Перепись населення-2020 можно провести через смартфоны

Міжнародна практика рекомендує проводити перепис населення раз на 10 років. Такий строк є найбільш оптимальним для формування цілісної, достовірної картини соціально-економічної та демографічної ситуації. В Україні перепис населення має додаткове завдання - встановити місце проживання вимушених переселенців внаслідок анексії Криму та війни на Сході. А їх, за різними даними, в Україні від 1,3 до 1,7 млн осіб, і вони мають право на соціальну допомогу та інші пільги.

Крім того, дані про фактичну чисельність населення є базою для формування регіональних бюджетів, визначення розміру субвенцій, розрахунку навантаження на транспортну інфраструктуру, необхідну кількість садочків, шкіл, медзакладів.

Але чи можна отримати необхідні демографічні дані іншими способами, аніж класичне опитування через паперову анкету?

Якщо ми живемо в еру смартфонів, тотальної цифровізації, хмарних технологій, big data та блокчейну, потрібно користуватися інноваційними можливостями.

Бо і сам перепис формує звітні дані виключно в знеособленому вигляді, а показники фіксуються "зі слів" громадян без документального підтвердження. Взагалі, частина інформації уже міститься у низці реєстрів - від актів цивільного стану до реєстру виборців. Їх можна було б синхронізувати і не ходити "по домівкам".

Такий досвід є у скандинавських країн (Данії, Фінляндії, Норвегії). Щоправда населення там не перевищує 6 млн осіб, а з дати формування реєстрів до перепису населення на їх основі минуло в середньому 15-20 років.

Якщо зібрати в один всі наявні електронні реєстри, це буде найповніша база персональних даних усіх громадян України. Включаючи інформацію про освіту, професію, дохід, а також дату народження/смерті, зміну сімейного стану, родинні зв’язки, наявність дітей, їхню кількість, стать і вік та багато іншого. Такий собі соціальний цифровий ID.

З плюсів - можливість в режимі реального часу проводити усі зміни даних і параметрів, синхронізація баз, повна прозорість, простота отримання довідок про народження, одруження, зміну місця реєстрації, медичних даних, пенсійних та інших соціальних виплат, сплати податків, отримання документів (наприклад паспортів), голосування на виборах через смартфон та безліч інших опцій.

Але є небезпека, можливо навіть більша за користь. Наш цифровий двійник потребує захисту - не лише фізичного (кібер-безпека), але захисту меж особистості. Цифрові персональні дані, хоч і не цілком big data, є "ключем" до особистості реальної і потребують дуже осмисленої згоди на їх збирання та обробку. А реальна шкода від витоку навіть частини такої інформації може бути непоправна, ми це бачили на прикладі Facebook.

Звісно, технологія блокчейну дозволить захистити таку базу даних на фізичному рівні та загалом вдосконалити її роботу. Але значно важливішим є питання: чи готове українське суспільство розпочати процес переосмислення рамок приватності? Рамок, які щодня зтираються з розвитком соціальних мереж, відкритих даних, зростанням публічності?

З цієї ж причиний, ймовірно, громадяни досить часто не впускають представника перепису або не бажають відповідати на окремі питання анкети.

Тож ми знайшли "золоту середину", яку будемо тестувати вже у грудні 2019 року.

Як альтернативу паперовій анкеті ми пропонуємо громадянам самостійнозаповнити відповідні дані в електронному кабінеті домогосподарства, наприклад через смартфон. Заповнена інформація буде захищена спеціальним шифруванням, щоб знеособити персональні дані під час передачі на центральний сервер.

Для тих, хто не хоче або не може самостійно заповнити дані в електронній формі ми пропонуємо відповісти на питання традиційної анкети, яку будуть мати представники команди перепису на спеціальному планшеті або смартфоні.

Ці дані також захищені і потраплятимуть на центральний сервер Держстату. В сумі вони дадуть нам розуміння про соціологію та демографію регіону, фактичну кількість мешканців та іншу інформацію без її персоналізації.

Після аналізу ефективності такого способу можна буде провести не тільки Всеукраїнський перепис населення у 2020 році, але й про перехід до наступного етапу - цифровізації інших подібних заходів – від електронних опитувань з важливих питань до до виборів президента чи Верховної  Ради через смартфон.

Головне, що ми уже почали цей процес.