Довгоочікувана приватизація ОГХК відбулась. Хто і навіщо купив титанові родовища

Аукціон Фонду держмайна (ФДМУ) з продажу Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) мав відбутися 9 жовтня. На аукціон прийшла одна компанія – азербайджанський NEQSOL Holding із пропозицією у 3,94 млрд грн. Вона відома в Україні тим, що є власником одного з найбільших мобільних операторів країни – Vodafone Україна.

Тепер, згідно із Порядком проведення аукціонів для продажу об’єктів великої приватизації, затвердженим постановою Кабміну №183 від лютого 2023 року, ФДМУ та Кабмін мають протягом 5 днів або погодити угоду з продажу ОГХК азербайджанській компанії, або оголосити новий аукціон.

Зранку 9 жовтня ФДМУ оголосив, що готує рішення про приватизацію ОГХК шляхом викупу, яке має затвердити Кабмін, а після узгодження, з NEQSOL Holding може бути підписана угода щодо продажу титанового холдингу за 3,94 млрд грн.

В коментарі виданню LIGA.net заступник голови Фонду Держмайна Ігор Тимошенко розповів, що з урахуванням того, що на аукціон прийшов один учасник і відповідно до чинного законодавства з особливостями воєнного стану, рішення про приватизацію підприємства ФДМУ оприлюднить протягом п’яти робочих днів з дня формування протоколу. До того це рішення має погодити Кабінет міністрів України.

"Після того, як буде підписаний протокол між покупцем та майданчиком, ФДМУ сформує свій проєкт наказу, завізує його та надішле матеріали до Кабміну. Рішення Фонду про приватизацію набуде чинності після рішення Кабміну.

Після ухвалення рішення Кабміном про приватизацію ОГХК, Фонд може перевірити учасника до всіх вимог законодавства та сформувати протокол. По суті покупець виконав умови аукціону. Крім цього, він зробив важливий крок завдяки тому, що запропонував ціну більшу за стартову" – каже Ігор Тимошенко.

Епопея щодо продажу ОГХК триває довго. До початку повномасштбного вторгнення її планував продати Дмитро Сенниченко, який тоді очолював ФДМУ. Але навколо цього процесу було багато скандалів, а аукціон постійно зривався.

За версією НАБУ, Дмитро Сенниченко разом з в.о. голови правління ОГХК Артуром Сомовим влаштував схему продажу українського титану за зниженими цінами з метою подальшого його експорту в Росію та окупований Крим. Це і могло бути причиною зриву аукціону з боку старого керівництва ФДМУ.

Але сьогодні ОГХК приватизували. Це перший успішний аукціон з продажу великого промислового холдингу за довгий час. 20 років тому держава на відкритому конкурсі змогла продати Криворіжсталь індійському бізнесмену Лакшмі Міталу.

Що таке ОГХК?

ОГХК – це два гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), які видобувають титанову сировину – Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (Вільногірський ГМК) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (Іршанський ГЗК).

Обидва комбінати були відкриті у 50-х роках минулого сторіччя для видобутку ільменіту. В Іршанську титанова руда високої якості за світовими мірками. Хоча й має близько 53-54% ТіО2. У Вільногірську вміст титану становить близько 60%. З ільменіту виробляють пігмент діоксиду титану.

Пігмент діоксиду титану застосовується на виробництві фарби, емалі, паперу тощо. Але для того, щоб це зробити, ільменіт треба переробити на пігмент діоксиду титану. Таким переробленням в Україні займався "Кримський титан" в Армянську (АР Крим).

У 2004 році Дмитро Фірташ купив 49% акцій "Кримського титану", домовився з державою та поставив там свій менеджмент. Для того, щоб отримати повний цикл виробництва, олігарх взяв у держави в оренду Вільногірський ГМК та Іршанський ГЗК. Головою уряду України в той час був Віктор Янукович, а головою ФДМУ Михайло Чечетов.

У майбутньому президент Віктор Ющенко та прем’єр Юлія Тимошенко намагались повернути два титанові комбінати у власність держави. Але ці спроби зупинились у 2010 році, коли президентом України було обрано Віктора Януковича, уряд якого у 2004 році й віддав в оренду Фірташу ці два комбінати.

Після перемоги Революції Гідності 2014 року Вільногірський ГМК та Іршанський ГОК були повернуті під контроль держави. Для більш ефективного управління їх об’єднали у єдину державну Об’єднану гірничо-хімічну компанію, а пізніше виставили на приватизацію.

Хто купив? Чим відомий NEQSOL Holding, крім Vodafone Україна

NEQSOL Holding відомий в Україні тим, що є власником компанії Vodafone Україна. Але попри те, що у компанії є розвинений телекомунікаційний бізнес – в Азербайджані NEQSOL володіє оператором Bakcell – вона має достатній досвід у видобувному бізнесі.

