На пути к Марсу: Украина присоединилась к программе NASA "Артемида". Что нам с этого

13 листопада 2020 року стало відомо, що Україна підписала Домовленості на виконання програми NASA "Артеміда" (Угода "Артеміда"/Artemis Accords). Наша країна -  дев’ята, яка приєдналась до угоди. 

Рівно за місяць до цього вісім держав підписали Угоду, яка окреслює принципи взаємодії підписантів у дослідженні та використанні з мирною метою Місяця, Марсу, комет і астероїдів. Серед учасників США, Великобританія, ОАЕ, Люксембург, Японія, Італія, Канада та Австралія.  Російська Федерація та Китай утрималися від підписання.  

Які юридичні та політичні факти пронизують як саму Угоду, так і супутні обставини її підписання.

Заплановані кроки 

За своєю структурою Угода є двосторонньою, а за сутністю – це угода приєднання, що дозволить США ще до початку реалізації Програми "Артеміда" самостійно вирішувати, співробітництво з якими з держав буде найбільш продуктивним. Зокрема й на підставі того, чи співзвучні підписантам принципи обумовлені Угодою. Очікується, що наступною до неї долучиться Бразилія, яка вже отримала офіційне запрошення Білого Дому. 

Угода має забезпечити практичну функціональність положень Договору про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (1967 року). 

Попри посилання у тексті Угоди на Договір про космос, за структурою та змістом документ є протоколом про наміри (або меморандумом). Розділ Угоди "Впровадження" буквально зазначає, що подальше співробітництво з дослідження та використання космічного простору може здійснюватися на підставі відповідних інструментів, таких як меморандуми про взаєморозуміння, провадження заходів відповідно до існуючих міжурядових угод, домовленостей між агентствами та інших документів. 

Видобування космічних ресурсів: передумови та тривожні наслідки 

Угодою визначається поняття "зон безпеки". Ці зони створюватимуться, змінюватимуться, розвиватимуться або припинятимуться залежно від статусу конкретної діяльності.  

Першою ж реакцією міжнародної спільноти стало питання, чи не перетворяться зони безпеки на спроби встановлення національного суверенітету на небесних тілах чи їх окупації, що заборонено Договором про космос. Проте відповідь на це питання залежить від масштабів діяльності, яку розгортатиме той чи інший суб’єкт космічної діяльності на небесному тілі.  

Формально розробники Угоди відповіли на це питання, вказавши на зобов’язання підписантів поважати принцип вільного доступу до всіх областей небесних тіл і всі інші положення Договору про космос під час використання ними зон безпеки. Однак в Угоді також вказано, що підписанти зобов'язуються утримуватися від будь-яких умисних дій, що можуть створити шкідливе втручання у використання космічного простору один одного у їхній діяльності. 

Таким чином, лишається риторичним питання: чи не створюватимуть суб’єкти шкідливе втручання у використання космічного простору, реалізуючи своє право на вільний доступ до усіх ділянок небесного тіла, і чи матимуть право обмежувати їх доступ до вказаних ділянок ті суб’єкти, які вже ведуть діяльність на вказаних ділянках. 

У 2019 році були напрацьовані і погоджені Складові елементи для розробки міжнародних рамок діяльності в галузі космічних ресурсів. Вони не допускають подвійного трактування самого поняття "зон безпеки" та зобов’язань щодо діяльності в них, встановлюють вимоги до заходів безпеки у таких зонах та проведення належних міжнародних консультацій про їх встановлення.

Ані Угода "Артеміда", ані Договір про космос не містять прямих заборон на встановлення права власності саме на космічні ресурси. Це означає, що загальне визнання усіма підписантами законності експлуатації та наступного визнання права власності на космічні ресурси є своєрідною юридичною передумовою участі у Програмі "Артеміда".  

