Як український IP-офіс потрапив до ТОП-20 найінноваційніших у світі та чому це важливо для бізнесу

Попри виклики повномасштабної війни, українська система інтелектуальної власності (IP) проходить шлях глибоких трансформацій і водночас посилює свою роль на глобальній арені. Про визнання з боку світової IP-спільноти, міжнародну співпрацю, євроінтеграційні кроки, зміни у законодавстві, підтримку бізнесу та інновацій – а також про інші ключові підсумки 2025 року в IP-сфері розповіла очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офісу) Олена Орлюк.

Рейтинг і результати

Пані Олено, цього року ви вже вдруге увійшли до списку 50 найвпливовіших людей у сфері інтелектуальної власності за версією фахової британської медіагрупи Managing IP. Що для вас означає це визнання?

Насамперед я сприймаю його не як персональну відзнаку, а як високу оцінку професійної роботи всієї команди українського IP-офісу. Ми працюємо в надзвичайно складних умовах – адже повномасштабна війна впливає на всі сфери без винятку. В таких реаліях ми демонструємо результати, гідні найкращих – і це справді багато про що говорить. Для мене честь бути в цьому списку поруч з Дареном Тангом, генеральним директором Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), Антоніо Кампіносом, президентом Європейського патентного відомства (EPO), та іншими фахівцями вищого ґатунку у сфері ІР.

Важливо й те, що міжнародна IP-спільнота відзначає не окремі наші кроки, а послідовність змін – зокрема на шляху європейської інтеграції. Це ще одне підтвердження, що, попри постійні виклики, Україна здатна системно рухатися вперед, фокусуючись на довгостроковій перспективі.

2025 рік для національної IP-сфери був непростим, але результативним. Які зміни ви вважаєте ключовими?

Всупереч війні, ми зміцнили інституційну спроможність і водночас продовжили курс на глибокі трансформації – як у правовому полі, так і в щоденних практиках. Серед ключових змін я б виокремила системне оновлення експертизи та процедур охорони IP-прав, активне наближення національного IP-законодавства до стандартів ЄС, фокус на практичній цінності IP для бізнесу, інноваторів і креаторів, а також зростання рівня обізнаності щодо IP. Ми не просто адаптувалися до воєнних умов – ми використали цей час для перезавантаження підходів, підвищення якості рішень і довіри до IP-системи.

Результат – це стійка, надійна й орієнтована на майбутнє сфера, яка навіть у найскладніших обставинах продовжує драйвити економічний розвиток України. Адже ми маємо відповідати рівню стійкості наших бізнесів, авторів, інноваторів. Відтак, у 2025 році ми зареєстрували в сукупності майже на 20% більше об’єктів права інтелектуальної власності.

Певно, ці кроки, як і багато інших, стали підставою для включення вперше в українській історії нашого ІР-офісу до ТОП-20 найінноваційніших офісів світу, згідно з World Trademark Review WTR’s 2026 IP Office Innovation Ranking.

Міжнародна підтримка

Україна значно посилила свою присутність на глобальній IP-арені. Які рішення й події за напрямом міжнародної співпраці стали для вас найбільш показовими?

Окремо хочу відзначити завершення інтеграції майже 600 тисяч українських торговельних марок у систему TMview Відомства з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO). Це не лише технічне досягнення, яке дозволить ще ефективніше захищати права українських інноваторів, креаторів та підприємців за кордоном, а й демонстрація нашого сталого прогресу в напрямі наближення до стандартів інтелектуальної власності ЄС. Ми вкотре довели, що Україна є надійним партнером у побудові інноваційної та конкурентоспроможної Європи.

Ще один непересічний здобуток полягає в тому, що під час 66-ї серії засідань Асамблей держав-членів WIPO Україну вперше було обрано до керівних органів WIPO на 2025–2027 роки: до Координаційного комітету, Виконавчого комітету Паризького союзу, а також Комітету WIPO з програми та бюджету. Це яскраве підтвердження того, що роль України у світовій системі інтелектуальної власності зростає.

