Уряд впровадив нові критерії для бронювання робітників. Для чого та як вони працюють

Український уряд повернув прив’язку бронювання працівників до рівня зарплати. Тепер компанії можуть отримати додаткову можливість бронювати працівників, якщо будуть платити зарплати робітникам вдвічі-втричі вищі, ніж середня в Україні.Які саме мають бути зарплати для бронювання і чи зможе уряд, завдяки новим критеріям, вивести винагороди з тіні? Детальніше в матеріалі журналіста LIGA.net Володимира Фомічова.Який критерій запровадженоЩоб отримати статус критичного підприємства, яке може бронювати працівників, компанії треба відповідати трьом критеріям із переліку, затвердженого урядом. Це – 1,5 млн євро податків та зборів на рік, резидентство в Дія.Сіті, стратегічне значення для оборони, бути постійним представництвом іноземної юрособи чи медіа тощо.Якщо компанія відповідає лише двом критеріям, необхідної "ваги" можна "дібрати" коштом високої зарплатні. (Попередньо отримавши статус важливого для економіки підприємства).Так, згідно з новою постановою, це можна буде зробити, якщо в компанії, де працює понад 50 людей, їхня середня зарплата за останній місяць удвічі перевищуватиме середньомісячну у країні за попередній податковий рік.Для компаній із 20-49 працівниками вимога ще жорсткіша: зарплата має бути щонайменше втричі вищою за середню в Україні.Зарплатний критерій зорієнтований на економічно активні підприємства, які забезпечують високий рівень оплати праці. Таким чином створюються умови для підвищення обсягів податків та ЄСВ, в коментарі LIGA.net зазначили в пресслужбі Мінекономіки. За даними народного депутата Данила Гетманцева, в Україні з 27,6 млн працездатного населення лише 10,6 млн людей платить ЄСВ.Подібний зарплатний критерій вже працював до грудня 2024 року, його повернули на прохання галузевих спілок, асоціацій та федерацій, зазначили в пресслужбі міністерства. У Федерації роботодавців підтвердили звернення.Яка логіка дій уряду? "В умовах триваючої повномасштабної російської агресії держава об’єктивно шукає баланс між підтримкою економіки та мобілізаційними завданнями", – пояснює старший партнер юридичної компанії Ario Юліан Хорунжий. "Або людина воює, або працює і забезпечує економіку", – каже генеральний директор холдингу охоронних підприємств "Шериф" Дмитро Стрижов.Але чи дійсно уряду вдасться вивести зарплати з тіні за допомогою нового критерію бронювання?Читайте такожОлії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарівЧи є чим платитиСтаном на листопад 2025 року середня заробітна плата в Україні становила 27 167 грн на місяць. Якщо виходити з цієї суми, то для отримання бронювання для більших підприємств вона має бути не нижче 54 334 грн, а для тих, у кого працює менш як 50 людей, – 81 501 грн."Для бізнесу це є і стимулом детінізації, і фінансовим викликом", – каже юристка практики супроводу бізнесу, юркомпанії Juscutum Аліна Калюжінова.Найвищий рівень тіньової зайнятості, за даними Державної служби України з питань праці, в 2025 році був у готельно-ресторанному бізнесі. Він становить 40%. Середня зарплата в галузі у третьому кварталі 2025-го тут становила 19 138 грн, за даними Держстату.38% неофіційної зайнятості в будівництві. Середня зарплата за той же період – 23 414 грн.32% незадекларованої праці в торгівлі, середня зарплата 31 275 грн на місяць."Не думаю, що це рішення "побічним ефектом" зробить якусь детінізацію, – вважає засновник групи компаній "Текстиль-Контакт" Олександр Соколовський. – У реальному секторі поки що немає таких зарплат".Під сумнів можливу користь від запровадження нового критерію бронювання ставить і той факт, що паралельно в переліку залишилася інша норма. Згідно з нею середня зарплата для можливості бронювання буде значно нижчою, ніж нововведення.Ця сума має дорівнювати двом із половиною мінімальним зарплатам, або 21 617 грн. Така норма все ще продовжує діяти, каже Калюжінова з Juscutum.Втім, на думку Стрижова з Шерифа, частину зарплат все ж таки вдасться вивести з тіні. На його думку, нове правило формує більш чесну й зрозумілу систему відповідальності між бізнесом, державою та суспільством.