Почему бизнесу важно заботиться об экологии и сколько это стоит. Опыт WOG
Ситуація із забрудненням навколишнього середовища в Україні просто катастрофічна – лише 5% вироблених у країні відходів направляються на переробку. Тоді як в ЄС щорічно переробляється до ⅔ всіх відходів, частина з яких використовується для виробництва теплоенергії.
Тому сьогодні екологічна відповідальність бізнесу стає все частіше трендом, який починає розгортатися в Україні. Тим важливіше говорити про існуючі позитивні приклади, і показувати, що брати на себе відповідальність за збереження екології повинні та можуть не тільки власники шкідливих підприємств.
"Для WOG турбота про навколишнє середовище – не просто частина бізнес-стратегії, це наша особиста відповідальність. Усі ми – українці, і хочемо, щоб наші діти жили в екологічно благополучній країні. А тому, як представники великого бізнесу, хочемо своїм прикладом надихнути людей відповідальніше ставитися до навколишнього середовища і більш раціонально використовувати природні ресурси", – говорить куратор ЕКО-платформи і директорка з комунікацій WOG Олена Осипчук.
Засмічена Україна
Екологія — болюча для України тема. Чорнобиль, не найсучасніші технології видобутку корисних копалин, величезна частка "брудної" вугільної енергетики, старі й неефективні очисні споруди на виробництвах… У нас чимало глобальних проблем, які забруднюють повітря, ґрунти та воду, і де виправлення ситуації коштує мільярдних інвестицій. Проте є одна проблема, на вирішення якої може впливати кожен свідомий громадянин та кожен відповідальний бізнес.
Це — сортування й переробка сміття. І як результат – зменшення кількості сміттєзвалищ по країні. Адже сьогодні в Україні налічується 6 тисяч легальних сміттєзвалищ і близько 30 тисяч нелегальних — такі є біля кожного села.
Якщо звалище організоване, потрібно просто стежити за ним і тримати в нормі, але якщо стихійне — то і вода, і земля будуть забруднені, плюс там часто виникають пожежі через самозаймання, які забруднюють повітря. Пожежі виникають через наявність серед пластику й решти сміття майже 50% органіки. Саме органіка без доступу кисню призводить до утворення метану – легкозаймистого газу, що в 30 разів більше ніж СО2 накопичує тепло. В Україні сьогодні 99% сміттєзвалищ не відповідають екологічним вимогам, а перевантажених серед них налічується близько 25%", розповідають еко-експерти. І додають, що ще з 1 січня 2018 року законодавство України забороняє вивезення органічних відходів на сміттєзвалища, проте цією забороною нехтують буквально у всіх містах України, адже ні належне сортування, ні належна переробка сміття сьогодні в Україні не налагоджені.
Друге життя випитої кави. І не тільки
Те, що сміттєпереробна ніша в Україні геть не заповнена констатують і в компанії WOG, яка нещодавно запустила ЕКО-платформу "До природи з добром". В рамках платформи мережа збирає і віддає на утилізацію батарейки, встановила (поки в рамках пілотного проєкту в Києві) сортувальні баки на 34-х заправках, а також почала переробляти кавову гущу, яка залишається в кавомашинах після приготування напоїв. І єдине, у що поки впираються масштаби програми — потужності для переробки.
Олена Осипчук, куратор ЕКО-платформи і директорка з комунікацій WOG:
"В Україні дуже маленький вибір компаній, які можуть стати партнерами у реалізації еко-проєктів, ініційованих нашою мережею. Яскравий приклад – це збір відпрацьованих батарейок. Розуміючи, яку шкоду навколишньому середовищу вони наносять, ми встановили на своїх заправках бокси для їх збору. Проте стикнулися із ситуацією, що в Україні жодна компанія не проводить правильної переробки батарейок. Довелося виокремити місце на складі, де вони накопичувалися. Аж до того часу, поки минулого року ми не познайомилися з проєктом "Батарейки, здавайтеся!" та доєдналися до їх ініціативи з відправки батарейок на переробку на завод у Румунію".
Згодом WOG ухвалив рішення про запуск повноцінного проєкту в партнерстві з "Батарейки, здавайтеся!" – відтепер на заправках по всій країні встановлені контейнери для збору відпрацьованих батарейок. А це означає, що здати свої батарейки надійно зможуть також мешканці сіл та віддалених районів України, для яких раніше ця можливість була обмежена. До речі, лише 1 батарейка здатна отруїти в середньому 16 квадратних метрів родючого ґрунту. Надійну переробку зібраних на WOG батарейок гарантує рух "Батарейки, здавайтеся!" – вони відправлятимуться на спеціалізований завод GreenWEEE в Румунію.
