Зарегульованість, корупція, незахищеність бізнесу – такими бачать ключові проблеми бізнесу представники нової влади. Однак замість того, щоб вирішувати їх, на практиці, бачимо низку законопроектів, які тільки посилюють адміністративний та фіскальний тягар для підприємців. 

Так, президентом Володимиром Зеленським був задекларований курс на швидкі реформи. Але, через бажання швидко приймати нові реформи, можемо отримати плачевний результат: кілька поданих до Верховної Ради законопроектів можуть призвести до трагічних наслідків для українського бізнесу – змусити його піти ще більше "в тінь".

Один із законопроектів, визначених президентом невідкладними, - проект Закону №1210 від 30 серпня 2019 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". 

Його зміст прямо суперечить назві, впроваджуючи додаткові логічні неузгодженості і прямі "ляпи" за економічною і податковою сутністю. 

1. Ускладнюється адміністрування податку на прибуток та трансфертне ціноутворення (ТЦУ)

Запропоновані зміни щодо ТЦУ значно розширюють права податкових органів, покладаючи при цьому значний тягар на платників податків. Вводиться низка нових різниць між фінансовим та податковим обліком. Це ще більше ускладнює обчислення податку на прибуток підприємств.

Можливо, врешті решт, потрібно почути бізнес і обрати свій курс – замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (ПнВК)? Він передбачає спрощену модель розрахунку податку, тому адміністративне навантаження на бізнес полегшується. Об’єктом уваги Державної податкової служби України стають лише операції з неплатниками податку на виведений капітал. Це спрощує його адміністрування та прибирає можливості для корупції у фіскальних органах.

2. Вводиться додаткове регулювання, а для деяких галузей (тютюнова, зокрема) суттєво збільшується оподаткування із порушенням принципу стабільності податкового законодавства

Строк набрання чинності законопроекту має враховувати норми Податкового кодексу України (ПКУ), які говорять про те, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

3. Виключається із ПКУ положення щодо особистої відповідальності податкових інспекторів за необґрунтовані донарахування з податків та зборів (п. 21.4. ст. 21 ПКУ)

Нині ми спостерігаємо цілковиту безкарність посадових осіб контролюючих органів за необґрунтовані донарахування з податків та зборів. А за Індексом глобальної конкурентоспроможності, діяльність контролюючих органів визнано однією з ключових перепон ведення бізнесу в Україні.

Бізнес-спільнота постійно наголошує про необхідність посилення персональної відповідальності контролюючих органів. Більше того, Спілка українських підприємців разом із Офісом бізнес-омбудсмена та експертним середовищем уже напрацювала відповідний проект закону.

4. Збільшуються штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних, навіть за неоподатковуваними та пільговими операціями

5. Вводяться обмеження витрат на відсотки по кредитах

Це збільшить фіскальне навантаження та встановить економічно невиправдані обмеження за будь-якими запозиченнями від резидентів, нерезидентів, пов’язаних і непов’язаних осіб.

Такі норми в оподаткуванні протирічать заявам уряду щодо розширення можливостей в кредитуванні та зменшенні ставок по запозиченнях.

6. Вводиться оподаткування курсових різниць - збільшення адміністративного навантаження для компаній, що ведуть зовнішньо-економічну діяльність, а також зовнішніх інвесторів. Відповідна ініціатива призведе до гальмування розвитку економіки.

7. Вводиться оподаткування експортних операцій за ставкою 20% ПДВ із суми перевищення собівартості над ціною продажу, що є економічно невиправданим та в чергове посилює фіскальне навантаження на бізнес. 

Подібні податкові новації не сприяють інвестиційній привабливості країни, суттєво збільшують податкове адміністрування, є шкідливими для розвитку українського бізнесу й економіки країни в цілому, суперечать обіцянкам президента та планам прем’єра.

То, можливо, нам варто нарешті визначитися із власним порядком денним, де першим пунктом нарешті буде податок на виведений капітал? 

Наприкінці зазначу, що і у діжці дьогтю знайшлася ложка меду. Так, у законопроекті №1210 пропонувалось впровадити оподаткування грального бізнесу. СУП виступає за легалізацію та виведення з тіні грального бізнесу. Тож ця ініціатива може бути винесена в окремий законопроект і буде підтримана бізнесом.

Як оцінюють податкові ініціативи нової влади інші колумністи LIGA.net? Читайте в матеріалах:

Скорость VS качество: о чем говорят налоговые инициативы власти

Время платить налоги: законопроект 1210 и не только       

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
налоговые инициативы