Кожного року в жовтні місяці в Україні збільшується кількість експертних дискусій на тему легкості ведення бізнесу. Причиною цього є щорічний реліз Рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку Doing business. Питання, що обговорюють у ЗМІ та соцмережах традиційні, - наскільки важливим є цей рейтинг для України? Яке місце посіла країна і чи це означає, що  вона стала більш привабливою для інвесторів? Жовтень цього року не став виключенням. Маємо традиційні питання, що означає місце України, чи це важливо для оцінки ділового середовища, за рахунок чого відбувалися зміни?

Що таке рейтинг легкості ведення бізнесу Світового банку та що цим рейтингом вимірюється?

Відповідно до визначення самого Світового банку - це серія щорічних досліджень, в яких вивчаються нормативно-правові акти, що сприяють, або навпаки, обмежують ділову активність. Він надає кількісні показники, що охоплюють 12 напрямків ділового середовища в 190 економіках. Мета серії досліджень Doing Business - надання об'єктивних даних для використання урядами при розробці обґрунтованої політики регулювання бізнесу та заохочення досліджень важливих аспектів регуляторного середовища для фірм. Тобто рейтинг легкості ведення бізнесу оцінює "правила гри" - закони та інші нормативно правові акти, а не практику їх застосування. 

Ще важливо, що саме практика застування законодавства (law enforcement) є однією з проблем українського ділового клімату – почасти маємо хороші закони, які не виконуються або застосовуються неналежним чином. А рейтинг Світового банку – саме про закони.

Важливо зауважити, як саме рейтинг ставить оцінки. Професійні юристи, аудитори, бухгалтери оцінюють нормативно-правові акти, що впливають на діяльність середньостатистичної компанії. У випадку України – це середньостатистична компанія, яка  розташована у Києві. Оцінки України у звіті 2020 року стосуються змін, що відбулися до квітня 2019 року. Враховуючи зміни політичної команди при владі, цьогорічний рейтинг – це фактично оцінки роботи попереднього президента, уряду та верховної Ради.

Україна у рейтингу 2020

Світовий банк опублікував черговий (сімнадцятий) рейтинг легкості ведення бізнесу, в якому Україна посіла 64-у сходинку, покращавши свій результат на сім позицій (з 71 до 64 місця), порівняно до 2019 року. В розрізі сфер, найвище 20 місце Україна посіла у сфері "дозволів на будівництво", 37 місце – за показником "доступ до кредитів" та 45 – за показником "захист прав міноритарних акціонерів". Найгірші справи з "підключенням до електромереж" – 128 місце та "вирішенням питань неплатоспроможності" – 146 місце.

64 місце – це перемога чи поразка?

Для відповіді на це питання давайте поналузуємо історичні дані (Світовий банк часто змінює методологію, але ми бачимо порівняння саме з 2006 року). З 2006 року Україна мала два періоди змін ділового середовища відповідно до рейтингу Doing Business. Перший – період регресу з 2006 по 2012 рік, коли Україна "впала" в рейтингу з 124-го у 2006 році до 152-го місця у 2012 році. 152 місце – цей найгірший показник в історії цього рейтингу для нашої країни.

З 2013-го року й по сьогоднішній день триває період покращення позиції України в цьому рейтингу. Якщо порівняти найгірший показник 2012 року та найкращий 2020 року відповідно - 152 та 64 місця, то прогрес очевидний. Разом із цим, згадаємо, що 2014 року Україна поставила досить амбітну мету - в Стратегії 2020 планувалось що в 2020-му році Україна має увійти у двадцятку найкращих економік світу в рейтингу "Doing Business". В рейтингу 2014 року Україна посідала 112 місце, відповідно очікуваний прогрес до 2020 року був 92 позиції. Цей план і тоді видавався амбітним але малореалістичним.