Тоді ж було представлено оновлений Звіт Секретаріату WIPO щодо допомоги та підтримки інноваційного і креативного секторів України, а також функціонування нашої екосистеми інтелектуальної власності в умовах війни. Іншими словами, міжнародна IP-спільнота підтвердила свою готовність стояти разом з Україною, яка бореться за свободу, творчість і демократичні цінності.

Серед інших важливих результатів за підсумками року — отримання українськими установами безоплатного доступу до комерційних ресурсів програм WIPO ASPI (глобальної бази даних патентного пошуку й аналітики) та ARDI (електронної бібліотеки підписних наукових і технічних журналів), долучення трьох українських університетів (КНУ, КПІ та УКУ) до програми EUIPO PES Mundus, а також координація участі українських МСП у програмі EUIPO SME Fund, яка забезпечує компенсацію зборів за реєстрацію IP-прав у ЄС. Щодо останнього наголошу, що поза межами ЄС лише Україна має доступ до програми SME Fund. Це – дуже цінний вияв довіри та підтримки європейських партнерів.

Шлях до Європи

Пропоную продовжити обговорення євроінтеграційного треку. Назвіть, будь ласка, основні кроки України на шляху гармонізації з правом ЄС. Як наше просування оцінюють європейські партнери?

Загалом ми розробили чотири проєкти законів, та наразі опрацьовуємо їх зі стороною ЄС: про комерційні таємниці, про авторське право і суміжні права, про патенти й корисні моделі, а також про торговельні марки. Ці законопроєкти не лише імплементують європейські стандарти, а й істотно покращать умови охорони й захисту інтелектуальної власності для українського бізнесу.

Як результат – у нещодавньому Звіті Єврокомісії щодо України в межах Пакета розширення (Ukraine Report 2025) наші партнери відзначили, що Україна досягла певного прогресу у сфері IP-права. Для нас цей сигнал є підтвердженням правильності обраного курсу і стимулом для подальших конструктивних дій.

Спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, як уповноваженим органом у сфері розробки та реалізації державної політики в ІР-сфері, ми й надалі активно працюватимемо над імплементацією acquis ЄС в національне законодавство та правозастосування.

Одним з очікуваних кроків є запровадження європейської системи реєстрації торговельних марок, яке дозволить суттєво скоротити строки розгляду заявок. Поділіться, будь ласка, деталями напрацювань за цим напрямом.

Сьогодні строки реєстрації торговельних марок в Україні є довшими, ніж у ЄС. Це зумовлено особливостями національного законодавства та процедур, і ми це добре усвідомлюємо. Скорочення термінів розгляду заявок є одним із пріоритетів IP-офісу. Саме тому наша команда активно працює над підготовкою змін, які дозволять наблизити українську модель до європейської. Йдеться не лише про технічні рішення, а насамперед про законодавчі оновлення, без яких запровадження повноцінної європейської системи неможливе.

Зокрема у травні (спільно з Міністерством економіки України) і червні 2025 року в УКРНОІВІ відбулися фахові обговорення пропозицій щодо імплементації Директиви (ЄС) Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу № 2015/2436 від 16 грудня 2015 року про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок та забезпечення виконання Регламенту Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу (ЄС) № 2017/1001 від 14 червня 2017 року про торговельну марку Європейського Союзу у національне законодавство.

Окрім скорочення строків розгляду заявок до трьох місяців внаслідок переходу на європейську систему експертизи, ці нормативно-правові акти принесуть низку інших важливих змін – до прикладу, введення поняття та уточнення вимог щодо реєстрації сертифікаційних та колективних ТМ, запровадження адміністративного порядку визнання реєстрації ТМ недійсною та припинення дії реєстрації, формулювання абсолютних та відносних підстав для відмови в реєстрації, включення низки положень щодо захисту персональних даних та багато іншого.

Наразі консолідовані пропозиції від української сторони проходять фінальну стадію коригувань відповідно до коментарів експертів проєкту міжнародної технічної допомоги "EU4IP: Зміцнення прав інтелектуальної власності в Молдові та Україні", що фінансується ЄС спільно з EUIPO. Влітку 2025 року вони були направлені у формі проєкту Закону України "Про охорону прав на торговельні марки" до Європейської Комісії для отримання рекомендацій та зауважень.

