Бізнес-тиждень: бюджет України-2026, держборг понад 100% та магазини без продавців

Уряд затвердив бюджет-2026 із рекордними витратами на оборону, Київхліб запускає магазини без продавців, а ПриватБанк готує до продажу стадіон "Дніпро-Арена". Тим часом українцям пропонують новий інвестиційний інструмент – фонди оборонних проєктів, а фармгігант "Дарниця" зупинив виробництво через конфлікт з найбільшими аптечними мережами.

Як саме змінюється українська економіка під тиском війни, які бізнес-ініціативи запускаються навіть у кризових умовах та хто стає новим гравцем ринку – про це у традиційному огляді головних подій бізнес-тижня від LIGA.net.

Кабмін затвердив проєкт бюджету на 2026 рік

Кабінет міністрів на своєму засіданні в понеділок затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік.

Доходи загального фонду бюджету попередньо заплановано на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з чинним бюджетом), видатки – понад 4,8 трильйона гривень.

Дефіцит бюджету прогнозується на рівні до 18,4% ВВП, що на 3,9 відсоткового пункту менше від 2025 року.

Потреба у зовнішньому фінансуванні – 2,08 трильйона гривень. Найбільша частка бюджетних коштів традиційно спрямовується на оборону – 2,8 трильйона гривень, або 27,2% ВВП, що на 168,6 мільярда гривень більше від попереднього року.

На освіту планується витратити 265,4 мільярда гривень, що на 66,5 мільярда більше від 2025 року. Фінансування охорони здоров'я зростає до 258 мільярдів гривень. Зарплати лікарів первинної й екстреної медичної допомоги підвищаться до 35 000 гривень.

На пенсійне забезпечення виділяється 1,03 мільярда гривень, передбачена щорічна індексація пенсій.

Київхліб відкриє магазини без продавців

У Києві ПАТ "Київхліб" перезапускає мережу магазинів самообслуговування. Тепер вони будуть повністю автоматизовані, працюватимуть без продавців або консультантів. Потрапити всередину можна, відсканувавши банківську картку. Розрахунок за товар теж карткою – через NFC-чип, з допомогою Apple Pay чи Google Pay або через контактний зчитувач.

Щороку Київхліб збирається переводити в автономний режим 10–20 торгових точок, розповідає в коментарі LIGA.net голова наглядової ради фірмової мережі "Київхліб" Ярослав Федоренко.

За словами Ярослава Федоренка, прибутки нових та старих торгових точок Київхліба співмірні. Втім, у компанії прогнозують, що після війни автоматизовані магазини зможуть заробляти набагато краще – завдяки тому, що працюватимуть цілодобово.

Київхліб наразі не планує переходити на 100% автоматизації, а залишатиметься на змішаній моделі. Автономні модульні магазини планують встановлювати там, де відкриття повноцінного магазину економічно недоцільне.

Детальніше про це читайте у тексті: Хліб поза касою. Київхліб знову відкриває магазини без продавців

ПриватБанк продає Дніпро-Арену на Prozorro.Продажі

ПриватБанк виставить на продаж Дніпро-Арену та тренувальну базу в Дніпрі. Аукціон оголосять у кінці вересня на Prozorro.Продажі. Дніпро-Арена – футбольний стадіон у Дніпрі європейського класу, розрахований на 31 000 глядачів, реконструйований та відкритий у 2008 році.

Попередня спроба продати Дніпро-Арену відбулася в кінці 2022 року, але тоді продаж намагалися організувати на OpenMarket і до стадії торгів навіть не дійшли. Вартість активу три роки тому оцінювалася у 113 млн грн.

Держборг у 2026 році перевищить 100%

Уряд прогнозує, що державний борг України може досягти 106% ВВП наприкінці 2026 року.

Через війну та значний дефіцит бюджету держборг України стрімко зростає. Якщо на кінець 2021 року він становив 49% ВВП, то у 2022 році показник сягнув 77,8%, а на кінець 2024 року – вже 91,2%.

За прогнозом, на кінець 2026 року державний борг може становити 106% ВВП.

Українці інвестують в оборонні проєкти

В Україні з’явився новий вид інвестування для фізичних осіб. Це фонди, що працюють з військовими проєктами.

Інвестувати є куди: тільки постачальників безпілотних авіаційних комплексів зараз понад дві сотні, виробників наземних роботизованих комплексів – чотири десятки.

LIGA.net знайшла два фонди, які пропонують фізособам інвестувати в оборонні проєкти. Це синдикативні угоди від фонду Defence Builder, який належить до екосистеми Sigma Software, та венчурний фонд "Резист".

Мінімальний чек угоди у першому фонді – $1000. Синдикат інвестує в частки компаній, заробіток може бути після їх продажу. У Резисті середній чек фізособи – $200 000, мінімальний – $100 000. Інвестор купує акції компаній, у які інвестував Резист.

