Voxcheck. Альтернативная экономика Игоря Коломойского

20 листопада на YouTube-каналі KishkiNa вийшла перша частина інтерв’ю з Ігорем Коломойським. За тиждень його переглянуло вже більше мільйона користувачів. Український олігарх розповів про ставлення до життя після смерті, мрії дитинства та улюблений вид спорту. Не оминув і прагматичну буденність – багато уваги приділив економіці. У другій частині інтерв’ю Коломойський та Кошкіна розмовляли про Володимира Зеленського, жарти 95 кварталу, партію УКРОП та інше, і фраз для фактчеку проект VoxCheck не знайшов.

Для перевірки VoxCheck обрав чотири висловлювання Ігоря Коломойського з першого інтерв’ю на тему економіки, боргів та населення України. Наші вердикти читайте далі.

Про користь дефолту

Маніпуляція

«А чем дефолт плох? Греция посмотрите, какие красавцы, сказали, 500 миллиардов не вернём и до свиданья. Я считаю, что его надо было ещё применять в 2014 году. Потому что страну разворовали под покровительством МВФ в том числе. И под покровительством всех иностранных посольств. Куда они смотрели? Наблюдатели их и прочие. Страны не было, в казне ноль. Ну объявляйте дефолт. Дефолт ещё никогда никому не повредил. Ну то, что касается страны, так 100%»

Під час першої хвилі кризи у 2010 році загальний борг Греції (разом із боргами приватного сектору) сягав $557-588 млрд за тодішнім середнім курсом 1,3 USD/EUR. Але це не означає, що Греції списали таку суму боргів – якщо Коломойський саме це мав на увазі. Насправді у 2012 році Греції списали 107 млрд євро приватні інвестори, тоді як увага до Греції була викликана її членством в Євросоюзі та Єврозоні.

Боргові проблеми Греції стали наслідком незбалансованої економічної політики уряду в останні десятиліття. У 2009-му дефіцит бюджету Греції сягнув 12,9% ВВП, при цьому ВВП скорочувався з 2008 по 2015 роки (з мінімальним зростанням у 2014). Чи нашкодив Греції дефолт? Швидше, економіці нашкодила незважена політика уряду, що і це мало довготривалі наслідки: прогноз МВФ по економічному зростанню країни у 2018 році – лише 2,6%, річний обсяг ВВП складає лише $200 млрд. Це відповідає рівню 2003 року.

Частково Коломойський має рацію: дефолт – це не кінець світу. Наприклад, у своїй статті “Що ми знаємо про дефолт” член редколегії VoxUkraine Том Купе пише, що дефолт – це досить часте явище у світі. “Перевагою дефолту є те, що принаймні в короткостроковій перспективі він вивільнює додаткові кошти. В розпорядженні уряду таким чином опиняється більше фінансових ресурсів для витрат на пріоритетних ділянках економіки”, – пише дослідник.

Але ставитися до дефолту легковажно не варто. Якщо країна не може ані виплачувати вчасно свої борги, ані домовитися з кредиторами про прийнятні умови реструктуризації і в результаті оголошує повномасштабний дефолт, то зовнішні ринки капіталу закриваються для неї внаслідок кризи довіри, причому в тому числі і для приватних компаній. Серед можливих негативних наслідків повного дефолту або “жорсткої” реструктуризації – арешт активів держави по всьому світу.

У випадку України зразка 2014 року дефолт був би обтяжений війною та економічним спадом через:

• розрив бізнес-зв’язків між Кримом, Донбасом та рештою України;
• падіння експортної виручки через кризу на світових ринках;
• паніку на валютному ринку.

І це ще далеко не все: у 2014 рік Україна увійшла з величезним дефіцитом державного бюджету (близько 10% ВВП) та швидко танучими міжнародними резервами Нацбанку. Оголошення дефолту означало б повне закриття для України зовнішніх ринків капіталу, допомоги яких вона на той момент потребувала.

Тому твердження про те, що Україна не мала б негативних наслідків від оголошення дефолту є маніпулятивним. Закрити дефіцит бюджету власними силами на той момент було неможливо (хоча у 2014 році Україна зробила суттєвий секвестр бюджету), тоді як ресурси інших кредиторів, окрім МВФ, вже були недоступні. Водночас кредит МВФ розморозив доступ України до інших кредитних установ. 2014 року Україна отримала від МВФ $4,6 млрд: з них $1,6 млрд були спрямовані в резерви Національного банку, $3 млрд – в державний бюджет.

