Україна в режимі R&D: що військові, підприємці та медики зрозуміли за роки війни

Українська армія стала найбільшим здобутком країни за останні три роки, а банківська система довела готовність до будь-яких викликів. Паралельно Україна пише новітню світову доктрину застосування безпілотних систем і стає центром експертизи у наданні допомоги у разі бойової травми.

Про те, як війна каталізує зміни в різних сферах та що потрібно бізнесу робити вже зараз, говорили командувач сил безпілотних систем ЗСУ Роберт (Мадяр) Бровді, CEO Starlight Media Олександр Богуцький, співзасновниця реабілітаційного центру Superhumans Ольга Руднєва та голова правління банку ПУМБ Сергій Черненко.

Публікуємо найцікавіше з їхніх виступів під час Форуму Deloitte "Диригенти змін".

Роберт (Мадяр) Бровді, командувач Сил безпілотних систем ЗСУ, колишній підприємець

Зараз, не на папері, але по факту, в Україні пишеться новітня, сучасна доктрина застосування безпілотних систем. Ну і, відповідно, майбутня доктрина нацбезпеки, причому не України, а всього світу.

Порада бізнесу – свою десятину зусиль на мілтек направляти.

Досвід управління бізнесом і розуміння бізнес-процесів, імплементований у підрозділи, вирішує велику кількість питань. Перш за все – підтримання рівня мотивації. Рівень мотивації, прямо корелюючи з відношенням командирів до підлеглих, забезпечення безпекових протоколів, котрі мінімізують втрати.

[Необхідно] збільшити питому вагу уражень з наявних 35% до принаймні половини. Щоб не кожний третій хробак був вбитий дронами, а кожний другий. І це рівно наполовину полегшить роботу піхоті, яка фактично знаходиться на передовій, а ми стоїмо за їх спинами.

Ті люди, котрі не в строю, особливо бізнес спільнота, я впевнений, має фокусуватися на мілтеку. Частково на системній підтримці конкретно взятих проєктів. Тоді ми будемо рухатися до результату швидше, і мапа України буде зменшуватися повільніше.

Реалізація всіх задумів в армії на початках відбувалася шляхом тестування під час негайного застосування. Я можу свої власні приклади навести. Починаючи зі зрошувальних каналів Херсонщини, де ми, тримаючи в руках РПГ, РПК і АК, не розуміли, хто нас вбиває. І тоді перший дрон з'явився з ціллю підгледіти, хто вбиває на відстані.

Фінансування необхідних проєктів – це наша пряма залежність. Тому що технології на сьогодні – в Україні [розвинені недостатньо]. Зі 100% засобів, що ми застосовуємо для знищення ворога, 10% у галузі застосування безпілотних систем мають відношення до іноземних. Це в більшості засоби радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки і РЛС.

На сьогодні на західних взірцях [дронів] вже стоять розробки українського виробництва. Ми вже давно зробили власні рами, двигуни і всі інші радіоелектронні плати і компоненти. У нас ще є проблеми з камерами, але з ними є проблеми в усього світу, бо цей ринок дуже систематизований. І це не проблеми, це окремі бізнес-процеси.

Заклик до бізнесу – нам необхідно захистити себе від повітряної компоненти. Для цього працюють чотири основні групи засобів: засоби радіоелектронної розвідки, радіоелектронної боротьби, РЛС, засоби знищення. Оці чотири напрямки – це і є прямий шлях на найближчі R&D (дослідження і розробка).

"Холєра" вартістю $300 на чотирьох двигунчиках на сьогодні, якщо не з першого разу, то з четвертого зупиняє будь-якої товщини броню, самохідний броньований засіб типу танк.

Олександр Богуцький, CEO Starlight Media, продюсер

Армія – наш здобуток номер один, наша найбільша гордість, завдяки кому ми тут працюємо.

Я горджусь тим, що армія кінцево поставила крапку щодо рівності чоловіків і жінок. Немає зараз ні одного, хто б не сказав "наших захисників і захисниць". Ми стали суспільством, де роль жінки вже не ставиться під сумнів як наша велика цінність. І це нас дуже відрізняє від Росії.

Армія – це здобуток останніх трьох років, з моменту початку війни, з моменту безсумнівної пріоритизації армії всім українським суспільством.

Якщо б ви провели опитування, що нам не вдалося за 10 років, я не сумніваюся, що на першому місці була б корупція.

Блаженніший Любомир Гузар, голова української греко-католицької церкви, колись сказав, що для того, щоб побороти корупцію, інколи треба самому почати з себе і перестати давати. І тому, коли ми зараз будемо всі дивитися по сторонах і шукати відповідальних, дуже важливо завжди починати з себе.

Коли ми говоримо про те, що в Україну повернеться 100 000-150 000 людей з інвалідністю, то прийняття цих людей в українському суспільстві – це наш із вами вибір. Але це дуже непросто.

