Цена на газ и Роттердам+. Манипуляции продолжаются

За законодавством України ні у Кабміну, ні у регулятора Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ні у будь-якого іншого органу державної влади наразі немає ні зобов’язань, ні повноважень встановлювати "справедливу" ціну на газ.

З 2015 року в Україні ціноутвореня на газ є ринковим.

У Кабміну є повноваження накласти на учасників ринку спеціальні обов'язки продавати газ по ціні нижче ринкової, але з обов’язковою компенсацією різниці з ринковою ціною.

Якщо хтось вважає, що в Україні немає ринку газу, або він який не "такий", і тому немає ринкової ціни, - це має спочатку встановити Антимонольний комітет.

Насправді, є достатньо доказів того, що ринок газу в Україні є, і на ньому встановлюється ринкова ціна. (Зауважу, що головним фактором створення цього ринку була його інтеграція з європейським ринком і "ліквідація вузьких місць". Це важливо для порівняння з українським "ринком" електроенергії).

І тому прив’язка до німецького хабу у формулі Кабміну, за якою розраховується ціна за спеціальними обов’язками, які Кабмін накладає на Нафтогаз, визначає не "справедливу" ціну, а джерела надходження грошей для Нафтогазу - скільки має надійти від покупця газу, а скільки за цього покупця має компенсувати Кабмін.

Звісно, можна питати у Кабміну, чому він не збільшив знижку до ринкової ціни для певних споживачів, або недостатньо сприяв зниженню ринкових цін. Але це - політична відподальність Кабміну.

А от навіщо Кабмін накладенням спеціальних обов`язків створював зобов’язання державного бюджету компенсувати різницю з ринковою ціною - це вже окреме питання...

Якщо ж брати енергетичне вугілля і Ротердам+, то тут ситуація принципово інша.

НКРЕКП мала і повноваження, і, найголовніше, обов’язок встановлювати "справедливий" тариф для теплової генерації (ТЕС), зокрема визначати допустимі витрати на енергетичне вугілля.

Тобто це зовсім інша ситуація ніж на ринку газу.

Регулятор мав обов`язок дивитися на реальні витрати ТЕС.

Тобто тут прив’язка до фактичної собівартості є обов’язковою.

Будь-яку формулу для ціни на енергетичне вугілля Регулятор міг використовувати лише за наявності обґрунтування того, що фактичні витрати є завищеними. І тому така формула мала б використовуватися лише для того, щоб у розрахунку тарифу використовувати витрати менші за фактичні, а не більші.

Іншими словами, сутність регулювання (повноваження та обов`язки) з боку НКРЕКП (Ротердам+) полягає у тому, щоб у власників ТЕС не було надприбутків від тарифу, який встановлює НКРЕКП, і який сплачують споживачі.

А сутність встановлення ціни на газ з боку Кабміну - це визначення того, чи хоче держава давати можливість покупцю газу отримати знижку до ринкової ціни, яку потім держава буде зобов’язана компенсувати продавцю з державного бюджету.

Це і є європейські правила, які Україна вже впровадила в своє законодавство.

Просто у нас їх використовують вибірково, а часто-густо і цілком некоректно.

На жаль, це є результатом поєднання некомпетентності та корупції, або, по-простому, "жадібності та тупості".