Про зовнішній борг України

Маніпуляція

«А чем банкротство отличается от дефолта? Вы прямо говорите дефолт, как конец государственности. Греция потеряла хоть один свой остров? Да они в гробу всех видели. Пришел этот премьер Ципрас и сказал, что я вас всех видел в одном месте. Поэтому давайте садиться и будем нормально разговаривать. Не надо с нами говорить с позиции силы. Я Яценюку говорил в 2014 году, будучи губернатором, что надо послать всех куда подальше и сказать “давайте сядем и будем структурировать нашу задолженность”. Вы знаете, сколько внешний долг Украины? 113 млрд. На 40 млн населения. А сколько долг Греции? 513 млрд. На 10 млн населения. Мы ещё недобрали пару триллионов, чтобы быть Грецией. А чем отличается Греция? А что такое? Греки что – с двумя головами?»

Ця фраза – продовження попередньої тези про те, що Україна мала оголосити дефолт замість співробітництва з МВФ. Тепер, у цьому висловлюванні Коломойський стверджує, що Україна нічим не відрізняється від Греції з точки зору вагомості під час перемовин з зовнішніми кредиторами.

Боргове навантаження на Україну та Грецію справді сильно відрізняється. Показник “держборг/ВВП” для Греції на початку кризи становив 146% ВВП. України в 2014 році (це початок кризи) – 70%. Наразі ці показники становлять 188% ВВП та 70% ВВП відповідно. Утім, показники боргу, які наводить Коломойський, теж правильні, хоча й включають борги приватних компаній (для Греції це близько $550 млрд на початку кризи 2010 року, наразі ця сума становить $435 млрд; для України тепер – $113 млрд). Важливо розуміти, що вартість обслуговування держборгу України є вищою, тому виплачувати такий рівень боргів, як у Греції, нашій країні було навряд чи можливо.

Однак є інший, більш важливий фактор, ніж вартість обслуговування боргві. Греція мала і має такі важливі важелі впливу як членство в ЄС та в Єврозоні. На відміну від України. Дефолт Греції мав би катастрофічні наслідки для всієї економіки ЄС, тому на її порятунок направили величезні кошти – більше 250 млрд євро з 2010 року. В той час як дефолт України навряд чи спровокував би кризу Єврозони. Більше того: переговорна позиція України була б обтяжена російською загрозою. Саме тому твердження Коломойського – маніпулятивне.

Про порівняння ВВП Польщі та України

Неправда

У Польши знаете, сколько ВВП? 612 или 620 млрд. А у Украины сколько? 86. 40 млн там живёт, 40 млн здесь живёт.

ВВП Польщі в 2017 році становив $525 млрд, України – $112 млрд. Кількість населення за даними 2017 року у Польщі становила – 38,4 млн осіб, в Україні – 42,3 млн.

Тобто з показників, які наводить Коломойський, близькі до правдивих тільки чисельність населення України та Польщі. Таким чином, за версією Коломойського Польща має у 7,1-7,2 рази вищий ВВП на душу населення, ніж Україна. Тоді як насправді за підсумками 2017 року цей показник склав 4,7 рази.

Але насправді з економічної точки зору є сенс дивитися на ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення. Для Польщі цей показник становить $31,6 тис., для України – $9,2 тис. Тобто в цьому випадку різниця теж суттєва (дані МВФ), але становить 3,4 рази і ще менша за ту, що наводить Коломойський.

Про кількість українців

Перебільшення

Причём в Украине живёт меньше (чем 40 млн человек – ред). Мы считали. Минимум меньше 35 млн постоянно проживающих в Украине. Кстати, это плоды правления нашего дорогого Леонида Ильича (судячи з контексту розмови, йдеться про Петра Порошенка – ред.)

За офіційною статистикою Держстату, населення України становить 42,3 млн осіб. Але скільки насправді людей проживає зараз в Україні – невідомо, адже через війну та еміграцію кількість наших співвітчизників могла істотно скоротитися. Для визначення точної кількості людей в Україні потрібен перепис населення, який не проводився в Україні з 2001 року.

Реальне населення України дуже ймовірно менше офіційних даних за рахунок наступних чинників:

1. трудові та інші мігранти – за різними дослідженнями від 2,5 млн до 4 млн українців одночасно знаходяться за межами країни, переважна більшість з яких є мігрантами; за даними Євростату лише у 2017 році свій перший вид на проживання у країнах ЄС отримали 662 тис. українців, у тому числі 585 тис. – лише у Польщі.
2. Скорочення населення в ОРДЛО. Наразі офіційна статистика вважає кількістю населення в Донецькій та Луганській областях чисельність населення станом на початок збройної агресії Російської Федерації. Мінус особи, що перереєструвалися на підконтрольній території, плюс кількість народжених, про яких є відомості, мінус кількість померлих, про яких є відомості. Таким чином частина народжень і смертей незадокументована в Україні. Крім того, не виключено, що окремі особи можуть бути зареєстрованими і в ОРДЛО, і на підконтрольній території. А частина людей взагалі переїхала до Росії. Зазначені фактори в сумі здатні пояснити відмінності реальних даних із офіційними на сотні тисяч осіб.

Таким чином, наявне населення України може складати близько 38-39,8 млн осіб, але без перепису населення неможливо дати точну оцінку цьому показнику.