Бизнес - нет, коррупция - да! Три причины процветания схем

Україна має найнижче місце в Європі за рівнем економічної свободи - 147 у світі зі 180 країн, для яких цей показник вимірює The Heritage Foundation.

Одночасно в Україні у минулому році через державний бюджет, місцеві бюджети та соціальні фонди було перерозподілено близько 43% ВВП. До того ж, в Україні діє близько 3500 державних підприємств з близько 15% від усіх активів країни. З них я б окремо виділив 10,5 млн га державних земель, з яких офіційно здаються в оренду (часто, на дуже сумнівних умовах) 1,5 млн га, а інші використовуються взагалі незрозуміло як.

Очевидно, що, за таких умов, корупційні схеми самі по собі набагато дохідніші за прибутки від бізнесу, оскільки при низькому рівні економічної свободи бізнес елементарно важко вести. При цьому, в силу дуже великого розміру державного сектору, обсяг доходів від корупції співставний з обсягами доходів великого бізнесу. Ці два фактори, власне, і є головною причиною високого рівня корупції в країні.

В мене є стійке враження, що багато людей цього все ще не зрозуміли і реально вважають, що корупцію можна здолати без значної лібералізації економіки та не менш значного роздержавлення власності й скорочення державних видатків.

Поки в Україні:

- рівень економічної свободи не підвищився до, хоча б, 100-го місця у світі;

- рівень державних видатків не впав нижче, хоча б, 40% від ВВП;

- кількість державних підприємств не скоротилася, хоча б, до кількох сотень, а розмір їх активів не знизився нижче 10% від ВВП, не чекайте, що корупції стане суттєво менше. Цього не буде з суто математичних причин - корупційні схеми значно дохідніші за прибутки від бізнесу, мають співставні обсяги можливого доходу та менш ризиковані, оскільки державний апарат та правила налаштовані на радянський лад та шкодять бізнесу.