Строить киевскую окружную за $3 млрд будут без Prozorro. Это "хуже, чем при Януковиче"?

3 червня ВРУ однією правкою дозволила будувати дорогу навколо Києва за 85 млрд грн в обхід Prozorro. Так не доведеться витрачати час на бюрократію, тендерні процедури та узгодження з Антимонопольним комітетом, кажуть депутати. 

В Укравтодорі та Міністерстві інфраструктури переконують: завдяки цьому Україна перейшла на "нову міжнародну форму контрактів". 

Опоненти ж наполягають: так Україна повернулася до часів Януковича, коли мільярдні контракти до Євро-2012 на будівництво без тендерів отримували "свої" компанії. 

Одна правка на 85 млрд грн. Що відбулось?

3 червня 2021 року Верховна Рада розглядала законопроєкт №5309 про зміни до закону про публічні закупівлі та вдосконалення системи оскарження закупівель. Документ покликаний розблокувати спрощені закупівлі до святкування Дня Конституції та Дня Незалежності України, адже часу на проведення всієї тендерної процедури – вже замало.

Під час засідання народний депутат від Слуги народу Арсеній Пушкаренко запропонував своїм колегам вдосконалити систему публічних закупівель для дорожнього господарства та вніс правку №35 про виключення з-під дії закону будівництво Великої кільцевої дороги у Києві:

"Ми бачили, як дорожня мафія через Антимонопольний комітет зловживає своїми правами, через інші механізми блокувала ці процедури та тендери [..] Я прошу всіх [..] підтримати мою правку для того, щоб ефективно ми могли працювати і будувати сьогодні нові якісні дороги", – пояснив він свою позицію.

І попри те, що пропозицію Пушкаренка раніше відхилили під час засідання профільного комітету, уже у залі парламенту 268 колег її підтримали. Так у законі з’явився рядок про виключення з-під дії закону "робіт з будівництва (зокрема супровідні цим роботам послуги) Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (Київська область)". 

У цілому за законопроєкт вже разом із правкою Пушкаренка проголосували 273 народних обранця. У понеділок 7 червня закон підписав голова Верховної Ради Дмитро Разумков, для остаточного затвердження залишився підпис президента. 

Що це за дорога

Київська обхідна дорога (КОД) – проєкт кільцевої автомобільної дороги довкола Києва загальною протяжністю майже 150 км. КОД повинна сполучити траси Київ – Ковель, Київ – Чоп, Київ – Одеса, Київ – Знам’янка, Бориспіль – Маріуполь, Київ – Харків та Київ – Чернігів та зосередити на собі до 70% вантажного транспорту, і у такий спосіб розвантажити трафік у столиці. За розрахунками Укравтодору, це має скоротити час проїзду через Київ на 40-60 хв.

Концепт об'їзної довкола Києва сягає ще часів Генплану міста від 1966 року. Проєкт КОД у теперішньому вигляді Укравтодор представив минулого року напередодні виборів мера столиці як частину програми Велике будівництво. 

Загалом проєкт складатиметься з шести ділянок та передбачає зведення нового мосту через Дніпро з підходами протяжністю понад 25 км. Попередньо загальна вартість проєкту складе 85 млрд грн, що співмірно з річним бюджетом Укравтодору. А повне завершення робіт планується через 5-6 років за умови стабільного фінансування.

У серпні 2020 року Держагентство оголосило перший тендер на проєктні роботи для будівництва першої ділянки Київської обхідної дороги. Станом на початок червня 2021 року на етапі проєктування вже три ділянки дороги, ще одна – чекає на тендер. Будівництво першої черги заплановане вже на літо цього року, повідомили в Укравтодорі під час обговорення змін до законопроєкту 8 червня. 

У травні агентство підписало меморандум про співпрацю в реалізації проєкту будівництва обхідно довкола Києва з американською компанією Bechtel Corporation.

Новий міжнародний формат чи непрозорі закупівлі 

Верховна Рада України ухвалила зміни до законодавства, котрі дозволяють пришвидшити будівництво КОД, повідомили після голосування в Укравтодорі.

У Міністерстві інфраструктури, яке нещодавно очолив ексочільник Укравтодору Олександр Кубраков, теж привітали таке рішення нардепів та назвали його переходом до нового для України міжнародного формату контрактів EPC+F. 

"Йдеться про те, що на конкурентних торгах підрядник визначатиметься не лише за ціновим критерієм, але й за умовами залучення фінансування. Тобто підрядник не лише проєктує та будує, але й забезпечує можливості фінансування для виконання цих робіт", – пояснили в МІУ.

