Госстат скорректировал показатели по промышленности: это не манипуляция

Минулої п’ятниці Державна служба статистики оприлюднила дані по промисловому виробництву за січень 2020 року, а також переглянула показники минулих років. При цьому темпи падіння випуску промисловості за 2019 рік скорегували з 1,8% (попередня оцінка) до 0,5%.

Таке "покращення" викликало бурхливу реакцію експертів та звинувачення Держстату та влади загалом у маніпулюванні статистикою. Давайте без зайвих емоцій розберемось у причинах перегляду даних щодо промислового випуску.

По-перше, Держстат регулярно переглядає дані за попередні періоди. І експерти, які постійно слідкують за ситуацією в промисловості, це чудово знають. Це пов’язано з тим, що окремі виробники уточнюють та досилають свої показники вже після публікації попередніх даних.

По-друге, раз на п’ять років Держстат змінює базисний рік. Це відповідає міжнародним стандартам, зокрема Регламенту Ради Європейського Союзу щодо статистики підприємств. Так, у січні базисним став 2016 рік на заміну 2010 року в попередніх розрахунках. 

Читайте также - Промпроизводство в Украине сократилось. Курс - не главная причина

Цей базисний рік використають для перегляду усіх ретроспективних розрахунків по ВВП, промисловості, сільському господарству, будівництву, внутрішньої торгівлі та інших послуг через впровадження оновленої методології в усі галузі статистики. 

Відповідне рішення ухвалили ще рік тому - у Плані заходів Постанови Кабінету міністрів України від 27 лютого 2019 року №222 "Про затвердження Програми розвитку державної статистики до 2023 року".

Чому базисним роком обрано 2016 рік? 

Міжнародними стандартами передбачено, що відповідно до загальних критеріїв вибору базисного року це має бути "нормальний" або "середній" рік без екстремальних впливів. Також базові роки мають мінятися через кожні п'ять років і закінчуватися цифрою "0" або "5".

Тобто, враховуючи, що останнім базисним роком був 2010-й, наступним мав стати 2015-й. Однак, у зв'язку з тимчасовою окупацією частини території України і фінансово-економічною кризою, 2015 рік мав екстремальні значення. Ураховуючи це, новим базисним роком визначили наступний рік, тобто 2016-й.

Чому перегляд базового року призвів до таких змін у індексі промисловості? 

Річ у тому, що він визначає структуру валової доданої вартості промисловості, яка використовується для розрахунку зведеного індексу. І структура промисловості у 2016 році суттєво відрізняється від 2010 року. Наприклад, питома вага машинобудування впала за ці роки з 14,1% до 9,0%. І саме машинобудування продемонструвало одні з найгірших результатів у динаміці за 2019 рік. Відповідно, зі зміною структури розрахунку зменшився і від’ємний внесок машинобудування у зведений індекс.

Читайте також - Зеленський, земля, заробітчани. Що буде впливати на Україну в 2020

І зворотний приклад - питома вага харчової промисловості зросла з 16,2% у 2010 році до 18,5% у 2016 році. Враховуючи, що випуск харчової промисловості зріс минулого року, відповідно збільшився і додатний внесок цієї галузі у зведений індекс у порівнянні з попередніми розрахунками.

Такі ж зміни були релевантними і всередині окремих груп. Наприклад, у тій же групі "Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів" саме виробництво останніх гальмувало зростання галузі минулого року - через падіння на 14% (за попередніми даними).

Але ж сама вага тютюнових виробів суттєво знизилась за останнє десятиліття, у тому числі через нарощення обсягів виробництва харчової продукції. Це багато в чому пояснює, чому в самій групі "Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів" темпи зростання були переглянуті з 0,2% до 3,3%.

Читайте також - Ми приречені ходити по колу: з чим Україна увійшла в 2020-й

Звичайно, у промисловості вистачає проблем, які терміново потрібно вирішувати. І правильна діагностика цих проблем має базуватися на правдивій статистиці. Оновлення методології Держстатом збільшує цю достовірність. 

Відповідний перегляд даних у ретроспективі має цілком логічне пояснення - збільшилась вага тих галузей, що минулого року продемонструвати найкращі результати і навпаки. Тому, звинувачення Держстату і влади загалом у "маніпулюванні" даними виключно на порівнянні двох цифр і без аналізу причин перегляду - самі по собі виглядають маніпулятивними.