Наразі за підсумками Doing Business 2020 року маємо 64 місце та просування вверх на 48 позицій. Тобто цей, не дуже реалістичний план, не виконано. Однак необхідно зауважити, що попри нещодавній політичний дискурс про повільні зміни, відсутність результатів реформ та навіть погіршення ситуації, все трохи не так -- зроблено немало й переміщення з 112-го до 64-го місця свідчить про позитивні зміни, ми не стояла на місці, ми рухались, однак не вистачило швидкості. Тому відповіддю на пряме запитання "Чи 64 місце України у Doing Business є перемогою чи поразкою?", є "Перемоги тут більше".

Що змінилося в 2020 році, порівняно до 2019?

Україна змінила свої позиції в шести сферах, про що йдеться у Звіті Світового банку. Всі шість змін оцінені експертами Світового банку як позитивні. Зауважте, що минулого року (2019 порівняно до 2018) в Звіті Світового банку було визначено три ключові зміни, дві з яких ("права міноритарних акціонерів" та "міжнародна торгівля"), були оцінені як позитивні, а одна ("дозволи на будівництво") містила одночасно і послаблення, і посилення тиску на бізнес, тому була оцінена як негативна.

Тобто змін стало більше, що безумовно є позитивом.

За рахунок чого відбулися зміни?

1. Дозволи на будівництво. Україна упорядковує ситуацію в сфері дозволів на будівництво, зокрема усунена вимога найму зовнішнього керівника та запроваджена система онлайн-сповіщень. Також отримання дозволу на будівництво стало дешевшим через зменшення внеску до Київської міської ради.

2. Доступ до електромереж. Україна спростила доступ до отримання електроенергії за рахунок упорядкування видачі технічних умов та впровадження географічної інформаційної системи. Також покращена надійність електропостачання через запровадження механізм компенсації відключення.

3. Реєстрація майна. Україна спростила реєстрацію майна, підвищивши прозорість системи управління земельними ресурсами.

4. Отримання кредитів. В Україні покращили доступ до кредитної інформації шляхом створення нового Національного реєстру кредитів у Національному банку України.

5. Захист міноритарних акціонерів. Україна посилила захист міноритарних акціонерів, вимагаючи ширшого розкриття угод із зацікавленими сторонами.

6. Міжнародна торгівля. Україна скоротила час оформлення імпорту, спростивши вимоги до сертифікації відповідності щодо автозапчастин.

Чи можна вірити цьому рейтингу або чому Україна обігнала Люксембург?

Часто можна почути питання чи можна вірити цьому рейтингу. Цього року додалось питання чому Україна обігнала Люксембург (так, Люксембург посідає 72 місце в рейтингу, Україна, нагадаю, 64-те), це ж не означає, що у нас краще ніж у них?

Ще раз зауважу, що рейтинг легкості ведення бізнесу дає можливість порівнянь між країнами і показує наскільки та чи інша країна наблизилась до ліберальних правил ведення бізнесу. Це дає можливість виміряти прогрес зростаючих економік, країн, що розвиваються, країн колишнього СРСР або країн, що мали адміністративну економіку тощо. В той же час, у рейтингу оцінюються розвинені країни, світові лідери, флагмани світового економічного розвитку. Порівнюючи такі різні економіки, вже не обійтись простим порівнянням місця в рейтингу, треба аналізувати більше факторів. Подивимося на приклад Люксембургу. З чого складається його 72 місце?

Таблиця 1. Порівняння показників України та Люксембургу в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку 2020

Украина и Doing business: плюс 7 позиций - победа или поражение?

З 10 сфер, Люксембург займає вищі місце в шести сферах. Зауважимо, що  в п’яти з них різниця становить більше ніж 40 місць – це, зокрема, "доступ до електромереж" (45 місце Люксембургу проти 145 України), "сплата податків" (23 місце проти 65), "міжнародна торгівля" (1 місце проти 74 (зазначмо, що 1 ранг мають усі країни ЄС як представники одного ринку), "виконання контрактів" (18 місце проти 63),  "вирішення питань неплатоспроможності" (93 місце Люксембургу проти 146 місця України).