Це, за оцінками міністерства, дозволить залучити до будівництва Київської обхідної дороги визнаних та досвідчених підрядників, яким довіряють міжнародні фінансові інституції.

Натомість зовсім по-іншому таку практику побачили в Нацагентстві із запобігання корупції.

"Десятки мільярдів гривень будуть витрачені на масштабний проєкт для будівництва Великої кільцевої дороги в обхід прозорих тендерних процедур, які покликані мінімізувати корупцію та забезпечити добросовісну конкуренцію", – відреагували в НАЗК після ухвалення закону із правкою Пушкаренка. 

Крім того, законопроєкт зобов’язує бізнес під час оскарження закупівель до АМКУ надавати докази порушень їхніх прав та інтересів. Не завжди такі докази можливо надати, особливо коли суть скарги стосується тендерної документації, додають в НАЗК.

"Норма може позбавити бізнес права на оскарження і дозволить АМКУ на власний розсуд залишати скарги без розгляду", впевнені у відомстві.

Нова вимога призведе до додаткових бар’єрів захисту прав бізнесу від зловживань з боку замовників, зменшить привабливість ринку публічних закупівель для приватного сектору економіки та розширить "сіру" зону дискреційних повноважень органу оскарження, що можуть використовуватися з корупційною метою, застерігають у "Лізі антитрасту", спільному освітньому проєкті ГО "Рада захисту конкуренції та споживачів" та ГО "Наші гроші". 

"Гірше, ніж за часів Януковича"  

Небезпеку у такому спрощенні закупівель вбачає й депутат Київради (Голос) та один з ідеологів системи публічних закупівель Prozorro Максим Нефьодов.

"Усі форми звітування та контролю, які дає громадянам закон про публічні закупівлі, на будівництво об’їзної не поширюються. Це означає, що проєкт можна віддати кому завгодно хоч завтра без будь-яких обмежень", – пояснює він в коментарі LIGA.net.

Нефьодов вважає це не новим міжнародним форматом, а "черговим простим рішенням", щоб розділити багатомільярдний бюджет без тендерних процедур та уваги громадськості. Водночас такого об’єкту як "Київська окружна дорога" у юридичному сенсі не існує. 

"Так само ніяких згадок про красиві абревіатури EPC+F у законі немає. Це вигадка в пресрелізі. Тому суму, рівну за обсягам всім витратам на дороги за рік, просто віддадуть комусь красивому", – переконаний він.

Виходить, що понад 10% усього бюджету публічних закупівель країни вперше в історії взагалі буде виведено за межі будь-якого законодавчого регулювання.

"Це навіть гірше, ніж було під Євро-2012 за часів Януковича", – обурюється Нефьодов.

У "Лізі антитрасту" погоджуються: нововведення надасть переваги окремим компаніям та відкриє "скриньку Пандори" для інших державних замовників, які будуть масово намагатися виводити свої закупівлі з-під дії закону, певні там. У організації закликають президента ветувати закон. 

Також серед критиків нововведення ексміністр інфраструктури (2016-2019 роки) Володимир Омелян, який зараз є депутатом опозиційної партії "Європейська солідарність". 

"Це – афера, яка матиме тяжкі наслідки не лише для МІУ та Укравтодору, а й політичного керівництва держави", – застерігав Омелян під час публічного обговорення нововведення в Укравтодорі 8 червня.

Він стверджує, що "тут не пахне жодним EPC+F", адже цей міжнародний формат спершу треба було імплементувати до українського законодавства. До того ж Омелян ставить під сумнів, що у проєкт "з такими політичними ризиками" погодиться прийти якийсь міжнародний підрядник.

 Конкурси по-новому

У Мінінфраструктури ж наполягають: піти таким шляхом вирішили саме після численних запитів з боку міжнародних компаній. 

"Для чого ці зміни? Щоб в Україну могла прийти міжнародна компанія чи декілька й прозоро привезти гроші. Не в концесію, не під держгарантії, адже там зовсім інші процедури, а відповідно до усталених міжнародних актів", – каже директорка Команди підтримки реформ МІУ Ірина Кошель. 

"Поза Prozorro – не означає, що закупівля буде проходити без відкритого конкурсу", – наполягає директорка Команди підтримки реформ при Укравтодорі Олександра Азархіна.

За її словами, агентство вже розпочало розробку нового нормативно-правового акту. До того ж внесені Радою зміни створюють умови для подальшого реформування закупівельної системи.

"КОД має стати еталонним проєктом як у розрізі закупівельних процесів, так і використанні сучасних технологічних рішень", – обіцяє Азархіна.