Бюро экономической безопасности – очередной карательный орган или прорыв для Украины

Багато років аналітичні центри країни наполягали на необхідності створення єдиного професійного аналітичного органу, у якого має бути зосереджена вся робота по боротьбі із економічними злочинами, на заміну Податковій міліції та всім іншим підрозділам правоохоронних органів. 

На початку роботи нового парламенту провідні аналітичні центри та близько ста бізнес асоціацій підписали Меморандум про співпрацю із партією Слуга народу, одним з ключових пунктів якого було:

"Ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції, СБУ, прокуратури та створення шляхом прозорого конкурсного відбору із залученням громадськості єдиного аналітичного органу фінансових розслідувань (фінансової поліції або служби фінансових розслідувань), з посиленою аналітичною функцією детективів і з чітко визначеними повноваженнями з розслідування злочинів проти публічних фінансів держави та місцевого самоврядування, в системі органів Кабінету Міністрів."

Також у Передвиборчій програмі кандидата на пост президента України Володимира Зеленського, яка розміщена на сайті Центральної виборчої комісії України зазначено: 

"Органи правопорядку повинні припинити займатись економічним тиском на бізнес і повернутись до виконання своїх прямих обов’язків із забезпечення безпеки громадян. Час повернути довіру до правоохоронних органів, яку ми плекали на початку реформи. СБУ не буде займатись економічними злочинами".

Чому створення єдиного органу є важливим завданням

На цей час ми майже щодня спостерігаємо, як різні правоохоронці долучаються до вирішення корпоративних конфліктів, розподілу активів, з’ясування питань, пов’язаних із виконанням цивільних зобов’язань. Переважна більшість таких розслідувань починається з обшуків, вилучення майна, отримання доступу до конфіденційної інформації — слідчих дій, до яких бізнес найбільш чутливий.

До того ж – непоодинокими є випадки, коли різні правоохоронні приходять до бізнесу по черзі, щодо одного й того ж епізоду.

Для прикладу – у 2019 році в Україні щодня накладався арешт на 183 майнових об’єкти (приблизно 67 000 на рік), що у п’ять разів більше, ніж у 2013 році (12 500), у 2019 році проводилося близько 200 обшуків на день (загалом ~70 000 на рік, порівняно із 53 000 у 2013 році).

У 2013 році залишок кримінальних справ, які перебували у провадженні слідчих усіх відомств України, становив приблизно 360 тисяч. Надалі цей показник зростав і сьогодні становить понад 1,2 млн кримінальних проваджень, що аж ніяк не узгоджується з динамікою злочинності в країні. При цьому неухильно погіршується показник розкриття кримінальних правопорушень (2013 рік — 12%, 2014-й — 10,8%, 2016-й — 3,6%, 2017-й — 2,7%, 2018-й — 1,9%, 2019-й — 1,6%).

Тож питання створення єдиного аналітичного органу – вже перезріло.

Що саме передбачає прийнятий парламентом цього тижня проєкт №3087-д

Нарешті, через півтора роки після початку роботи парламенту, закон про створення Бюро економічної безпеки було прийнято.

Значну частину пропозицій аналітичних центрів було враховано до другого читання і у підсумку ми маємо якісний закон, який передбачає: 

1. Бюро економічної безпеки (БЕБ) перебуватиме в системі органів Кабінету міністрів, що є оптимальним відповідно до світового досвіду. Після прийняття закону про БЕБ важливо визначити координатором Міністерство фінансів, що є оптимальним з огляду на світовий досвід.

2. Встановлюється гранична чисельність працівників БЕБ – до 4 000 осіб. Це дозволить зосередитись саме на системних порушення та стане передумовою здійснення аналітичного дослідження фінансових операцій. Передбачаються на рівні закону гідні зарплати для працівників БЕБ – щонайменше 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

3. Проєктом усувається дублювання функцій Національної поліції, Служби безпеки України під час розслідування економічних злочинів, Податкова міліція ліквідовується. 

Із завдань СБУ виключається захист економічних інтересів держави та підрозділ з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю. В той же час важливо додатково внести зміни до КПК (проєкт №3959), щоб остаточно розмежувати підслідність. 

4. Проєктом визначаються спеціалізовані прокурори, які здійснюватимуть нагляд за діяльністю БЕБ, що призведе до підвищення якості роботи розслідувань.

5. Кандидати на посаду директора БЕБ обираються Конкурсною комісією. Засідання Конкурсної комісії відкриті, забезпечуються відео- та аудіофіксація і трансляція в режимі реального часу засідань.

Співробітники БЕБ також відбираються на конкурсній основі. 

Що важливо зробити після підписання закону президентом

Однією з найбільш важливих функцій БЕБ має бути інформаційно-аналітична, а в його роботі має превалювати інтелектуальна складова. В основі такої аналітичної діяльності має перебувати моніторинг господарських процесів у всіх наявних базах даних.

Діяльність Бюро має ґрунтуватися на використанні власних інформаційних ресурсів, даних і відомостей із наявних джерел та оцінці великих масивів даних. Це питання потребує врегулювання відповідною постановою Кабінету міністрів після прийняття проєкту №3087-д в цілому.

Також вкрай важливим є внести якісні зміни до КПК, щоб остаточно розмежувати підслідність. З цією метою вже зареєстровано проєкт закону №3959, який доцільно прийняти за основу та доопрацювати його до другого читання, зокрема: внести зміни по запровадженню системи визначення пріоритетності розслідування кримінальних проваджень, внести зміни з метою виокремлення найдрібніших порушень (на кшталт ворожки на вулиці) та залишення таких найдрібніших порушень у повноваженнях МВД. 

В той же час альтернативний законопроєкт №3959-1 має бути відхилений. Цей документ абсолютно не містить будь-яких заборон чи обмежень щодо розслідування іншими правоохоронними органами кримінальних проваджень за злочинами, підслідними БЕБ, та не передбачає положення, які б закріплювали виключне право детективів БЕБ України здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та забороняли б здійснювати досудове розслідування таких кримінальних правопорушень іншими правоохоронними органами.

Сподіваюся, що необхідні підзаконні акти будуть швидко прийняті Кабміном, а якісні зміни до КПК будуть протягом кількох місяців підтримані парламентом. І вже до кінця 2021 року країна отримає справді професійний орган, який буде ефективно боротись із економічними злочинами і не шкодити законослухняному бізнесу.

Нарешті буде усунуто різні силові підрозділи від будь-якого невластивого контролю над бізнесом та тиску на економічну активність і бізнес та економіка країни отримають додатковий поштовх до розвитку та зростання.