Прорваться через квоты. Украинская курятина пробивает путь в ЕС

Рішення Уряду підтримати схвалення угоди про перегляд умов торгівлі м'ясом птиці з ЄС не було простою формальністю і елементом процедури ратифікації.

Дешифрування традиційно технічної угоди з бароковою назвою "Угода у формі обміну листами між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до торговельних преференцій щодо м’яса птиці та переробленого м’яса птиці, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" відкриває гостросюжетну історію. Наскільки міжнародна торгівля взагалі може бути гостросюжетною.

Отже, у сиву давнину - 15 років тому - Україна була нетто-імпортером м‘яса птиці. Ми експортували жахливо мало (на рівні 15 000 тон). Ринок ЄС був для нас закритий через нетарифні бар'єри.

Тому квота за формулою "20+20 тисяч тон" в Угоді про асоціацію виглядала прийнятною, якою б не була критика з боку виробників м'яса птиці.

У цей момент слід звернути увагу не на обсяг квоти, а на іншу особливість визначення умов торгівлі в угоді з ЄС.

Для більшої точності і для того щоб вміститися в модальності переговорів, тарифні квоти стосувалися не груп товарів на рівні 4 знаків митної класифікації, а чітко визначеного переліку товарів на рівні 10 знаків.

Такий підхід застосовується до всіх тарифних квот і є горизонтальним. До речі і нинішня угода яка розширює список квотованих товарів на дві товарні лінії, підтверджує що ЄС і Україна і далі дотримуються цього підходу.

На практиці це означає, що якщо якогось конкретного коду немає в описі квоти, то на нього не діють обмеження. Це шанс який обидві сторони дали виробникам.

Українські виробники м’яса птиці (а точніше виробник, оскільки левова частка експорту цієї продукції припадає на МХП) ефективно скористалися цією можливістю.

Номінально експорт м'яса птиці з України ріс темпами у десятки тисяч тон і в рази перевищував обсяг визначеної в Угоді квоти.

Це викликало заздрість конкурентів, які не добираючи слів почали кампанію з дискредитації української продукції і Угоди про асоціацію. Нажаль, окремі посадові особи ЄК піддалися на ці маніпуляції. Але облишмо питання піару і епітетів.

Справді, різке збільшення експорту м'яса птиці з України (разом із внутрішніми чинниками всередині ЄС) мали наслідком збурення і дисбаланс на ринку м'яса птиці всередині ЄС.

Хочу вам сказати, що знаходження балансу у торгівлі є одним з наріжних елементів торгової політики. Торгівля має зростати, але лишатися збалансованою.

Тому як відповідь на такий дисбаланс ми погодились на наполегливе прохання ЄС переглянути умови торгівлі м'ясом птиці з ЄС.

Мова йшла про два параметри:

- уточнення кодів товарів, які підпадають під квотування;

- уточнення обсягу квоти.

Ми домовились розширити список кодів на дві лінії (це є обмеження) і збільшити обсяг квоти (це є лібералізацією).

В ідеалі ця угода має відновити баланс у торгівлі саме цим товаром.

З огляду на домінування в експорті цього товару однієї компанії багато хто сприймає цю угоду як опікування інтересами цієї компанії.

Не буду переконувати у зворотньому, лише зверну увагу на те, що угода стосується знаходження складного і делікатного балансу в торгівлі досить чутливим для економік сторін товаром.

Парадоксально, але успіх МХП будується, серед іншого, на впровадженні європейських норм безпечності харчової продукції. Дотримання вимог ЄС - головна конкурентна перевага МХП і основа їх бізнес-успіху.

ЄБРР та інші міжнародні фінансові організації є важливим джерелом капіталу для МХП. МХП має низку активів в державах-членах ЄС. Тому за всіма параметрами МХП це європейська компанія.

Тож тепер агресивна поведінка ЄС по відношенню до успіху МХП нагадує гоголівське "Я тебе породив, я тебе і вб'ю".

Утім, для уряду це угода про торгівлю товарами, нейтральна по відношенню до конкретного виробника. І от з перспективи торгівлі ця угода є складною.

Може хтось пам’ятає, що я називав підписання цієї угоди найбільш ідіотським рішенням попереднього уряду(і думки своєї не змінив)? 

Справа у тому, що такий самий дисбаланс і дискомфорт у торгівлі між Україною і ЄС існує в інших квотованих товарах.

Мед, томатна паста, зернові - українським виробникам тісно (говорячи дипломатично) в цих та інших квотах. Ідіотизмом було вести переговори лише по одному товару. Ми просто згаяли півтора роки.

Тепер ми будемо надолужувати згаяне. Ми з ЄС вже домовились, що на комітеті асоціації у торговому складі 19 листопада у нас буде нагода почати розмову про оновлення угоди в цілому.

Було би добре якби цього разу обидві сторони діяли динамічно і швидко вийшли на оновлення усіх умов торгівлі з ЄС.

Схвалення угоди по м'ясу птиці є власне таким сигналом нашого уряду: ми свої зобов'язання виконуємо. Тепер черга за ЄС.