Цена штрафов: когда МСБ перестанет быть дойной коровой для страны
Днями керівництво Державної служби України з питань праці оприлюднило важливі дані. У 2018 році інспектори праці провели сотні тисяч перевірок і нарахували 1,7 млрд грн штрафів підприємцям за "порушення трудового законодавства". При цьому 90% штрафів оскаржуються роботодавцями в судах.
Що це означає?
По-перше, над величезною кількістю підприємців висить дамоклів меч у вигляді штрафів по декілька сотень тисяч, а інколи – мільйонів гривень. Щоб сплатити їх, багато хто буде змушений продати житло, авто і залишитися ні з чим.
По-друге, всі, кому нарахували штрафи, витрачають кошти, сили і час на боротьбу з державною машиною. Оббивають пороги судів замість того, щоб розвивати власну справу.
По-третє, всі активні люди тримали чіткий сигнал: краще сидіти тихо, не висовуватися, або виїхати за кордон, ніж брати на себе відповідальність і працювати в Україні.
У кращому випадку, доходи бюджету на короткій дистанції зростуть на 0,5-1%, але в найближчий рік-два ми набагато більше втратимо – робочих місць, сплачених податків і, головне, рівень довіри до влади буде ще нижчий, ніж зараз.
Виникає питання: кому вигідна кампанія по боротьбі з роботодавцями? Яку мету вона переслідує? Але це лише один пазл.
МСБ - дійна корова для держави
Загальна картина останніх двох років свідчить, що уряд не розуміє, що таке малий та середній бізнес, яку важливу роль він може зіграти в розвитку країни. Все виглядає так, наче для підприємці урядовців – дійні корови, яких з одного боку потрібно обкласти великими податками, а з іншого – великими штрафами. Зможуть заплатити – добре, нехай платять. Ні – нехай закривають власну справу, йдуть на біржу праці, або виїжджають за кордон.
Розглядати малий бізнес лише як джерело податків – величезна помилка. Ефект від їх роботи набагато більший.
Підприємці нічого не просять у держави. Навпаки, вони створюють робочі місця і платять податки. Не лише єдиний податок, але й податок на нерухомість, земельний податок, екологічний податок та багато інших.
Підприємці забезпечують власні сім’ї і допомагають забезпечувати сім’ї найманих працівників.
Підприємці стимулюють конкуренцію. Вони гнучкі, мобільні, готові ризикувати, експериментувати і завдяки контролю над витратами можуть запропонувати нові продукти та сервіси в стислі терміни і за прийнятними цінами.
Підприємці не залежать від держави. Вони критично оцінюють дії чиновників. Якщо влада переходить межу, малий бізнес в перших рядах йде захищати права і свободи. Згадайте Помаранчеву революцію, Податковий Майдан, Революцію Гідності.
Багато підприємців готові підтримувати інфраструктуру демократії та громадянського суспільства – незалежні медіа, громадські організації, освітні проекти. Вони самі створюють асоціації і часто цікавляться не лише бізнесом.
Звісно, бувають різні підприємці та різні ситуації, але в цілому підприємництво та середній клас – два стовпи демократії і розвитку, і це беззаперечний факт.
Розглядати малий бізнес виключно крізь призму сплати податків в умовах нереформованої податкової системи, корупційного засилля в усіх сферах, означає самих себе загнати в глухий кут. Давайте цього не робити. Зменшимо штрафи для роботодавців (законопроект 5711), змінимо систему регулювання економіки (законопроект 3766), розширимо можливості для малого та середнього бізнесу через підвищення граничного обсягу доходів (законопроект 9533). Лише цих три кроки допоможе сотням тисяч українців реалізувати себе не за кордоном, а в Україні.