Поможет ли фермерам открытие рынков? Спойлер - не в таком формате, как разрешили
Рішення про відновлення роботи продовольчих ринків, ухвалене Кабінетом міністрів, – правильний, хоча й трохи запізнілий крок. Адже закриття ринків вже призвело до чисельних збитків фермерів, остаточні цифри яких ще доведеться підрахувати.
Відкриття ринків дещо стабілізує соціально-економічну ситуацію в країні та дозволить поліпшити стан справ у плодоовочевому секторі. Втім, за умов порушених логістичних ланцюгів, говорити про те, що відкриті ринки є порятунком для українських фермерів, зарано. Повноцінна робота ринків, а отже й стабільна робота плодоовочевого бізнесу, який реалізує на ринках близько 80% своєї продукції, відновиться лише з повним зняттям карантинних обмежень в Україні.
Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте
Ринки, що годували мільйони українців і на яких реалізовувалося близько 80% плодоовочевої продукції України, не працювали понад місяць через карантинні обмеження. Внаслідок коронакризи, тонни овочів та фруктів просто згнили.
Хоча весь цей час фермери шукали альтернативні можливості реалізації своєї продукції. Зокрема, невеликі виробники ранніх салатів, овочів та ягід намагалися самостійно налагодити поставки своєї продукції «на дім», за допомогою соціальних мереж, платформ онлайн-торгівлі та проектів доставки продуктів до споживача. Такий формат не дозволяв фермерам заробляти, а надавав можливість лише частково реалізувати свою свіжу продукцію, яка має досить обмежений термін зберігання..
Про рентабельність подібних проєктів не варто говорити. Тим паче, що дозволити собі доставляти овочі та ягоди «на дім» могли далеко не всі фермери. Наприклад, великі тепличні комбінати, враховуючи об’єми їх виробництва, навіть не розглядали варіанти онлайн-торгівлі, а були змушені чекати поліпшення ситуації та відкриття продовольчих ринків.
При цьому закупівельні ціни на більшість плодоовочевої продукції часто не відповідали сподіванням фермерам. Так, наприклад, роздрібні мережі всередині квітня закупали тепличний огірок на 30-50% дешевше ніж в аналогічний період минулого року, а на ринку у Львові дану продукцію фермери взагалі реалізовували за ціною, близькою до собівартості – 12-15 грн/кг.
Читайте також - Занепад є, а слів немає
Не набагато краща ситуація була і у виробників ранніх ягід. Фермери, які займаються вирощуванням суниці садової, в кінці квітня реалізовували цю ягоду по 50-80 грн/кг, що на 40% нижче ніж ціни аналогічний період минулого року.
Забороняти торгувати фермерам – дуже небезпечний шлях, що може призвести до аграрних бунтів людей, як тих, що залишилися без заробітку через закриття ринків, так і тих, що не мали можливість придбати свіжу продукцію за прийнятною для них ціною. Такі своєрідні бунти відбулися в різних містах України, як на Заході, так і на Сході.
Підприємці Кам’янського силоміць відкрили зачинену браму ринку і розпочали торгівлю. До безпрецедентного кроку через закриття ринків вдалися фермери на Донеччині – прямо у центрі Маріуполя вони виставили тонни раннього редису і віддавали його містянам безкоштовно. Таким чином агровиробники, що зібрали врожай овочів у навколишніх селах, привернули увагу влади до проблеми зачинених ринків та, як наслідок, неможливості реалізації вирощеної продукції.
Зважаючи рішення щодо відновлення роботи продовольчих ринків під час пандемії коронавірусу за умов дотримання усіх необхідних заходів безпеки – влада таки почула фермерів. Це логічно, з огляду на те, що фермери вирощують врожай, і без них Україну просто не прогодувати.
Отже, питання відкриття ринків – це питання продовольчої безпеки країни. І треба навпаки створити умови, щоб ринки функціонували спокійно в будь-якому містечку. Адже торгувати плодоовочевою продукцією через мережі супермаркетів, як показала практика останнього місяця, – справа нелегка, а подекуди і нездійснена для вітчизняного агровиробника.
Читайте також - Замість демократії - орвелліанство. Чим може обернутися боротьба з коронавірусом
Справа в тому, що торгові мережі, зазвичай, працюють за умови відстрочки платежу за поставлену продукцію терміном на 90 днів. Три місяці без грошей – дуже багато для фермера, якому вже сьогодні потрібно проводити посівну кампанію, закупляти паливно-мастильні матеріали, добрива та інші матеріально-технічні ресурси агровиробництва.
Крім того, зазвичай мережі вимагають регулярні поставки великих товарних партій продукції. І до того ж, на сьогоднішній день у супермаркетах переважає імпорт. Це вимагає кооперації фермерів, втім цей механізм в Україні досить не налагоджений.
Потрапити до мереж фермери все ж могли - через компанії-посередники, які скуповували у них продукцію, для подальшого постачання до супермаркетів. Однак, в цьому випадку агровиробник втрачав можливість реалізації продукції за прийнятною для себе ціною, а це – не доотримані прибутки, а, подекуди, й прямі збитки аграріїв.
Втім, чи вирівняє ситуацію у плодоовочевому секторі відкриття продовольчих ринків?
Річ в тім, що реалізація продукції на продовольчих ринках, – лише одна ланка у загальному логістичному ланцюгу плодоовочевого бізнесу. Адже перед тим, як овочі, фрукти чи ягоди опиняться на ринку, їх потрібно транспортувати безпосередньо до місця торгівлі.
Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать
І тут виникає перша перепона, пов’язана з введенням карантинних обмежень – призупинення повноцінної роботи транспортної системи.
На сьогодні невідомо, яким чином за умов відсутності міжобласного та міжміського транспортного сполучення, на ринки буде завозитися продукція, прибувати обслуговуючий персонал й, врешті-решт, яким чином туди будуть приїжджати покупці? Інший ризик пов’язаний безпосередньо з умовами роботи на ринках під час карантинних обмежень. Відкриття близько 280 продовольчих ринків по всій території України, відбуватиметься згідно протоколу Міністерством охорони здоров’я дотримання правил безпеки під час епідемії COVID-19.
Серед низки вимог до покупців та продавців, дозволяється присутність не більше одного покупця на площі 10 кв. м. Що робити у випадку коли на «зарезервовані» десять «квадратів» площі для одного покупця ступить нога іншого, і що робити в цьому випадку продавцю – такої відповіді протокол МОЗу не надає.
Але ж треба врахувати, що ринок – це не вагон трамваю, де «зайвого» пасажира можна «прибрати» за допомогою поліції. На цьому фоні звертає на себе увагу той факт, що, згідно того ж протоколу, необхідна відстань між продавцями складає лише «не менше трьох метрів». Якщо керуватися логікою фахівців МОЗу, то протокол заздалегідь передбачає, що продавців на ринках буде більше ніж покупців.
Тож чи варто говорити про прибуткову торгівлю в таких умовах? Питання риторичне. У більшості фермерів в цьому вкрай тяжкому сезоні вже не стоїть питання заробити прибуток – вони намагаються хоча б покрити витрати на матеріально-технічні ресурси виробництва.
В таких умовах уряду потрібно робити все, щоб забезпечити можливість цивілізованої торгівлі на ринках і створити умови для реалізації врожаю.