Медиагигиена в украинских компаниях: чьи сотрудники чаще распространяют фейки. Рейтинг

В редакцію LIGA.net звернулася засновниця волонтерської ініціативи "Як не стати овочем" Оксана Мороз з пропозицією публікації результатів дослідження "Як дотримуються інформаційної гігієни у Facebook працівники 20 великих українських компаній". Ми виршили, що він має стати в нагоді бізнесу.

33-річна Олена живе у великому райцентрі та працює у ПриватБанку на керівній посаді. До цього була вчителькою. Вона щодня публікує у своєму Facebook два-три дописи, але здебільшого - це репости чужих текстів та відео. 

Олена часто постить інформацію про ПриватБанк: акції, нові продукти, роз'яснення регулятора. Проте більшість її дописів - це посилання на сайти-смітники, на яких, в перемішку з рецептами та підбірками фільмів, публікуються фейки та маніпуляції. 

В травні вона опублікувала посилання на сайті radiotrek.rv.ua "До побачення, Короно! У боротьбі з COVID-19 допущена серйозна діагностична помилка?". За посиланням - фейк.

Пізніше Олена поділилася текстом сайту ІА "Красная Весна" "Дистанционное обучение — это смерть образования". В ньому стверджується, що "хвалебні оди дистанційної освіти" тиражуються для того, щоб у дітей з багатих сімей була якісна традиційна освіта, а у всіх інших "стандартизований віртуальний сурогат".

Ще одне захоплення Олени - тести. За півроку вона опублікувала понад 20 дописів з їх результатами. Кожна з платформ, на яких вона проходила тести, чесно пише про те, що збирає дані користувачів: мейли, телефони, фото, тексти, список місць де побували та ще багато іншого. Проте користувацькі угоди написані дрібними літерами, англійською чи німецькою мовами та ще й з купою абревіатур і складних термінів. Навряд чи Олена їх читала, а от кнопку "погодитися" натискала, і не раз. 

Поведінка Олени в Facebook типова. Таких, як вона, у великих компаніях 53%. Такі дані дослідження "Як дотримуються інформаційної гігієни у Facebook працівники 20 великих українських компаній", яке провела волонтерська ініціатива "Як не стати овочем" в рамках вивчення рівня інформаційної гігієни українців.

Як працівники компаній порушують інформаційну гігієну 

Соцмережі - основне джерело отримання новин для українців, а 49% споживають новини з Facebook. Вони ж і є основним розповсюджувачем інформаційних вірусів. Читаючи фейки в Facebook, виникає запитання "Хто в це може вірити?". Останні дослідження КМІС дали на нього відповідь - 7 з 10 українців погодилися з твердженням, що коронавірус є штучним. А 4 з 7, що він ще й створений для зменшення населення. В цю групу увійшли люди різного статусу та достатку. 

Це ж твердження підтвердило і дослідження рівня інформаційної гігієни співробітників 20 великих компаній волонтерської ініціативи "Як не стати овочем". Воно проводилося у два етапи. Спочатку аналізувалися 93 320 сторінок у Facebook, які вподобали 1000 працівників українських компаній. Як виявилося, основними джерелами інформації для "білих комірців" є 44 сторінки соцмережі. 

32 з них є інформаційними ресурсами різного рівня об'єктивності: медіа (9), сайти-сміттярки, ресурси, які дають поради. 8 з 44 сторінок належать політикам чи громадським діячам. 

У "білих комірців" на другому місці сайт nametests.com. Він акумулює тести (на кшталт "Яка ти змія?"), які збирають персональні дані користувачів. Також співробітники великих компаній читають та поширюють інформацію з російських сайтів-смітників та пропагандиських медіа.

Часто в стрічках людей, поряд з такими дописами, публікувалися посилання на фактчекінгові платформи: "По той бік новин", уривки з Телебачення Торонто, VoxCheck. 

На другому етапі дослідження, вивчалися всі дописи респондентів за січень-червень 2020 року. Їх аналізували на предмет порушення інформаційної гігієни. В рамках дослідження такими вважалися:

- публікація матеріалів з посиланням на сайти-смітники;
- тексти з маніпулятивними заголовками;
- фейки. В тому числі дописи, які були помічені Facebook, як фейкові чи маніпулятивні;
- тести та ігри розважального характеру ("Яка ти змія?"), проходячи які людина дає доступ до своїх даних.

Тисяча співробітників великих українських компаній за перше півріччя 2020 року опублікували 4519 дописів з фейками та маніпуляціями. Найменше постів-порушень на одного співробітника у компанії Кока-Кола (4), найбільше у Фармак (16). 

Кожен четвертий співробітник компаній регулярно постить понад один допис на день. Здебільшого це репости, які не супроводжуються коментарями власника сторінки. В цій категорії найбільша частка порушників інформаційної гігієни - 87%. Чим більше людина публікує дописів, тим менше вона їх фільтрує.

7% респондентів опублікували матеріали, які були помічені Facebook, як фейкові чи маніпулятивні. Дані дописи не були видалені власниками акаунтів.

