Ситуация с Книгарней Є показательна. Но переключаться на российские книги - не выход

Найбільша мережа книжкових магазинів — Книгарня Є — озвучила позицію: «Ми багато років підтримуємо курсування крові організмом українського книговидання, але ресурси закінчуються і треба щось робити, бо залишається єдина можливість вижити — почати більш активно продавати роскнижку». 

Можна ще довго обговорювати рішення мережі і саму Книгарню Є, але краще подивитися в корінь проблеми і напрацьовувати варіанти виходу із ситуації.

Диспозиція

Точний розмір ринку ми порахувати не можемо. Книжкова палата України веде облік тільки кількості виданих книг (метод обліку — ручний, автоматизація відсутня, кількість помилок завелика = довіряти цим даним можна максимум наполовину). 

Зведеного обліку продажів по Україні не має ніхто, адже з касовими апаратами працює тільки незначна частина книготорговців. Шляхом експертного опитування, ми виходили на цифри $50-60 млн без навчальної літератури і $80-120 млн з навчальною літературою. Доля української книжки на ринку оцінюється зараз в 50-60%.

На піку, у 2006-2008 роках, ринок був у три-чотири рази більший у грошовому вимірі, але «український голос» був малопомітний через контроль ринку і дистрибуції російськими мережами і малу долю ринку в 10-20% українських видавців у себе вдома.

Російська книжка буде тут ще дуже довго. Ситуація не зміниться за рік чи п’ять. Це гра в дуже довгу. Московські видавництва складають конкуренцію українським видавцям, змушуючи нас бігти швидше і виробляти якісніший продукт оперативніше. Не слабкий такий тренажер для м’язів укрвидавця — четвертий у світі ринок за кількістю опублікованих тайтлів після китайського, американського та британського. 

Питання в тому, що присутність російських книг на українському ринку знову поступово зростає, і ми мусимо контролювати ситуацію, адже це питання інтелектуальної безпеки, якщо хочете.

І останнє 

Книжка — це переважно емоційна покупка. У правильній книгарні зароджується емоція та імпульс до книжок, підкріплюється бажання й мода на читання. 

Мережа книгарень — дуже важливий механізм передачі знань і надзвичайно важливий елемент видавничої індустрії, який ми не можемо загубити.

Якщо середній чек і кількість транзакцій не дозволяють утримувати книгарню, що базується на українському асортименті, потрібно описати модель підтримки книгарень суспільством або державою за гроші того ж суспільства. До цього треба додати питання деструктивних знижок, які вбивають бізнес. 

Потрібні правила fair play і, працюючи над ними, очевидно, доведеться виходити з зони комфорту.

Глобально по галузі 

Якщо ми самі не можемо оцінити проблеми ринку, потрібно скидатися грошима і обирати професіоналів не з видавничого середовища, які здатні дослідити питання, промодерувати основних гравців, виписати драйвери й деструктори ринку, а також кристалізувати нинішній і бажаний стан. 

Треба дорослішати.