Так чому ж Люксембург нижче? Є два показника де, рейтинг Люксембургу досить низький. Це "реєстрація власності" (93 місце проти 61 місця України) та "отримання кредитів" (176 місце проти 37 місця України). Чи означає, що ситуація з кредитування та реєстрації прав власності в Люксембурзі настільки гірша ніж в Україні? Відповідь треба шукати в методології  обрахунків Світового банку. Головним тут є питання прозорості. В теорії більше прозорості – означає менше зловживань, та відповідно, простіші та зрозуміліші умови ведення бізнесу. Але існує неписане правило – "гроші люблять тихі гавані".

За методологією Doing business, у показнику "доступ до кредитів", який фактично і "тягне" Люксембург униз, оцінюється обмін кредитною інформацією та законні права позичальників та позикодавців щодо забезпечених операцій через два набори показників. Перший з них, "глибина кредиту", вимірює правила та практики, які впливають на охоплення, обсяг та доступність кредитної інформація, яка доступна через кредитний реєстр або кредитне бюро. Другий, "сила законних прав", вимірює ступінь, в якому закони про заставу та банкрутство захищають права позичальників і кредиторів, і таким чином полегшують кредитування. Обидва індекси досить низькі для Люксембургу, бо доступно мало кредитної інформації через державні реєстри або приватні кредитні бюро. Чому? Бо гроші люблять тишу. Отже показник Люксембургу є досить низьким лише через одну особливість ведення бізнесу в цій країні, яка склалася історично.

Порівняння місць України та Люксембургу – є яскравим прикладом того, що цей рейтинг, як і будь-який інший, має певні обмеження. Оцінка ситуації в країні потребує аналізу різних джерел інформації.

Ліберальні vs. соціально орієнтовані зміни Слід зауважити, що всі регулювання, які стосуються прав найманих працівників, з точки зору методології підготовки рейтингу Doing Business, оцінюються як такі, що мають негативний вплив (або зміна без позитивного впливу). Це, головним чином, пов’язано з регулюванням найму працівників та заробітної плати.

Цього року, наприклад, як негативні (або без позитивного впливу) оцінено запровадження мінімальної заробітної плати в ПАР та необхідність спеціальних вимог щодо оплати понаднормової праці в Словаччині. Також, автори рейтингу відмітили суттєвий негативний вплив на легкість ведення бізнесу у Великій Британії через запровадження нової системи схеми пенсійного страхування, яка лягає на плечі роботодавця та додає труднощів при сплаті податків. Тобто, якщо країна орієнтується на місце в рейтингу Doing Business, як на показник поступу до ліберальної економіки та залучення інвестицій, необхідно зважено та в комплексі підходити до всіх сфер регулювання.

Підсумовуючи ще раз зауважу, що 64-те місце України, що є найвищим за всі її історію, це позитивний сигнал, що країна рухається (та, що важливо відзначити, рухалась) у правильному напрямку. Порівняно до 2014 року, Україна піднялась на 48 позицій.  Візьму сміливість стверджувати, що зараз умови ведення бізнесу кращі ніж це було у 2014 році.

Підставами є не лише Рейтинг світового банку, який ми тільки що проаналізували. Зокрема результати опитувань бізнесу, які проводить наш Інститут, свідчать про те, що динаміка оцінок ділового середовища позитивна, хоч самі оцінки поки залишаються низькими. Чи відомо, що робити Україні для створення сприятливих умов ведення бізнесу?  Так, є ці цілі визначені у Програмі Уряду. Треба лише рухатися за цими пунктами, але пам’ятати, що політика повинна бути зваженою та збалансованою, бо, як свідчить аналіз, зміни можуть мати різні наслідки. Ми ж сподіваємося на позитивній результат.