Какие схемы "съедают" из бюджета от 150 до 260 млрд грн
За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, "тіньова" економіка в країні складає приблизно 30% від ВВП. Це вагомий показник, який суттєво впливає на умови ведення бізнесу, розвиток країни та її інвестиційну привабливість. Слід відзначити, що за останні п'ять років роки розмір тіньового сектору дещо скоротився. Але все ще залишаються масштабні схеми по мінімізації податків, відповідно аналізу Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, - інструменти для ухилення від оподаткування в Україні та обсяги залишаються майже незмінні останні роки.
Основні схеми - це порушення митних правил та контрабанда, розкрадання ПДВ, контрафакт, виведення прибутку в офшори та схеми у аграрному секторі. Не останнє місце в цій проблемі займає і виплата заробітної плати у конвертах.
Найбільше ж державний бюджет України потерпає від "сірого імпорту" та контрабанди. Лише на митних схемах держава щорічно втрачає від 63 до 93 млн грн.
Методи ввезення "сірих" та "чорних" товарів на ринок України цілком стандартні: ділки використовують типові схеми, зокрема: маніпуляції із митною вартістю, пересорт, "піджаки", поштову контрабанду, перерваний транзит, "класичний" варіант прямої чорної контрабанди тощо.
Методи реалізації також різні:
- великі ринки, де товар реалізується "під кришею";
- взагалі не оформленими торговцями, численні інтернет магазини, які не мають фізичної адреси;
- реалізація у офлайн магазинах за допомогою ФОПів другої та третьої групи;
- через великі магазини та, навіть, за безготівковим розрахунком – придбавши документи на "сірий" товар у "фірм-одноденок".
Детально про схеми та шляхи їх подолання - у аналітичній довідці фахівців Економічної експертної платформи.
Друге місце по збитковості для держави займають зарплати у конвертах.
Тінізація оплати праці призводить до втрат від 25 до 74 млрд грн щорічно. Зрозуміло, що реальні масштаби ухиляння від сплати податків та зборів за рахунок "чорного кешу" виплаченого не оформленим працівникам "у чорну" неможливо оцінити на основі статистики. Але за даними соціологічних опитувань та інформації від посадових осіб вищого рівня, можна зробити певні висновки, близькі до реального стану справ у цій сфері.
За висновками опитування "Незадекларована праця в Україні" (Ukrainian Undeclared Work Survey), більше 7% опитаних українців визнають, що упродовж останнього року працювали без декларування доходів. При цьому більше 12% респондентів зізналися, що придбали незадекларовані послуги, а 15,2% респондентів – купували незадекларовані товари. Важливо, що майже кожен десятий найманий працівник (9%) за останній рік частково отримував зарплатню у конверті, а 45,8% респондентів знають когось, хто працює без декларування.
Що ж спонукає українців працювати без декларування?
Основна відповідь - труднощі в пошуку регулярної роботи (20%); сезонність (тимчасовість) роботи та загальноприйнята практика такої роботи (відповідно 15% та 13%). Недовіра до держави і небажання сплачувати податки займають практично останні позиції.
Дослідники констатують, що ситуація обтяжується тим, що Україна малоконкурентна за рівнем податків на працю і при цьому є "лідером" серед країн з середнім рівнем економічного розвитку за розмірами податків та обов'язкових внесків, які сплачуються компаніями з фонду оплати праці.
Тим часом Міністерство соціальної політики України констатує наявність проблеми і підтверджує дані: "Приблизно 8 млн українських громадян працюють у тіні. Рівень тінізації заробітних плат становить 35%, близько 200 млрд грн, - це невиплачена заробітня плата, яка знаходиться у тіньовому обороті".
Мінімізувати ці масові із заробітними платами схеми на думку експертів може лібералізація трудового законодавства, забезпечення свободи трудового договору, радикальне зменшення надмірного навантаження на фонд оплати праці (до 20% сумарно ЄСВ+ПДФО).
Серйозний удар українській економіці також наносять офшорні схеми - щорічно держава втрачає на них від 22 до 36 млрд гривень на рік.
Тіньова оренда сільськогосподарських земель призводить до втрат 22 млрд грн, а конвертаційні центри вимивають з казни від 12 до 18 млрд грн на рік.
Графічне зображення найпоширеніших схем, які вдалося розрахувати
- вкрай важливим є докорінна інституційна реформа податкової та митної служб,
- створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів,
- судова реформа,
- ліквідація податку на прибуток та перехід до оподаткування виведеного капіталу,
- суттєве зниження навантаження на фонд оплати праці,
- модифікація податку на землю та нерухоме майно,
- підсилення інституту контролю ТЦО,
- створення єдиного дата-центру із всією податковою та митною інформацією у Міністерстві фінансів.