У компанії є два великі підрозділи: Nobel Oil E&P і Nobel Energy. Перший займається розвідкою та видобутком, другий надає послуги для нафтогазових операторів. Бізнес з видобутку нафти та газу у NEQSOL зосереджений в Азербайджані, США та Великій Британії. NEQSOL є більше сервісною організацією. Тобто вона надає своє обладнання та працівників для видобутку нафти й газу іншим бізнесам. Так само компанія хотіла рухатись і в Україні.

"Ще перед повномасштабною агресією одна з наших компаній підписала меморандум з Нафтогазом про взаєморозуміння та потенційну співпрацю з метою спільного видобутку вуглеводнів у Чорному морі. Ми сподіваємось, що обов’язково реалізуємо наші плани в майбутньому", – казав LIGA.net регіональний директор NEQSOL Holding в Україні Володимир Лавренчук рік тому.

Крім цього, NEQSOL активно представлений у галузі будівництва. На Південному Кавказі NEQSOL має завод під брендом Norm, який є найбільшим виробником високоякісного цементу в регіоні. У нього є сертифікат Американського інституту нафти (API) на використання цементу в нафтових свердловинах, що є показником високотехнічної якості.

Ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну NEQSOL Holding хотів купити Івано-Франківськцемент, який виробляє будівельні матеріали.

У будь-якому разі покупка двох титанових комбінатів буде великою можливістю та викликом для азербайджанської бізнес-групи.

Що отримує новий власник?

Новий власник отримує два великих титанових комбінати, один в Іршанську Житомирської області, інший у Вільногірську Дніпропетровської області. В першу чергу вони відомі тим, що добувають високоякісну титанову сировину – ільменіт. З ільменіту потім виробляють пігмент діоксиду титану, який потрібен для виробництва фарб, емалей, паперу, добавки при виробництві продуктів харчування, косметики тощо.

Зараз у ОГХК вже налагоджені зв’язки, щодо експорту сировини. Головним експортером титану з двох комбінатів є американська компанія Chemours, яка працює у США та Мексиці. На експорт іде 90% продукції, яку виробляє ОГХК.

"Сумарно ми реалізували вже 110 000 тонн ільменіту за вказаний період (9 місяців 2024 року – редакція). Це значна динаміка, яку ми навіть уявити собі не могли на початку 2023 року", – казав голова правління ОГХК Єгор Перелигін в інтерв’ю LIGA.net.

Крім видобутку та експорту новий власник холдингу буде мати проблему ресурсної бази цих підприємств. Якщо в Іршанську запасів титанової сировини ще вистачить на 25-30 років, то на Вільногірську вже є проблеми. Запасів титану на Вільногірському ГМК залишилось на 6 років. Зараз ОГХК закінчує повністю видобуток на Північній ділянці підприємства та переходить на Південну.

Для розв'язання проблеми з ресурсною базою у Дніпропетровській області NEQSOL повинен буде шукати нові можливості. Поруч є ще два ГЗК – це Матронівський та Демуринський комбінати. Матронівський ГЗК раніше належав Дмитру Фірташу, а зараз разом з боргами виставлений на аукціон Ощадбанком. Демуринський ГЗК раніше належав російській ВСМПО-Авісма, згодом був конфіскований. Зараз ФДМУ планує продати його в межах Великої приватизації.

Комбінати ОГХК потребують модернізації. Потрібна нова система обліку, введення інтеграції, таких систем як ERP, SAP (системи планування ресурсів підприємства та керування бізнес-процесами. – Ред.), обліку бухгалтерії тощо. Треба ввести сучасні системи диспетчеризації кар’єрів. Потрібно нове енергоефективне обладнання. За словами Перелигіна, коли він очолив ОГХК, однією з основних проблем був борг за електроенергію.

Але у ОГХК є і перспективи. Компанія може перейти від виключно видобутку сировини до виробництва готової продукції. Про це LIGA.net рік тому казав заступник голови правління ОГХК Дімітрі Каландадзе, а цього року – керівник підприємства Єгор Перелигін.

"Я розглядав би можливість створення титанового хімічного кластера на базі Іршанського басейну. Там не тільки поточні родовища ОГХК. Там ще понад десять цікавих родовищ і рудопроявів, які можливо розробляти та інтегрувати в кластер. Навіть декількома незалежними операторами паралельно. Цей кластер може стати основою для виробництва як титанового шлаку, так і пігменту ТіО2. Ми маємо європейський ринок поруч з нами. Діоксид титану – це сучасна, актуальна продукція з набагато цікавішим рівнем маржинальності, ніж базові концентрати", – казав Єгор Перелигін.

За різними оцінками, створення такого комплексу може вартувати новому власнику від $350 млн до $450 млн. Але і заробити на цьому теж можна багато.