Крах старейшего туроператора Thomas Cook: уроки для бизнеса

Британська компанія Thomas Cook, яка фактично винайшла туристичний бізнес, оголосила про своє банкрутство. Корпорація, якій на момент колапсу було 178 років, щорічно продавала пакетні тури для 19 млн туристів. Та в останній тиждень вересня все змінилось як для 150 000 туристів, котрі подорожували по турам компанії, так і для 21 000 працівників. Зникнення туристичного гіганта з карти не мине безслідно для світової туристичної галузі. 

В чому ж причини краху компанії, вартість якої ще в 2018 році оцінювалась в 2 млрд фунтів? Фінансове здоров'я корпорації похитнулося ще в 2011 році, коли фінансовий рік для компанії закінчився з боргом в розмірі 900 млн фунтів. Ряд неправильних управлінських рішень, поглиблений неспроможністю оперативно реагувати на глобальні зміни, призвів компанію до краху. Арабська весна, Брексит, нетипова спека минулого літа, через яку більшість британців вирішили залишитись вдома,- всі ці чинники наклали свій відбиток на ситуацію.

Та, крім зовнішніх факторів, на які часом неможливо вплинути, є ряд причин, аналіз яких може допомогти іншим компаніям не здійснювати схожих помилок. 

Що пішло не так: банки і борги 

В розрізі існуючих активів Thomas Cook, заборгованість перед кредиторами не виглядає значною, проте, якщо проаналізувати частку боргу, враховуючи операційний прибуток та активи, можна зробити висновок про низьку консолідовану рентабельність по всій компанії.

Лавиноподібно зростаючі борги Thomas Cook, потрапили на радари разом зі зростаючим занепокоєннями про майбутнє компанії. Щоб обслуговувати борги, які ще в 2012 році коштували 170 млн фунтів стерлінгів у рік, компанії необхідно було справно відправляти на відпочинок мільйони туристів. Топ-менеджмент туроператора підозрює, що їх кредитори - Royal Bank of Scotland и Lloyds Banking Group - не були зацікавлені в фінансовому порятунку компанії і, навпаки, затягували переговори в очікуванні, що держава запропонує фінансову підтримку та покращить тим самим стан кредиторів.

Вартість рекапіталізації Thomas Cook, що проводила китайська компанія Fosun, складала спочатку 750 млн фунтів стерлінгів, потім - 900 млн фунтів, а потім - 1,1 млрд фунтів. У вересні компанія звернулась до уряду з проханням надати фінансування ще на 200 млн фунтів, та отримала відмову.

Читайте также - Thomas Cook - жертва нового века 

Thomas Cook упустив момент, коли потрібно було діяти. Після літа 2018 року можливості рефінансування значно скоротились, так як позики знову перевищили 1 млрд фунтів. 

Здається, відповідальні за процес виведення компанії з фінансової кризи не вірили, що бізнес можна продати, інакше, компанію передали б в адміністрування замість ліквідації. Існування боргу - цілком нормальне явище для великих компаній, однак, якщо компанія не спроможна його обслуговувати, це може стати проблемою. 

Що пішло не так: Олдскульність vs Digital 

Британські аналітики сходяться в думці, що Thomas Cook став жертвою консервативного підходу до управління, що позначилось на підвищених операційних витратах порівняно з конкурентами. Коли компанія існує 178 років, ймовірно, що бізнес-модель потрібно переглядати частіше: в час, коли клієнти масово йдуть в онлайн, потрібно сконцентрувати зусилля над задоволенням діджитал потреб. 

Туристична індустрія надзвичайно висококонкурентна - сучасні сервіси планування подорожей такі як Expedia, Booking та TripAdvisor озброюють клієнта необхідними інструментами для самостійної "комплектації" свого відпочинку. Thomas Cook, маючи в наявності готелі, європейську авіакомпанію та онлайн-системи, не зміг створити пропозиції, щоб випередили конкурентів. Попит на пакетні тури почав знижуватись, враховуючи ту легкість та доступність бронювання житла, перельотів та подорожей, які запропонували нові гравці на ринку онлайн-подорожей. 

Що пішло не так: Управлінські помилки 

Поворотною точкою відліку, після якої почались проблеми, став 2007 рік з рішенням про придбання компанії MyTravel за 1 млрд фунтів стерлінгів. Бізнес-середовище не оцінювало MyTravel як вдалу інвестицію: сервіс демонстрував незначний прибуток лише один рік з шести попередніх. В кінці 2007 року, після злиття з MyTravel, топ-менеджмент Thomas Cook прийняв рішення витратити 290 млн фунтів на викуп власних акцій. Однак якщо ваш баланс шаткий, а ви ведете бізнес в галузі, де найбільше грошей приходить влітку, а витрачається взимку, до самофінансування слід підходити з обережністю. 

Пізніше, в 2010 році, злиття з Co-operative Travel додало компанії 1400 роздрібних торгових точок, в той час як клієнти все частіше почали бронювати подорожі онлайн. Таким чином, компанія пройшла шлях від чистого доходу в 394 млн фунтів у вересні 2007 року до збитку в 900 млн фунтів у вересні 2011 року. 

Thomas Cook упустили час для реструктуризації активів та продажі частини, яка тягнула компанію на дно. Існування великої кількості різнопрофільних активів таких як літаки, готелі, роздрібні точки продажу може спровокувати "прикриття" збитків в одних напрямках прибутками в інших. 

Важливо, щоб керівники компаній не перекладали відповідальність під час прийняття фінансових рішень. А детальний погляд на прийняті за останні роки рішення в Thomas Cook ставить під сумнів заробітну плату генерального директора компанії, яка за останні 12 років складає 35 млн фунтів стерлінгів. 

Висновок 

Аналізуючи колапс компанії, що створила культуру туризму для мільйонів європейців, можна дійти до висновку, що ліквідація не стається в один момент - цьому передувало багато подій. А в кожного партнера, який співпрацював з Thomas Cook та проводив належний дью ділідженс, мали б виникнути сумніви щодо стабільності партнера. 

В житті будь-якого бізнесу є місце зовнішнім загрозам та політичним факторам як Брексіт, котрі неможливо контролювати. Проте, якщо компанія не буде тримати руку на пульсі змін в індустрії, гнучко планувати, щоб справлятися з новими змінами, та пропрацювати стратегії фінансового розвитку, замість потоку прибутку вона отримає лише потік розчарованих клієнтів та боргів.