Ми минулого року зняли "Холостяк" із головним героєм, який є людиною з інвалідністю. Вперше в світі. І після цього шоу кількість людей, які собі уявляють секс із людиною з інвалідністю, збільшилась на 20%.

Ми повинні відбудувати кордон України в культурній ідентичності, складником якої є те, що Україна не буде вбивати сусідів, не буде посилати туди ракети.

Коли ви говорите російською мовою, ви толеруєте ракети [які летять в Україну]. Це просто треба для себе прийняти.

А у нас дуже часто пісня №1 в Apple Music російськомовна, відео в YouTube – російськомовне. Спробуйте почати ці культурні зміни з себе. Спробуйте бути цими агентами змін, диригентами нової України.

Лавров говорив, що область російських інтересів там, де є російська мова. То якщо вам не сподобалось те, що я говорив про українську мову, просто подумайте про це. Не давайте ворогу найменшого шансу виправдовувати чимось їхню агресію проти нашої країни.

Ольга Руднєва, співзасновниця та генеральна директорка реабілітаційного центру Superhumans у Львові

Жодна система охорони здоров'я не побудована для роботи під час війни на її території. Україна не була виключенням. Ми досі маємо людей, які хворіють на ковід, онкологію, але плюс до цього ми маємо шалену кількість поранених, які приходять щодня з лінії фронту.

На фоні цього всього ми маємо шалену кризу людського капіталу в системі охорони здоров'я.

Воєнна травма змінюється. Якщо на початку війни ми мали травму мінно-вибухову і працювали переважно з нижніми кінцівками, то зараз у нас змінилася структура травми. Тепер падає все зверху. Ми маємо черепно-мозкові травми, травми обличчя, втрату верхніх кінцівок.

Ми зробили квантовий стрибок у наданні медичної допомоги. І ми на сьогодні можемо бути центром експертизи у наданні медичної допомоги у разі військової травми.

Війна завжди була каталізатором змін у медичній сфері і відновлень. Ці знання мають бути описані, систематизовані, а Україна має стати експертом в медичних послугах у разі бойової травми.

Я три роки оточена людьми, які втратили кінцівки, обличчя і які потрапили в SuperHuman Center. Це люди, яких не мало бути в живих, вони – помилка вижилого. Але знаєте, що вони перше кажуть? Коли я зможу повернутися в стрій?

Переважна більшість наших пацієнтів, які отримали, скажімо так, незначні поранення, а в нашому випадку це ампутація нижче коліна, нижче ліктя, хочуть повернутися в стрій.

Майже всі розмінувальники повертаються як інструктори, бо вони кажуть: "в нас вже вкладено, нас навчили, я хочу повернутися". Це неймовірна демонстрація того, як ми змінилися. Але тут питання до нас, до цивільних. Що ми робимо тоді, коли вони воюють за нас там, на передовій?

Було велике дослідження серед американських і українських військових. Американські військові найбільше бояться смерті, українські – поранення.

Вони не так бояться смерті, скільки поранення, бо не впевнені, що допомога буде надана якісно. Люди бояться лишатися людьми з інвалідністю, бо вони не розуміють, як будуть функціонувати.

Один із наших суперів, так ми назвали наших пацієнтів, сказав: "Дякую за те, що ви зробили SuperHumans таким, як ви його зробили. Дякую за те, що я вперше грав у гольф, дякую за безоплатну каву, за моє круте коліно. Це та Україна, за яку я воював".

Це наша відповідальність зараз підготуватися до повернення великої кількості людей, ветеранів, інтегрувати їх в суспільство і зробити так, щоб, навіть підходячи до банківської установи, вони розуміли, що їх тут чекають. Заходячи в медичний заклад, вони не просили про медичні послуги, а отримували їх, бо вони воюють саме за таку Україну.

Сергій Черненко, голова правління ПУМБ

2022 рік – це був іспит на якість реформи, яка відбувається в банківській сфері. Це одна з найдовших, послідовних, безперервних реформ, які є в нашій країні.

Банківська система має величезний запас міцності. Вона готова до більших випробувань, які можуть бути навіть із зупинкою постачання електроенергії, тому що це була системна робота, яка проводиться багато років.

Реформа банківської системи дала можливість не тільки бути впевненим у надійності. Банківська система стала механізмом трансформації інших галузей, відносин у країні.

Якщо подивитись на банківський ринок, то, мені здається, що західні банки в Україні трохи відстають у своєму розвитку. Тому що "великі контори", які сидять десь у різних гарних країнах, мають свої плани, а ми живемо в цьому ринку.

Лідерами ринку з погляду інновації, нових ідей є приватні українські банки. Та державні банки, які також сильно-сильно рухаються [вперед]. Це стало більше помітно навіть під час війни, бо саме державні і приватні банки відновили кредитування і продовжують його робити.

У нас залишається досить актуальною тема [залучення] капіталу, бо Україна не найбагатша в цьому плані країна. А будь-який розвиток і вихід на інші ринки передусім вимагає додаткового капіталу.