Боротьба з корупційними схемами та боротьба з корупціонерами – не одне й те саме. Суспільство хоче бачити за гратами корупціонерів. Водночас, корупціонери можуть бути усунуті з посад, а от їхня справа залишається жити: корупційні схеми роками приносять дивіденди їх користувачам.

Хто і як має боротися зі схемами, та як ми можемо підвищити результативність цієї боротьби? 

Визначення "корупційні схеми" відсутнє у законодавстві, попри те, що ми ним широко користуємося. Методологія оцінювання корупційних ризиків, розроблена Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), зводить з розуму навіть досвідчених юристів, заплутуючи серед таких понять як "корупційні ризики", "чинники ризиків", "об’єкт оцінки корупційних ризиків". А от про корупційні схеми у ній нічого немає. Хоча фактично корупція проявляється саме у вигляді корупційних схем – як усталених механізмів генерування корупційних прибутків, часто закріплених у законах та підзаконних актах чи навпаки, обумовлених прогалинами законодавчого регулювання, недоліками процедур роботи органів влади чи відсутністю належного обліку, програмного забезпечення, технічного оснащення.

Чтобы прочесть этот материал нужно оформить подписку. Перейдите к полной версии страницы.