НБУ снизил учетную ставку до 10%. Решение неоднозначное

Рішення Національного банку України знизити облікову ставку на 1 в.п до 10% виглядає неоднозначно на фоні значної корекції на міжнародних фінансових ринках. Судячи з офіційного прес-релізу, логіка регулятора наступна - інфляція уповільнилася в лютому швидше, ніж передбачалося, а вплив поширення коронавірусу на економіку поки що незначний.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

З точки зору платіжного балансу, на який представники НБУ зробили акцент під час виступу, ситуація дійсно на перший погляд виглядає не такою страшною - агропродукція, метали, та залізна руда (складають близько 80% від загального експорту) з середини лютого подешевшали в межах 5-10%, в той час як нафта втратила близько 40% вартості.

Втім, варто розуміти, що не всі енергоносії останнім часом корелюються з ціною на нафту, а ця категорія загалом складає всього 25% від загального імпорту. Скільки найближчим часом коштуватимуть інші, важливі для країни товари, такі як машини і обладнання (33%) та продукція хімічної галузі (ще 20%) сьогодні незрозуміло, особливо враховуючи призупинення виробничих потужностей по всьому світу.

Читайте також - Ставка Зеленського-Гончарука: НБУ знизить облікову ставку. І це вплине на ваше життя

Інша значна стаття – перекази від трудових мігрантів, яких за останні 12 місяців надійшло понад $13 млрд. По-перше, більша частина цих грошей, швидше за все, завозиться готівкою, що значно ускладниться при призупиненні авіасполучення. Не виключене й тимчасове перекриття кордонів взагалі, як з боку України, так і країн роботодавців. Ще один ризик – зниження попиту на українську робочу силу через уповільнення ділової активності, особливо в сфері послуг. Представники Національного банку очікують, що негативний ефект буде перекритий меншими витратами наших громадян на подорожі, але ця стаття платіжного балансу в абсолютному значенні приблизно вдвічі менша. 

Щодо інфляції, то дійсно, ріст цін на товари споживчого кошика уповільнився в лютому до небачених з 2014 року 2,4%, що нижче за цільовий діапазон НБУ. Цей результат називали своїм досягненням як уряд, який мав, відверто кажучи, дуже опосередковане до даного явища відношення, так і Нацбанк, посилаючись на дієвість жорсткої монетарної політики. 

Читайте також - Українське кризове трініті. Як його пережити. 7 порад з власного досвіду

Остання дійсно мала вплив, але не менш важливим фактором виступила фактична, ледь не перший раз в історії країни, незалежність регулятора від політичного тиску, в яку на початку 2019-го повірили нерезиденти. Саме їх вливання понад $4 млрд в гривневі облігації внутрішньої державної позики змінили настрої ринку і викликали зміцнення національної валюти майже на 20%, створивши таким чином ефект імпортованої дефляції. 

Сьогодні обмінний курс активно демонструє тенденцію росту на фоні панічних настроїв на міжнародних фондових біржах. Це означає, що механізми, які стабілізували ціни в минулому, вже починають працювати в протилежному напрямку. Нещодавні заяви президента про необхідність доведення йому ефективності дій регулятора і призиви знизити ставки за іпотечними кредитами до 10% вже в вересні, ризикують кинути тінь на незалежність. За реалізацією такого сценарію тиск на гривню посилиться ще дужче.

Читайте також - Україна потрапляє в ідеальний шторм. Але виплисти зможе тільки за допомогою МВФ

Врешті, щоб чітко зрозуміти чому рішення пом’якшити монетарну політику  є, принаймні, неочевидним, варто згадати про принцип паритету відсоткових ставок. Логіка будь-якого раціонального економічного агента тримати гроші в національній валюті наступна – дохід від депозиту чи інвестиції в гривні має перекривати аналогічний грошовий потік в більш стабільній грошовій одиниці після ефекту девальвації. 

Таким чином, коли ризики ослаблення обмінного курсу підвищуються, а фактична його динаміка разом з наявністю багатомільярдного відтоку капіталу з країн, що розвиваються, вказують на це досить однозначно, попит на долар на міжбанківському ринку різко зростає. Зменшення гривневих відсоткових ставок цю тенденцію поглиблює ще сильніше, бо робить національну валюту ще менш привабливою. В результаті за такі рішення НБУ доведеться розраховуватися додатковими інтервенціями.