35% респондентів в перемішку з фейками та маніпуляціями публікують пости з рекламою компанії, в якій працюють. Найменше про компанію пишуть ті, хто публікує багато постів. І навпаки, ті хто публікує мало постів, схильні писати про компанію більше. 

Найнижча інформаційна гігієна у співробітників АТБ (74% порушують інформаційну гігієну). Найкраща у Ельдорадо (порушують 32%). 

Найбільше розповсюджують фейки у компанії Фармак - кожен другий співробітник. Найменше у Кока-Кола - лише 2%.

Найбільше публікують посилання на сайти-смітники у АТБ (64% від всіх співробітників), Новій пошті (56%) та кожен другий співробітник Фармак та McDonald's.

Найбільше публікують матеріали з маніпулятивними заголовками співробітники lifecell (60% від усіх співробітників) та Фармак (46%). Найменше - Дарниця (14%), McDonald's (14%), Roshen та Кока-Кола - по 16%.

Найбільше проходять тести у АТБ та ПриватБанку - кожен четвертий співробітник. Найменше - співробітники Bayer - 2%.

Наслідки для бізнесу

Інформаційні віруси вже є невід'ємною частиною нашої реальності. Вони — інструмент сучасних війн, інформаційних атак на бізнес, конкурентного переділу ринків. Їхня кількість постійно зростає. Мінімальний бюджет зменшується, а набір інструментів розширюється. 

Щороку збитки світової економіки від поширення фейкової або маніпуляційної інформації сягають $78 млрд. Це розрахунки професора Роберто Кавазоса з Балтиморського університету, які він опублікував у вересні 2019-го.

Здатність опиратись фейкам та конспірології суттєво знизилася під час інфодемії. Зокрема українці не лише повірили в штучність коронавірусу та супутні маніпуляції, а й відмовляються вакцинуватися. Зараз лише 25% українців готові скористатися безкоштовною вакциною проти Covid-19, якби вона вже існувала. Ще 16% вагаються, проте швидше зроблять щеплення. 49% – відмовляться. 

Проблема "коли буде вакцина?" переходить на інший рівень - чи буде в той момент необхідна маса людей, які захочуть її зробити. Цей приклад ілюструє нову реальність динаміки розповсюдження фейків та швидкості їх впливу на мислення та поведінку людей. 

Бізнесу потрібно вчитися жити і в цій новій реальності. Адже те, що для власника чи топ-менеджера знаходиться в категорії "як в це може хтось повірити?", для інших людей — "красива" правда, в яку вони не тільки охоче вірять, але і керуються нею в буденному житті.

Такі як Олена люблять читати псевдоекспертні ресурси. Наприклад, "Психологию без границ". Одне з опублікованих там відео було про шкідливість носіння масок. Нібито вони сприяють інсульту та туберкульозу. І якщо зараз їх не перестануть носити, то восени нас чекає епідемія туберкульозу. Згодом, Facebook промаркував його як неправдиве. Проте кількість поширень встигла перевищити 19 000. 

Для людей, які не вміють фільтрувати джерела інформації, повідомлення на "Психология без границ" нічим не відрізняється від Liga.net. Аргументи про шкідливість масок, добре лягають на втому від їх носіння. Особливо, якщо це вимагають на роботі та в громадських місцях. Українці більше вірять астрологам, ніж офіційним інституціям. Працівник, який імітує дотримання гігієни, небезпечний для всього колективу. 

Відсутність у співробітників інформаційної гігієни - це додаткова загроза в період атак на бізнес. Є тема, яка життєво важлива для колективу. Є страх та стрес перед можливістю втрати роботу. Нерозуміння того, що відбувається та відсутність вичерпних відповідей на запитання, які виникають під впливом атаки. До цього додається недовіра до офіційних джерел та, часто, запізніла реакція на репутаційні кризи з боку власників. 

Одиниці з тих, хто проходив через інформаційну атаку на свого роботодавця, можуть похвалитися іншою атмосферою в колективі. Більше того, менеджери середньої ланки, які теж не знають правди, ще більше вірять чуткам. Їм потрібно демонструвати обізнаність перед своїми підлеглими. Не маючи реальних відповідей, вони шукають їх самі в інтернеті, соціальних мережах, телеграм-каналах. І це при тій же відсутності вміння фільтрувати бодай джерела. 

Лише кожен другий співробітник великих компаній дотримуються інформаційної гігієни. І це у компаній, які входять до переліку найкращих роботодавців, а значить, дбають та розвивають свої колективи. У одному з найбільших державних банків, кожен четвертий співробітник заради розваги надає доступ до своїх і чужих персональних даних. Чи дійсно він дотримується правил безпеки на робочому місці працюючи з грошима клієнтів? 

Це тільки два приклади з довгого переліку. Відсутність інформаційної гігієни у команди - окрема група ризику для кожного бізнесу, особливо для великого. Змінити співробітників в короткостроковій перспективі неможливо. Проте можна почати ефективно цим керувати і, як результат, мінімізувати ризики та почати змінювати ситуацію. Для початку, навчити людей фільтрувати джерела інформації.