Получить патент или свидетельство на товар теперь будет проще простого. Или не совсем?

У жовтні 2020 року в Україні фактично завершилася інституційна реформа у сфері інтелектуальної власності. 14 жовтня почав діяти закон №703-IX, який передбачає створення національного органу інтелектуальної власності (далі – НОІВ). Про те, яким чином це вплине на бізнес – читайте далі.

НОІВ мав би створюватись як неприбуткова державна організація, проте за рішенням Кабмінету міністрів винаходити велосипед не довелося. Функції НОІВ поклали на Український інститут промислової власності (Укрпатент). Тому переходу на дворівневу, а отже, і більш зрозумілу для бізнесу державну систему правової охорони інтелектуальної власності – бути.

Відтепер ця система складатиметься з:

- Міністерства економіки – займатиметься формуванням стратегічної політики у сфері інтелектуальної власності і не видаватиме свідоцтва і патенти, як це було до реформи.

- НОІВ (Укрпатенту) – виконуватиме практичний функціонал. 

Дворівнева система спростить взаємодію між державою і заявниками (здебільшого представниками бізнесу) по охороні об’єктів інтелектуальної власності, сконцентрувавши широке коло повноважень в одному органі. 

Які повноваження матиме НОІВ (Укрпатент) 

Повноваження НОІВ умовно можна поділити на дві групи:

- пов’язані з реєстрацією об’єктів інтелектуальної власності;

- пов’язані з реєстрацією патентних повірених. 

До першої групи відносяться:

- приймання заявок на реєстрацію промислових зразків, торговельних марок, компонувань, географічних позначень, винаходів, корисних моделей, проведення експертизи таких заявок, прийняття рішень щодо них.

- державна реєстрація цих об’єктів, видача свідоцтв і патентів.

- визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними.

- опублікування офіційних відомостей у Бюлетені, ведення Реєстрів та Баз вказаних вище заявок, внесення до Реєстрів відомостей, надання витягів та виписок.

- видача свідоцтв про реєстрацію авторського права.

До другої групи відносяться функції з підготовки та атестації патентних повірених, їх реєстрації в Державному реєстрі представників у справах інтелектуальної власності та ведення такого реєстру. 

Що змінить реформа для заявників/бізнесу 

Головна зміна – це спрощений доступ до системи охорони інтелектуальної власності та легше вирішення поточних проблем. А тепер детальніше. 

- Зрозумілість для користувачів і принцип "єдиного вікна"

Система управління інтелектуальною власністю має стати більш зрозумілою і відкритою. Це має забезпечити дволанкова система управління, коли всі проблеми, з якими стикається бізнес-спільнота, можна буде вирішувати через НОІВ. 

Всі функції, пов’язані з реєстрацією та охороною об’єктів інтелектуальної власності, будуть зосереджені в одному органі.

НОІВ створюється як єдине вікно з видачі охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності (раніше видачею свідоцтв та патентів займалося Мінекономіки).

Відтепер ані у заявників, ані у власників правоохоронних документів не виникатиме питань, куди звертатися і для реєстрації об’єкта інтелектуальної власності, і для його захисту. 

- Менше бюрократії

НОІВ має скоротити час, який раніше бізнес витрачав на затвердження та підписання охоронних документів.

Якщо раніше, скажімо, експертизу заявок проводив Укрпатент, а Мінекономіки приймало рішення про видачу охоронного документу, то з початком роботи НОІВ і фактичного об’єднання його з Укрпатентом свідоцтва та патенти видаватимуться за підписом керівника НОІВ.

При цьому всі процедури, пов’язані з оскарженням вказаних документів, також будуть виконуватися в НОІВ. Це значно скоротить термін видачі правоохоронних документів та їх оскарження. 

- Менше приводів для звернень до суду

Для власників свідоцтв і патентів звернення до суду за захистом своїх прав має стати не єдиним можливим способом захисту, як сьогодні, а виключно альтернативною опцією. Закон №703-IX покладає на НОІВ функції, які вже встигли охрестити "квазісудовими", хоча і найбільш революційними в законі. 

Одне з нововведень, які передбачає новий закон – це надання Апеляційній палаті при НОІВ додаткових повноважень. Саме палата буде виконувати функції, які раніше виконували виключно суди. Зокрема, палата розглядатиме заперечення на рішення НОІВ про набуття прав інтелектуальної власності, а також заяви про визнання таких прав недійсними повністю або частково. 

Тому можна спрогнозувати менше навантаження на судову систему у спорах про визнання недійсними патентів та інших охоронних документів. Для осіб, чиї права порушуються, розгляд спорів Апеляційною палатою – це суттєва економія часу та, сподіваємось, коштів. 

- Посилена боротьба з так званим "патентним тролінгом"

Раніше імпортери товарів могли роками судитися за визнання недійсним охоронного документу на промисловий зразок чи корисну модель. Зрештою, вони вигравали в суді, але програвали в часі та коштах.

Відтепер безпосередньо НОІВ може визнавати недобросовісно запатентовані об’єкти недійсними.

Найбільший інтерес з боку бізнес-спільноти викликатиме саме робота Апеляційної палати при НОІВ, яка матиме розширені повноваження. Цікаво буде спостерігати за тим, як палата формуватиме практику щодо визнання недійсними документів, які засвідчують право інтелектуальної власності.