Проєкти для бізнесу

У 2025 році УКРНОІВІ реалізував одразу кілька масштабних проєктів – як самотужки, так і спільно з партнерами. Опишіть, будь ласка, найважливіші ініціативи.

Продовжуючи тему підтримки бізнесу, передусім згадаю про програму з відшкодування витрат на реєстрацію IP-об’єктів для МСП, впроваджену за сприяння IP офісу: у травні вона запрацювала для підприємців Київщини, а у листопаді – для львів’ян.

Також УКРНОІВІ у співпраці з Офісом з розвитку підприємництва та експорту розпочав новий етап підтримки підприємців, стартапів та інноваторів на порталі "Дія.Бізнес": після запуску категорії "Інтелектуальна власність" у розділі консультацій, нещодавно ми презентували онлайн-курс "Інтелектуальна власність та бізнес".

Наразі триває ще один проєкт, спрямований на популяризацію українських бізнесів, які демонструють відповідальне ставлення до інтелектуальної власності – "Україна надихає світ". В його межах команда IP-офісу ділиться відеоісторіями про бізнеси, які ведуть свою діяльність у безпосередній близькості до воєнних дій, релоковані з тимчасово окупованих територій, а також ті, що пережили окупацію і повернулися додому.

У співпраці з Українською агенцією з авторських та суміжних прав (ГО "УААСП") ми реалізуємо просвітницький проєкт United for IP, покликаний донести до авторів і творців більше інформації про сучасні інструменти захисту інтелектуальної власності та можливості для креативної спільноти в Україні.

Ще одна важлива ініціатива, про яку хочу згадати – це участь УКРНОІВІ у розробці національної великої мовної моделі (LLM) разом із Мінцифри та WINWIN AI Center of Excellence. Тобто ми працюємо над створенням нейромережі, здатної аналізувати та генерувати тексти саме українською мовою – працюємо відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік та Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року (Стратегії WINWIN 2030).

Події року

Так само ваше відомство та партнери організували низку знакових подій, що стали майданчиками для професійного діалогу стейкхолдерів IP-сфери. Які з них ви б відзначили окремо?

Насамперед це IP Week 2025, організований УКРНОІВІ спільно з Міністерством економіки України та партнерами. В його межах відбулася низка різноманітних комунікаційних активностей, традиційно присвячених темі Всесвітнього дня інтелектуальної власності (World IP Day): у 2025 році вона звучала як "IP and music: Feel the beat of IP", а в українській інтерпретації – "IP і музика: відЧуй своє". З цієї ж нагоди під патронатом Офісу Президента України за нашої співорганізації пройшов ще один безпрецедентний захід – Національний форум-діалог "Українська музична індустрія: слухай, захищай своє". Він об'єднав відомих авторів та виконавців, очільників профільних урядових інституцій, галузевих стейкхолдерів та експертів задля розмови про те, як сприяти процесам створення, поширення, монетизації україномовного музичного контенту і його захисту.

Далі згадаю про головну щорічну подію в українській IP-сфері, реалізовану УКРНОІВІ під егідою Мінекономіки та у співпраці з EUIPO та проєктом EU4IP, за підтримки WIPO та EPO – ІV Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій "Intellectual: Law, Economy, Technology" (IP LET Forum 2025), до якого долучилися міжнародні експерти, представники держави, бізнесу, науки, а також інноваційних і креативних індустрій.

Нарешті, наприкінці року ми провели захід COLLABORATE TO INNOVATE 2025, присвячений темі "Стартапи говорять мовою інновацій, інвестори – мовою рішень". У фокусі обговорення учасників – українських та міжнародних IP експертів та стейкхолдерів інноваційної екосистеми – було перетворення інноваційної ідеї на конкурентоспроможне рішення, зрозумілу для інвестора бізнес-модель та збалансовані домовленості між сторонами.

