Владимир Омелян (фото - Андрей Гудзенко/LIGA.net)

За даними слідства, рішення Володимира Омеляна на посаді очільника Міністерства інфраструктури могло завдати державі мільйонних збитків.

А це - стаття в Кримінальному Кодексі.

Чи є для цього підстави?

Підозра через портові збори

19 червня детективи Національного антикорупційного бюро України повідомили колишньому міністру інфраструктури Володимиру Омеляну про підозру у вчиненні незаконних дій, через які державний бюджет недоотримав 30,5 млн грн, повідомила пресслужба НАБУ.


За даними слідства, перебуваючи на посаді Омелян у грудні 2017 року видав наказ про зменшення усіх портових зборів, крім одного, на 20%.

У НАБУ пояснюють, що тоді Міністерство фінансів України виступало проти зменшення портових зборів та попереджало про це Омеляна.

Законом "Про морські порти України " (ст. 22) передбачені сім портових зборів: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Один з них - адміністративний - є дохідною частиною державного бюджету. Тож змінити його розмір могла лише Верховна Рада, а не міністр, йдеться в повідомленні НАБУ.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики.

Але ні комісію, ні методику для встановлення ставки цих зборів, в Україні досі не створено – схвалений урядом законопроєкт досі лежить в Раді. Тож фактично ці функції вже сьомий рік виконує безпосередньо Мінінфраструктури.

"У підсумку, рішення експосадовця про зменшення портового (адміністративного) збору призвело до ненадходження до державного бюджету у 2018 році 30,4 млн грн: з очікуваних 203,5 млн грн отримано 173,1 млн грн. Ці дані підтверджені Держаудитслужбою та судовою експертизою ", - вважають в НАБУ.

Там також додали, що саме міністерство визнало, що наказ про зменшення зборів не досяг поставленої мети.

Якою може бути відповідальність та що каже сам Омелян

НАБУ інкримінує Омеляну порушення ч. 2 ст. 211 Кримінального кодексу України ("Видання службовою особою нормативно-правового акту, що зменшує надходження бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти в особливо великих розмірах").

Такі порушення, згідно з КК, караються позбавленням волі на термін від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Сам ексміністр відкинув звинувачення на свою адресу, назвавши підозру "черговим сюрпризом" та "милим збігом".

Омелян пише, що НАБУ запросило його дати додаткові покази у кримінальному провадженні щодо зниження портових тарифів і зборів на 20% у 2018 році ще 12 червня. Але потім допит перенесли 19 червня.

За його словами, у Мінінфраструктури тоді порахували, "що портові тарифи і збори в Україні вищі у 2-3 рази за світові. Це робило українські порти неконкурентоспроможними і спричинило падіння їхнього вантажопотоку".

"Нагадаю, що зниження тарифу здійснювалося для збільшення товаро- та вантажопотоку. Завдяки цьому зниженню морська галузь продемонструвала у 2018-19 роках ріст більше, аніж на 20%, і росте досі, попри кризу", - пояснює рішення ексміністр.

"Ми все зробили правильно. І з точки зору юридичних процедур, і з точки зору політичних та економічних інтересів держави", - переконаний Омелян.

Також він пояснив, що досі НАБУ запрошувало його на допит як свідка, оскільки це було колегіальне рішення Кабміну, а зараз орган намагається вручити підозру в завданні мільйонних збитків лише йому.

Що ще відбувається навколо Омеляна останнім часом

Ексміністр зазначив, що також фігурує у іншому провадженні - щодо запуску Ryanair в Україні.

"Там я теж "завдав" збитків", - розповідає він.

За інформацією, яку він повідомляв раніше, 12 червня о 6:30 ранку, Державне бюро розслідувань проводило обшук у будинку, де він проживає.

За даними УП, підставою була ухвала суду у провадженні щодо злочинів проти Майдану – а саме дій колишнього нардепа від Партії регіонів Геннадія Бобова: його вважають причетним до вбивства журналіста Сергієнка у квітні 2014 року.

Нагадаємо, одного з лідерів Євромайдану в Корсунь-Шевченківському на Черкащині журналіста Василя Сергієнка 4 квітня 2014 року викрали з двору власного будинку. Наступного дня його тіло знайшли в лісі зі слідами тортур.

"Родина фігуранта кримінального розслідування, яке стало приводом "завітати" до мене сьогодні в гості, продала цей будинок у 2016 році. Ми його орендуємо з 2017 року. Це все є в нотаріальних реєстрах і в моїй декларації. Те, що відбулося сьогодні - це політичне переслідування мене особисто на замовлення президента України", - заявив він після обшуку.

Згідно з реєстром речових прав, пише УП, будинок, у який прийшли з обшуком, закріплений за двома особами: Світланою Бобовою та Христиною Бевзою. Саме в останньої орендує житло Омелян із дружиною – дизайнеркою Світланою Бевзою.

У вересні 2017 року журналісти програми "Схеми" показали будинок в селі Іванковичі, яку родина Омеляна взяла тоді в оренду у своєї родички.

 

 "Оскільки вони (родичі дружини. - Ред.) придбали ще один (будинок на тій самій вулиці. – Ред.) будинок для доньки і він був порожнім – запропонували нам ним користуватися", – пояснив тоді він.

До цього у листопаді 2018 року НАБУ завершило досудове розслідування проти Омеляна: його звинуватили в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні (у тому числі витрат на оренду будинку). Пізніше КСУ скасував покарання за незаконне збагачення: справу проти Омеляна було закрито.

А вже в жовтні 2019-го в антикорсуді оголосили обвинувальний акт у справі Омеляна: його звинувачують у декларуванні недостовірних відомостей про доходи на суму 3 млн грн у 2015-му і 8 млн грн у 2016-му.

Омелян анонсував свою участь у допиті НАБУ у справі завдання збитків через рішення щодо морських портів 23 червня.