Украина-2019: выборы, транзит газа, война с РФ и мировое влияние

Прийдешній 2019 рік буде непростим для економіки України, як з огляду на внутрішні проблеми, так і через ситуацію у світі.

Поки що зберігається позитивний прогноз розвитку економіки країни. Очікується, що реальний ВВП збільшиться на 3%. Темпи приросту будуть трохи повільнішими, ніж у 2018 році, але все ж таки зростання триватиме. Ще один позитивний момент – опитування показують, що оптимістів в бізнес-середовищі залишається більше, ніж песимістів. Хоча протягом останнього кварталу відчуття непевності потроху зростає, як щодо ситуації всередині країни, так і щодо ситуації в світі.

Світовий вплив

Остання велика світова економічна криза відбулася більше 10 років тому. Наразі зростають очікування можливого циклічного спаду, про що останнім часом активно говорять західні економісти. Ці очікування підживлюються значними змінами у зовнішньоекономічній політиці США, зокрема відновленням торговельних воєн. Такі дії найвпливовішої країни у світі розхитують глобальну економіку і роблять ситуацію ще непевнішою. У відповідь на дії США, Європейський Союз, Туреччина, Китай також прийняли відповідні захисні заходи.

В сукупності всі ці фактори гальмують світову економіку. Знижується зовнішній попит, який для України вкрай важливий. Наразі ми спостерігаємо падіння цін на нафту. Рівень цін дуже низький, не дивлячись на те, що нещодавно ситуація трохи стабілізувалася. Але одночасно з нафтою, знижується ціна на метали. Якщо зниження ціни на нафту радує Україну, то зниження цін на метали – ні. Подивимося, що буде з цінами на с/г продукцію.

Крім того, нестабільності додає ситуація, пов’язана з Brexit. Великобританія так до кінця і не визначилася, чи будуть вони виходити з ЄС, і яким чином вони це реалізуватимуть. Зараз ми спостерігаємо різдвяну паузу в діях, але в січні ситуація знову загостриться. Є високий ризик того, що Brexit буде некерованим. Звичайно, такий розвиток подій найгіршим чином вплине на економіку самої Великобританії. Але, зважаючи на те, що Сполучене Королівство, - це велика світова економіка, варто очікувати негативних наслідків як для ЄС, який є основним торговельним партнером України, так і безпосередньо для нашої країни, бо ми торгуємо з королівством.

До всього, радості не додає нестабільна ситуація в Італії та протести у Франції. Загалом Європейський Союз заглиблений у свої проблеми, тому часу займатись нашими в нього буде менше. Крім того, у 2019 році відбудуться парламентські вибори в ЄС і поміняється Європейська комісія.

У США, крім торговельних воєн, досить складна політична ситуація. Не зрозуміло, в якому руслі буде розвиватися політика і відносини з союзниками. Відповідно, не до кінця зрозуміло, як вся ця ситуація буде впливати на глобальну економіку, але очікування переважно негативні.

Україна в вогні

Зрозуміло, що для України, економіка якої є відкритою, і яка значною мірою орієнтована на експорт, негативні світові новини не є сприятливими. Як в площині розвитку економіки, так і в світлі майбутніх виборів. Причому зараз українці зосереджені саме на президентських виборах, забуваючи про парламентські, ситуація з якими буде набагато напруженішою.

Можливо, наслідки парламентських виборів не в такій мірі проявляться у 2019 році, але однозначно визначатимуть напрямок розвитку країни в наступних роках. Тому що Україна - парламентсько-президентська республіка. Наразі президент уособлюється і у кандидатів в президенти, і у населення, як людина, яка приймає всі рішення в країні. Але насправді це хибне враження.

Соціологічні опитування показують, що майбутній парламент буде значно більш розпорошений, ніж діючий. Скоріше за все, в ньому буде значно більше фракцій, які будуть дрібнішими. Хіба що в найближчих десять місяців щось зміниться. Якщо ці очікування справдяться, сформувати сталу коаліцію буде вкрай складно, а це впливатиме також на якість уряду.

На перший погляд теперішня коаліція також не дуже стабільна. Але, якщо проаналізувати парламентські голосування, можна побачити, що є ядро, яке досить стабільно голосує за реформаторські рішення. Тобто, по факту коаліція є. Можливо, вона не відповідає обрисам коаліції, яка прописана на папері, але вона існує. Я не певна, що вдасться сформувати працюючу коаліцію в парламенті наступного скликання.

Триматися обраного вектору

Відповідно, така ситуація може створити ризик ще складнішого процесу прийняття рішень в наступному парламенті, навіть порівняно з поточним. Тому, імовірніше за все, нам не варто очікувати підтримки проривних реформ парламентом наступного скликання. Відповідно, діючий парламент повинен по максимуму забезпечити прийняття важливих інституційних рішень. Час після 2019 року буде періодом розбудови вже започаткованих інституцій, які забезпечать продовження початих в країні реформ. А за чотири роки було створено фундамент для багатьох змін, як в регулюванні економіки, так й в, наприклад, правоохоронній системі. Нещодавно почалося реформування податкової та митної систем.

З ключових невирішених питань лишається земельна реформа. Боюся, що вона може застрягнути. Тому що важливе не саме зняття мораторію, а прийняття законодавчої бази, яка дозволить запрацювати ринку землі. Поки що в цьому напрямку рух фактично відсутній.

Наступний 2019 рік покаже, в яку наступну точку ми підемо. Багато буде залежати від тих, хто прийде до влади. Якщо обраний діючою владою вектор розвитку економіки та реформ збережеться, інвестори нарешті повірять в Україну, і ми зможемо спостерігати пожвавлення як внутрішнього, так і зовнішнього інвестування, а отже й економічного розвитку.

Якщо ж прийдешня влада знову прийме позицію "все, що зроблено, нам не подобається, потрібно все переробляти", - це ризик суттєвого гальмування вже запущених процесів.

Росія та газотранспортна система

І на останок. Всі ці висновки будуються на припущенні, що військове протистояння з Росією на Сході України в наступному році не буде активізуватися. Тобто, ми залишаємо статус-кво.

Ще один дуже важливий момент у відносинах з Росією – в України залишається рік на вирішення ситуації з транзитом газу. Це питання не лише економічної, але і національної безпеки в цілому. Тому що працююча і заповнена газова труба – одна з гарантій відносної територіальної безпеки України.

Важливо перенести точку закупівлі газу Європейським Союзом з кордону Україна-ЄС на кордон Україна-Росія. Щоб ЄС закупало газ там, а Україна надавала послуги транзиту не Росії, а ЄС. Наскільки я розумію, для цього потрібно завершувати процес "анбандлінгу" (розукрупнення) Нафтогазу і вирішувати питання управління газотранспортною системою України, залучаючи міжнародних гравців. Вони повинні бути зацікавлені в існування цієї газотранспортної системи. Це один із стратегічних викликів для України на наступний рік, для вирішення якого потрібно докласти всіх зусиль. Через рік чинні домовленості з Росією припиняються, і виникне питання, як транзитна система функціонуватиме.

Крім того, не варто забувати про Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, зобов’язання перед МВФ, виплату зовнішніх боргів і повістку реформ, яка нікуди не зникає, незважаючи на всі очікування.

Зважаючи на все вищеперераховане, прийдешній рік буде дуже цікавим.