Нова ера державно-приватного партнерства у космосі

Угода не створює перешкод для залучення державами-підписантами приватних компаній до виконання умов подальших договорів. З одного боку, Угода не містить прямих заборон залучення, а з іншого – саме США є флагманом провадження космічної діяльності на національному рівні на засадах державно-приватного партнерства (ДПП). Тому, відкривши для підписання Угоду "Артеміда", США намагаються показати своїм контрагентам нагальність та економічну виправданість ДПП. 

США вже залучили до Програми "Артеміда" низку приватних компаній, таких як  Blue Origin, Dynetics, Lockheed Martin i SpaceX. Єдине обмеження прописане в Угоді, обумовлює, що зобов'язання з відкритого обміну науковими даними не поширюються на діяльність приватного сектору, якщо такі операції не проводяться від імені сторони-підписанта Угоди. 

"Вовча поправка"

Китай утримався від підписання Угоди "Артеміда". Однак навіть за готовності з його боку, це рішення мало б вагомі політичні перепони.  

З 2011 року НАСА заборонено співпрацювати з китайським урядом чи іншими організаціями, пов'язаними з Китаєм (так звана "Вовча поправка" – термін переважно використовується Китаєм). Законодавча заборона на використання НАСА виділених коштів для двосторонньої співпраці з Китаєм не поширюється на діяльність, яку НАСА сертифікувало в Конгресі, що не створює ризику передачі технологій, даних або іншої інформації пов’язаної з національною безпекою або передання якої може мати наслідки для економічної безпеки США, і яке не передбачає встановлення контакту з посадовими особами, яких США визначили безпосередньо причетними до порушень прав людини.  

Україна: вираження згоди та актуальність долучення 

Основна перевага Угоди "Артеміда" – поширення за межі США вже успішного на її теренах сценарію державно-приватного партнерства у космічній діяльності, та сприяння її комерціалізації через залучення міжнародних партнерів та приватних суб’єктів. 

"Артеміда" не позбавлена певної претензії США на світове лідерство у дослідженні глибокого космосу. Проте саме США належить і заслуга вибудовування нових дипломатичних мостів між державами, які займаються космічною діяльністю лише віднедавна, а також тими державами, які раніше не мали прецедентів взаємодії між собою в космічному секторі. 

Для України підписання Угоди "Артеміда" набуває актуальності з тієї причини, що цей крок стане передумовою для подальшого укладення Рамкової угоди між Кабміном та урядом США про співробітництво у дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях (Рамкова угода від 31 березня 2008 року втратила чинність 22 січня 2019 року). 

Наразі постає й інше правове питання щодо того, яким саме чином Україна висловить свою згоду на обов’язковість для неї Угоди. 

Спосіб, яким Україна надаватиме згоду на обов’язковість для неї Угоди "Артеміда", залежатиме від таких факторів: 

- про який саме шлях домовляться держави; 

- чи підлягатиме Угода ратифікації в залежності від рівня підписанта з української сторони (міжвідомча угода; угода від імені уряду України; угода у вигляді Указу президента України).  

Висновки

Для України приєднання до Угоди "Артеміда" – значний крок, який дає країні змогу продемонструвати повною мірою весь накопичений технічний потенціал. Зокрема запропонувати для реалізації Програми "Артеміда" власний концепт дослідно-промислової бази на Місяці, розроблений Конструкторським бюро "Південне", і інші зразки космічної техніки. 

Проте вирішальне значення для співробітництва між Україною та США в програмі з освоєння глибокого космосу матимуть подальші договори, які укладатимуться між двома сторонами, і будуть чітко обумовлювати їхні права та зобов’язання.

Що ж стосується ролі саме Угоди "Артеміда" в налагодженні взаємовідносин між двома космічними державами, то її основна мета – підтвердити готовність контрагентів до спільної діяльності на основі викладених в Угоді принципів, чим "відкрити двері" для ведення подальших перемовин і укладення наступних, вже більш конкретних, правочинів. 

У цьому і полягає політичний характер Угоди, яка наразі не створює для сторін юридичних зобов’язань. 

Стаття надана VoxUkraine