Символіка та санкції

Державна символіка дедалі частіше з’являється у торговельних марках українського бізнесу – і це безпосередньо пов'язано з діяльністю Комісії "Україна". Поділіться, будь ласка, підсумками роботи цього колегіального органу.

Комісія з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України, або Комісія "Україна", у 2025 році розглянула 102 клопотання щодо використання державної символіки в ТМ.

Дозволи надано трохи більше ніж у половині випадків (54): зокрема прийнято 29 рішень про надання дозволів на використання офіційної назви держави Україна, 22 рішення про надання дозволів на використання міжнародного літерного коду України, 2 рішення про надання дозволів на використання офіційної назви разом з міжнародним літерним кодом держави України, а також 1 рішення про надання дозволу на включення імітації малого Державного Герба України.

Крім того, Комісія відмовила в задоволенні 11 клопотань, тоді як розгляд решти клопотань призупинено для надання додаткових матеріалів.

IP-сфера також є важливою частиною санкційної політики держави. Яку роль у 2025 році відігравав IP офіс в ухваленні рішень за цим напрямом?

УКРНОІВІ, як Національний орган інтелектуальної власності, забезпечує реалізацію санкційної політики в межах Закону України "Про санкції", низки підзаконних нормативно-правових актів та на підставі відповідних рішень Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій, введених в дію указами Президента України.

Протягом 2025 року фахівці нашого відомства опрацювали 61 рішення РНБО України з відповідними переліками підсанкційних осіб. Загалом йдеться про 4 486 осіб – 1 745 юридичних, 2 029 фізичних та 712 суден.

Відповідно до рішень РНБО України, актів Президента України та Верховної Ради України, а також рішень ЄС, застосовано санкції до 61 особи та заблоковано 287 ІР об’єктів.

У цьому контексті наголошу, що наразі Україна стикається з новим викликом – управлінням нематеріальними активами, переданими в межах санкційних механізмів. У нашій практиці вже є приклади, коли торговельні марки, що мають значну комерційну цінність, передано в управління державі. Проте законодавство поки що не дає чітких алгоритмів, як діяти з такими активами – тож це питання потребує системного підходу та співпраці профільних органів, зокрема й IP-офісу. І я переконана, що Україна може стати першою державою, яка розробить ефективний механізм управління підсанкційною інтелектуальною власністю – адже подібних моделей в інших країнах наразі немає.

Довіра до інституцій багато в чому залежить від внутрішніх стандартів доброчесності. Які кроки у 2025 році були зроблені для посилення антикорупційної інфраструктури УКРНОІВІ?

Впровадження антикорупційних принципів є ключовим складником стратегічного розвитку УКРНОІВІ та нашої повсякденної роботи. Ми наполегливо будуємо систему, яка не просто відповідає міжнародним стандартам, а демонструє приклад послідовних дій і реальної нульової толерантності до корупції. Це наша відповідальність перед суспільством, ІР сферою та міжнародними партнерами.

Наше відомство системно розвиває внутрішню антикорупційну інфраструктуру, згідно зі Стратегічним планом розвитку УКРНОІВІ на 2024–2028 роки. Після міжнародної сертифікації восени 2024 року, у вересні 2025 року IP-офіс успішно пройшов перший наглядовий аудит відповідності міжнародному стандарту ISO 37001:2016 "Anti-bribery management systems – Requirements with guidance for usе" та ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT) "Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування". А в листопаді понад 400 наших працівників взяли участь у просвітницькому онлайн-семінарі "Ключові аспекти антикорупційного законодавства", який провело Національне агентство з питань запобігання корупції.

Ще один важливий напрям роботи – розробка проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження політики управління інтелектуальною власністю в оборонно-промисловому комплексі України", до якої УКРНОІВІ долучався в межах виконання заходів Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки. Зазначу, що це міжвідомча співпраця: ми об'єднали зусилля з Міноборони, Мінекономіки, МВС, Державним космічним агентством України, АТ "Українська оборонна промисловість" та державною науковою установою "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації". У грудні 2025 року проєкт розпорядження подано на розгляд Кабміну.

Євгенія Товстенко