Більше про це у тексті: Не донати, а інвестиції. Як фізособам заробити на оборонній галузі

В Україні створять єдину інформаційну систему соцсфери

Єдина система об’єднає понад 30 держреєстрів, баз даних і сервісів соціальної сфери (цивільного стану, майна, військовозобов’язаних, медичні, судові, податкові реєстри тощо).

Закон, зокрема, передбачає створення "соціальної історії" кожної особи, аналогічної до медичної картки, яка дасть змогу відстежувати всі надані форми соціальної підтримки.

Система буде обов’язковою для використання органами місцевого самоврядування та державної влади під час надання соціальних послуг.

У Єдиній інформаційній системі фактично формуватиметься повна картина про громадян, адже дані збиратимуться з різних реєстрів: від інформації про ситуацію з військовим обліком і перетином людиною кордону – до сплати податків і наявності авто, квартир, землі, відкритих виконавчих проваджень тощо.

25 іноземних оборонних компаній уже працюють в Україні

В Україні вже 25 закордонних компаній, серед яких гіганти світового оборонного виробництва, перебувають на різних етапах локалізації виробництва своєї продукції. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в інтервʼю Politico.

Уряд пропонує партнерам різні моделі співпраці, зокрема й "данську модель", Build with Ukraine / Build in Ukraine. Основна мета – забезпечення потреб українського війська.

Щоб зробити співпрацю безпечнішою та привабливішою для інвесторів, держава створює спеціальний режим для розвитку оборонної промисловості Defence City.

"Він передбачає податкові пільги, спрощення митних процедур, механізм релокації виробництв у безпечніші регіони, розширення державної фінансової підтримки та можливості для експорту й інтеграції у глобальні ланцюги", – наголосив Шмигаль.

Війна змінює структуру промисловості

У першому півріччі 2025 року промислове виробництво в Україні, за даними Держстату, скоротилося на 3,9% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Втім, у червні вперше з початку року відповідний індекс продемонстрував зростання на 2,9%.

Але важливіші за динаміку – глибокі структурні зміни у вітчизняній індустрії. Цьогоріч став чітко помітним зсув акценту з експортоорієнтованих сировинних галузей на переробні сектори. Видається, наче українська економіка остаточно перейшла на воєнні рейки.

У першому півріччі традиційна домінантна роль експортоорієнтованої видобувної промисловості помітно ослабла. Її частка в загальному обсязі реалізації скоротилася з 12,4% до 9%. Водночас частка переробної промисловості зросла з 59,2% до 60,2%. Також вона продемонструвала збільшення обсягів продажів продукції на 10,4%. Цей сектор зміг компенсувати падіння в січні-квітні завдяки позитивній динаміці в травні-червні.

Більше про це в тексті: Від сировини до оборонки. Як війна змінює структуру промисловості

В Україні "сірий" ринок iPhone упʼятеро перевищує легальний

"Сірих" iPhone продається в Україні у п’ять разів більше, ніж офіційних. Про це повідомив CEO Foxtrot Олексій Зозуля в інтервʼю LIGA.net.

Щоб врегулювати ситуацію, компанія пропонує змусити бізнес дотримуватися законів і підтримати ініціативи учасників "білого" ринку, які вже підготували конкретні пропозиції для профільних асоціацій та комітетів.

"У нас є спільна позиція в межах неформальної коаліції: АСБІС, COMFY, Foxtrot і ще кілька операторів. Ми сформулювали консолідоване бачення проблеми та підготували конкретні пропозиції, які передали у профільні асоціації та комітети", – повідомив Зозуля.

Подальший результат, за його словами, залежатиме від політичної волі влади та готовності держави врегулювати "сірий" сегмент ринку.

Фармкомпанія "Дарниця" призупинила виробництво через конфлікт з аптеками

Фармацевтична компанія "Дарниця" з березня 2025 року двічі зупиняла виробництво через конфлікт з п’ятіркою найбільших аптечних мереж.

Йдеться про мережі аптек "АНЦ", "Подорожник", "911", "Бажаємо здоровʼя", "Доброго дня", які формують приблизно 70% доходів від продажу ліків українцям.

За словами керівництва Дарниці, після того, як держава, реагуючи на скаргу компанії, заборонила маркетингові платежі аптекам, останні нібито почали обмежувати закупівлі її препаратів і блокувати продажі.

Через неможливість збувати продукцію компанія в березні зупиняла виробництво на три тижні, а потім – з червня до серпня. Загалом простій тривав дев’ять тижнів. Крім того, довелося скоротити персонал.

У червні завод втратив близько 30% продажів, порівнюючи з 2024 роком, а за наступні два місяці падіння досягло вже 50%.