Вашей многоэтажке нужен капремонт? Не ждите помощи от депутатов. Это не решает проблему
У проєкті державного бюджету України на 2021 рік, на розвиток регіонів закладено 9,4 млрд грн. Їх планують розподілити через Державний фонд регіонального розвитку. Між регіонами він розподіляється залежно від чисельності населення та рівня розвитку регіону.
Проте останні кілька років, між першим та другим читанням законопроєкту, частину коштів перерозподіляють на субвенцію на соціально-економічний розвиток, яку більшою мірою отримують округи провладних депутатів-мажоритарників. Ситуація може повторитися й цьогоріч.
Проблема в тому, що субвенцію часто використовують точково, на вирішення дрібних питань, які не сприяють розвитку регіонів, а лише допомагають депутатам піаритися. Іноді така "допомога" від депутата може бути навіть шкідливою для розвитку регіону.
Наприклад, цього року в Києві субвенція має піти на заміну вікон у 17-ти багатоквартирних будинках та ремонт міжбудинкових проходів у ще восьми. Майже в жодному з них немає ОСББ, тобто мешканці де-факто не керують своєю власністю. Здавалося б, усе добре: депутати допомогли своїм виборцям. Проте насправді, це "ведмежа послуга", яка закладає у свідомість громадян відчуття, що можна не перейматися проблемами свого будинку і чекати ремонт "від депутата".
Натомість, фінансувати будинки держава чи місцева влада може через програми співфінансування. Коли мешканці розуміють, що капітальний ремонт їх помешкання частково зроблено за їхні ж гроші, вони більш відповідально ставляться до свого будинку. Імовірність, що за кілька років доведеться знову робити капремонт, у такому випадку менша.
У Києві існує така програма співфінансування, яку часто називають програмою 70/30 для київських ОСББ і ЖБК. За цією програмою, останні здійснюють 30% капітального ремонту у своєму будинку за власні кошти, а 70% отримують від київського бюджету. За нашим з Андрієм Дощиним дослідженням, після участі у програмі співфінансування, витрати мешканців старих будинків на опалення знижуються на 16%, а нових - на 37%.
В цьому році на цю програму подалося 185 будинків столиці. Але на 85 будинків коштів у міському бюджеті так і не знайшли. Згодом ще шість будинків отримали фінансування, оскільки деякі переможці конкурсу від нього відмовилися.
Загальна сума фінансування дармових капітальних ремонтів у київських будинках за рахунок політичної субвенції складає 14 млн грн (всього м. Київ одержало 127 млн грн). Цих коштів могло би вистачити ще на 13 будинків, які йшли наступними за конкурсом, в рамках програми 70/30.
Тому гроші на розвиток регіонів з держбюджету логічніше спрямовувати на програми співфінансування, а не на окремі будинки. Зокрема, місцева влада могла би подавати проекти таких програм у рамках Державного фонду регіонального розвитку, який розподіляють за чітким правилом.
Це могло би стимулювати мешканців створювати ОСББ і подаватися на такі програми. Проте, у цьому випадку, депутатам-мажоритарникам складно буде розповісти, як героїчно вони роблять капремонти у будинках для своїх виборців.
Отже, так звана "допомога" будинкам від депутатів-мажоритарників - це ведмежа послуга. Люди не беруть на себе відповідальність відремонтувати свої домівки та чекають допомоги від держави, а будинки стають в усе гіршому стані. Для того щоб змінити ситуацію, потрібно фінансувати не окремі будинки, а програми співфінансування. Їх місцева влада може подавати на конкурс проектів у рамках Державного фонду регіонального розвитку. Саме через нього і слід давати гроші на регіони, а не через політичну субвенцію на соціально-економічний розвиток.