"Батарейки, здавайтеся!" — чи не єдиний в країні проєкт, який займається проблематикою утилізації батарейок комплексно та ефективно. Така ж ситуація і з сортуванням відходів – монополістом на даному ринку є компанія "ЕКОСТОК". Саме до них відправляється відсортоване сміття з баків, установлених на АЗК WOG, — папір, пластик та скло. "Ми повинні бути впевнені, що відходи ретельно досортовуватимуться та відправляться на подальшу переробку, – зазначила Олена Осипчук. – Сьогодні ми працюємо над продовженням проєкту з відповідального сортування відходів по всій мережі".
"А з кавовою гущею все ще складніше – у нашій країні цей вид діяльності на початковому етапі. Вибір компаній, які мають виробництво з переробки макухи, досить обмежений. А ті, що є, мають недостатні потужності на виробництвах", — констатує куратор ЕКО-платформи WOG.
Багато хто думає, що кавову гущу можна просто викидати. Проте це не рекомендується. Макуху також потрібно правильно утилізувати або переробляти. Адже вона закислює ґрунт та при взаємодії з іншими відходами утворює небезпечні гази.
Тому наразі для підвищення ефективності утилізації кавової гущі WOG працює у двох напрямках. Перший — переробка макухи на ЕКО-підстаканники, які повертаються на заправки. Тут партнер мережі – молода та амбітна українська еко-компанія Blu Ocean Solutions (BOS).
"У співпраці з BOS ми не обмежуємося тільки виготовленням ЕКО-підстаканників. Уже зараз на заправках Києва та області ми пропонуємо клієнтам замість пластикової соломинки для напоїв її екологічний аналог з паперу від BOS. Незабаром ними можна буде скористатися в містах-мільйонниках, а згодом – на об’єктах по всій мережі. Також в планах на 2021 рік – запуск на базі потужностей BOS виробництва ЕКО-кришечок для горнят", – ділиться Олена Осипчук.
Другий напрямок з переробки кавової гущі – це спільний проєкт з луцькою компанією "Пастернак", яка використовує макуху для виготовлення біогумусу, який містить у своєму складі унікальний комплекс ґрунтових мікроорганізмів, вітаміни та біологічно активні ферменти, які стимулюють ріст і розвиток рослин. Його використовують для підживлення квітів, фруктових дерев, овочів і газонів, збільшуючи урожайність сільгоспземель на 30-40%.
Сучасне органічне добриво виготовляється із допомогою Каліфорнійських черв’яків. Вони переробляють зіпсовані овочі та фрукти, залишки готової їжі, скошену траву та опале листя, картон, паперовий посуд і ще багато іншого – всі ті відходи, що при неправильній утилізації створюють екологічну катастрофу.
Вартість еко-свідомості
"Таким чином, принаймні, з кавою — а наші клієнти щоденно випивають понад 70 тисяч порцій кави на WOG, тож гущі в машинах залишається чимало — ми приходимо до безвідходного виробництва. Вона або отримує друге життя, і стає екологічними підстаканниками, які потім швидко розкладаються без жодної шкоди для навколишнього середовища. Або — органічним добривом. Сподіваюся, наші клієнти також почнуть обирати паперові трубочки замість пластикових. А завдяки сміттєвим бакам на наших заправках, частіше згадуватимуть про важливість сортування сміття", — говорить Олена Осипчук, і додає, що приклад еко-ініціатив WOG повинен підштовхнути до більшої відповідальності не тільки споживачів, але й бізнеси. "Ми хочемо своїм прикладом надихнути людей відповідальніше ставитися до навколишнього середовища і більш раціонально використовувати природні ресурси", — додає вона. За її словами, інвестиції в реалізацію проєктів ЕКО-платформи "До природи з добром" у 2020 році WOG склали понад 5 млн грн.
Так, ще 5 років тому можна було почути: це неможливо, український бізнес ніколи не фінансуватиме переробку відходів, поки його не зобов’яже закон. Та приклади WOG та ще кількох великих компаній доводять протилежне. І нехай бути екологічно-відповідальним бізнесом – поки що свідомий вибір досить невеликої кількості компаній, хочеться вірити, що через 5 років подібні кейси сприйматимуть не як щось екзотичне, а як частину обов’язкової корпоративної буденності, на кшталт сплати податків.
