієї історії допоможе уникнути подібних випадків у майбутньому.

Внаслідок нападу в жінки виявили переломи щелепи та вуха, а також множинні гематоми, більшість з них - на обличчі.

Реакція правоохоронців

Нападником виявився тричі судимий 45-річний житель Запоріжжя Віталій Рудзько, повідомив наступного дня після нападу заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

Рудзька заарештували на 60 діб без права внесення застави (до 28 вересня). Йому готують звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу: нанесення тілесних ушкоджень і спроба зґвалтування.

Що кажуть в Укрзалізниці

1 серпня Укрзалізниця опублікувала заяву: компанія просить вибачення в Лугової та зазначає, що буде проведене офіційне слідство.

4 серпнядиректор з пасажирських перевезень УЗ Олександр Толкачов повідомив його результати. "На станції П’ятихатки-Стикові невідомий проник до вагона без квитка. "Провідниця не підтверджує, що брала кошти з нього за безквитковий проїзд", - сказав Толкачов.

Також в УЗ наполягають, що поліцію викликали працівники УЗ, хоча потерпіла вказувала, що це довелося зробити її чоловікові.

Попри це частину працівників цього потягу все ж звільнили. "Посад позбулися провідник вагона, у якому стався інцидент, начальник поїзда, інструктор поїзних бригад, старший майстер вагонного депо резерву провідників та заступник начальника Маріупольського вагонного депо", - повідомив в.о. голови Укрзалізниці Іван Юрик.

Що робити пасажирам?

Як поводитись в подібних ситуаціях? В УЗ кажуть, що існує інструкція: пасажир звертається до провідника, а той має повідомити начальника потяга.

"За вашу безпеку несе відповідальність начальник потяга. Досвіду боротьби в нього немає, він може запропонувати цій особі ізолюватися та викликати поліцію", - пояснив Толкачов. Якщо провідник не реагує на прохання  - пасажиру слід звернутися на "гарячу лінію" УЗ. 

Толкачов говорить, що випадки на кшталт нападу на Лугову стаються ледь не щодня. Через них, зокрема, страждають і самі працівники залізниці. 

Для їхньох безпеки міністр інфраструктури Владислав Криклій запропонвав дозволити провідникам користуватись газовими балончиками.

Чи це допоможе? Ексголова департаменту з організації внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів УЗ Олександр Красноштан, в цьому не впевнений. Видача електрошокерів чи газових балончиків - нічого не дасть, щоб ними користуватися - потрібно навчати працівників, а зараз жодних тренінгів із самозахисту вони не проходять, вважає він.

"Це, звісно, не завадить, але може створити працівникам УЗ ще більше проблем, адже фактично перекладе на провідника ще одну функцію. Ні законодавчо, ні нормативно у них немає функцій здійснення захисту", - застерігає він. Крім того, 60% працівників УЗ - жінки, й не завжди зможуть протистояти чи тим паче "скрутити" сильнішого за себе зловмисника.

Як зарадити: камери у вагонах, охорона чи повернення поліції 

Найбільш поширена реакція в соцмережах: чому в потязі не було поліції?

Транспортна міліція не супроводжує потяги з 2012 року та остаточно ліквідована в 2015 році", нагадав член наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко: "Відновлення цього підрозділу - це компетенція не УЗ, а народних депутатів".

Але це не єдина опція. "З точки зору безпеки було б правильно, щоб адміністрація УЗ на оплачуваній основі забезпечувала найм охорони для супроводу основних маршрутів пасажирських потягів", - вважає Геращенко.

За оцінкою Лещенка, це може коштувати УЗ додатково 250 млн грн щороку.

В.о. голови правління Укрзалізниці  Іван Юрик повідомив, що незабаром повинна відбутися нарада з керівництвом МВС з цього приводу.

У соцмережах для уникнення від подібних випадків пропонують розділити вагони потягів на жіночі та чоловічі, залучити охоронну компанію для чергування в потягах або ж поставити камери чи кнопки для екстренного виклику провідників. 

Втім Красноштан, наполягає: лише повернення в потяги поліції буде єдиним дієвим варіантом.

"Уявімо, УЗ найме охорону, але ж охоронець не має права ні затримати зловмисника, ні перевозити вогнепальну зброю. Він може лише пильнувати майно чи окремих фізичних осіб", - каже він. Кнопки чи камери теж не зможуть зупинити насильство.

За словами ексзалізничника, зараз у разі вчинення злочину в потязі правоохоронці часто не можуть доїхати туди через відсутність поруч із колією дороги, особливо в негоду, або й не хочуть через "бюрократичний пінг-понг".

"Скажімо, маршрут потяга Ужгород-Лисичанськ пролягає через 10 адміністративно-територіальних одиниць. Хто конкретно буде займатися справою, якщо в потязі станеться вбивство?", - пояснює він.

Як приклад він наводить минулорічну ситуацію з потягом Миколаїв-Івано-Франківськ: їхали вболівальники, почали трощити потяг, на території Львівської області начальник поїзда відмовився їхати далі, зупинив його та викликав поліцію, але та відмовилась їхати далі, оскільки не має права покидати територію Львівської області, тож потяг застряг на дві години.

За його словами, транспортні спецпідрозділи для охорони на залізниці досі працюють в багатьох країнах великих розмірів, де є нічні потяги: наприклад, Білорусі, РФ, Великій Британії, Канаді, Німеччині, Італії, В’єтнамі та США.

МВС: потрібні гроші

В міністерстві готові пристати на ініціативу УЗ та Мінінфраструктури лише "при умові створення належних умов бюджетного фінансування та забезпечення матеріально-технічної бази для поліцейський підрозділів". Таку заяву зробив радник міністра внутрішніх справ Володимир Мартиненко повідомив. Простими словами: за додаткову оплату.

Наразі порядок взаємодії органів поліції з підрозділами УЗ затверджено спільним наказом МВС та МІУ від 2 березня. Нацполіція та УЗ у березні запускали пілотні проєкти під назвою "Назустріч клієнту" для супроводу пасажирів поїздів Миколаїв-Рівне та Одеса-Москва, повідомляли тоді у пресслужбі Укрзалізниці.

Далі "пілоту" ініціатива, схоже, не пішла.

"Для забезпечення охорони пасажирських поїздів підрозділами поліції необхідно такі підрозділи перед тим створити, розширивши штат поліцейських, забезпечити їх фінансування з бюджету, технічне оснащення та соціальні гарантії. Інакше все це працювати не буде”, - констатував Мартиненко.

Тим часом, 4 липня на сайті президента з’явилася електронна петиція із вимогою повернути правоохоронців в потяги.

За добу вона набрала всього 650 підписів.