Цены на газ в Европе выросли до 13-летнего максимума. Это звоночек для украинской власти
Минулого тижня ціни на газ в Європі перевищили позначку у $400 за тис. куб. м – це 13-річний максимум. Зрозуміло, що за європейськими цінами вгору піде й ціна на нашому ринку.
У ЗМІ звучали пояснення, що це пов'язано з діями російського Газпрому, який стримує пропозицію газу з метою підняти ціни.
Частково це, безумовно, вірно – росіяни намагаються максимально скористатися ситуацією.
Але першопричина зростання цін, які ростуть галопуючими темпами буквально на всі сировинні товари (сьогодні Мінекономіки було змушене вчергове підняти граничні регульовані ціни на пальне), значно масштабніша, ніж діяльність Газпрому.
Після світової фінансової кризи 2008 року, світ перебував в умовах, дещо подібних до Великої депресії 1930-х років.
Шок від фінансової кризи, закредитованість компаній та громадян в розвинених країнах, зламаність багатьох бізнес-моделей, заточених під докризовий економічний бум та інші фактори призвели до хронічного пригнічення економік та фінансових систем. Навчені досвідом 1930-х, розвинені країни знайшли спосіб уникнути депресії за рахунок масштабних емісійних програм (простіше кажучи, друкуючи кошти) та великих видатків з боку держав. Це дозволило утримати економіки на плаву, але за рахунок постійного накачування їх грошима центральних банків та видатками держав.
Ефект такої політики – гроші в світі стали дуже дешевими. Бували навіть ситуації, коли можна було взяти в борг під від'ємні відсотки – кредитор ще й доплачував боржнику.
Україна, з нашою зламаною у бік корупції та перерозподілу економічного пирога (замість створення нової вартості) державною системою, була і є в цьому світі аномалією, для якої гроші все одно дорогі. Але навіть ми мали та маємо певний доступ до зовнішнього фінансування, за рахунок супердешевизни грошей у світі.
Ковідна криза 2020 року призвела до загальносвітового падіння економік та зупинки роботи мільярдів людей та мільйонів підприємств по всьому світу. Споживчий попит на товари й послуги впав, багато виробництв простоювали, економіки світу ніби притихли та зачаїлися.
І тут зненацька у 2021-му світ почав різко відновлюватися після ковідної кризи. Масштабна й успішна вакцинація в найбільших економіках світу дала перспективу скорого й остаточного завершення локдаунів. Громадяни розвинених країн отримали чеки від своїх держав, що підтримали їх грошима, поки вони тимчасово сиділи без роботи, – і побігли ці чеки отоварювати у магазинах. Бізнес побачив стрімке відновлення споживчого попиту – і побіг його задовольняти, щоб заробити прибуток та утримати свої позиції на ринку. Насичена грошима фінансова система радісно підтримала все це дешевим фінансуванням.
В результаті, зненацька всі виробничі та логістичні потужності світу отримали велике завантаження і виявилися до нього не готовими. Ціни на контейнерні перевезення морем зросли в чотири (!!!) рази порівняно з торічними – і на 54% всього лише з початку травня! Так само стрімкими темпами зростають ціни по всьому ланцюжку виробництва – від сировини до полиць супермаркетів.
Фактично, ковідна криза зіграла зараз роль, подібну до ролі Другої світової війни у 1940-х. Тоді руйнування Європи та Азії, спричинені війною, створили шалений простір для економічного відновлення – і шалений попит на товари та послуги для цього відновлення. Цей попит запустив "мотор" світової економіки і цим остаточно покінчив з Великою депресією.
Надалі, аж до інфляційної кризи 1970-х, світова економіка стабільно зростала. Щось подібне відбувається в світі і зараз.
Цей новий світ відкриває для нашої країни нові можливості – і нові загрози. Найближчими роками висока інфляція покінчить з ерою дешевих грошей. Спочатку розвинені країни зупинять емісію, потім піднімуть відсоткові ставки, і гроші знов стануть дорогими.
Якщо на той момент наш державний устрій залишатиметься побудованим навколо нескінченного перерозподілу майна та потоків, Україна буде першою, для кого закінчиться доступ до фінансування, а скористатися можливістю для економічного зростання ми не зможемо.
Нашій країні потрібні кардинальні зміни, щоб бути успішною в новому світі. Система нескінченного державного переділу має бути замінена на повноцінну сучасну державу, яка дбає про публічне благо та створює нову вартість.
Це – ключ до нашого майбутнього успіху.