За будь-яку ціну. Скільки компанія Ахметова може вторгувати за свій американський актив

Найбільший гірничо-металургійний холдинг України "Метінвест" вирішив продати свій американський вугільний актив United Coal Company. Добувна компанія розташована в Аппалацькому вугільному басейні. Вона входить до Групи Метінвест, що належить бізнесмену Рінату Ахметову, з 2009 року.В компанії пояснили рішення про продаж наслідками складної ситуації на глобальному ринку коксівного вугілля, збитковістю активу та впливом війни в Україні.LIGA.net спробувала розібратися в деталях угоди, історії придбання та можливих наслідках продажу активу для Метінвесту.Від амбітних планів до збитків: історія інвестицій в UCCНа початку серпня в повідомленні на сайті Ірландської біржі Метінвест оголосив про отримання так званої незобов'язувальної пропозиції (non-binding offer) від потенційного покупця її американського вугільного активу – United Coal Company (UCC). В середині вересня у фінансовому звіті за перше півріччя українська компанія повідомила, що вирішила продати своє підприємство в США."United Coal вже деякий час показує незадовільні операційні та фінансові результати. З огляду на поточну ситуацію ми вирішили продати цей актив", – зазначив генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков у звіті.Метінвест придбав UCC у квітні 2009 року. Підприємство є одним із провідних виробників коксівного вугілля в США. Його запаси в Аппалачах, за стандартом JORC, оцінюються у 126 млн тонн. На момент укладання угоди частка UCC у структурі виробництва коксівного вугілля в США сягала 4%.Передбачалося, що придбання UCC дозволить забезпечити власні коксохімічні потужності Метінвесту якісною сировиною. Відповідно, якість коксу для українських заводів групи покращиться. Загалом це був стратегічний хід, спрямований на підсилення вертикальної інтеграції Групи Метінвест та диверсифікацію джерел сировини.На момент підписання угоди українська інвестиційна компанія Dragon Capital оцінювала вартість UCC у $0,8-1 млрд. За іншими джерелами, сума могла сягати $1,4 млрд.За роки володіння Метінвест вкладав в розвиток американського активу. Точна загальна сума інвестицій не розголошується. Але лише у 2022 році вкладення в UCC склали $40 млн, що становило 31% від загального обсягу капітальних інвестицій групи в той період. Загалом, з урахуванням вартості придбання активу та подальших вкладень у модернізацію, резерви та операції, загальні інвестиції в UCC можуть становити приблизно $1,1-1,5 млрд.Шахтарі зі США не змогли замістити покровське вугілляВиробничі потужності UCC сягають 3 млн тонн вугілля на рік. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну 50-70% продукції компанія постачала на українські коксохімічні заводи. З початку 2022 року постачання були перенаправлені на експорт.До 2025 року єдиним великим виробником коксівного вугілля в Україні залишалося Шахтоуправління "Покровське". Його промислові запаси оцінювалися у понад 200 млн тонн. До зупинення підприємства річні обсяги видобутку тут сягали 5-6 млн тонн.Після зупинки шахт Покровського вугільного басейну в січні 2025 року через наближення фронту та проблеми з енергопостачанням Метінвест покладав надії на UCC як альтернативне джерело коксівного вугілля. Компанія почала ввозити енергоресурс зі США. Тоді планувалося щомісячно постачати 80 000 тонн для забезпечення коксом заводів "Запоріжсталь" та "Каметсталь". Це мало компенсувати втрату українського ресурсу та забезпечити стабільне виробництво сталі.Читайте такожДефіцит вугілля повертається. Чого чекати після зупинення видобутку в Покровську"Американський актив групи з виробництва коксівного вугілля, United Coal, відіграв вирішальну роль у цьому відношенні. Наші американські колеги відновили постачання вугілля до України, як і до вторгнення", – зазначав Юрій Риженков.Напередодні зупинки виробництв шахт Покровська, у 2024 році, у балансі ринку частка вітчизняного коксівного вугілля сягала 72,5%. Після зупинки шахт галузь почала нарощувати імпорт.Зокрема, згідно з даними Державної митної служби, за підсумками січня-червня 2025 року імпорт готового коксу й напівкоксу збільшився на 9,8%, порівнюючи з аналогічним періодом 2024 року – до 324 160 тонн. Основна частина постачання за шість місяців припадала на польську продукцію – 292 370 тонн. Ще 27 700 тонн коксу було імпортовано з Індонезії та 4100 тонн – з Чехії.Дані щодо обсягів імпорту коксівного вугілля Держмитслужба окремо не розкриває. Але відомо, що у першому півріччі 2025 року Україна імпортувала 1,9 млн тонн кам'яного вугілля та антрациту. Це на 88% більше, ніж у першому півріччі 2024 року.З огляду на потреби поточного виробництва сталі, імпорт коксівного вугілля за цей період можна оцінити в 1,2-1,5 млн тонн. Основними постачальниками були:США – 38,6%;Австралія – 27,9%;Польща – 12,7%;Чехія – 11,3%."Призупинення діяльності на покровському вугіллі суттєво вплинуло на фінансові показники та вертикальну інтеграцію Метінвесту", – стверджується у звіті компанії.Нідерландська Metinvest B.V., материнська компанія Групи Метінвест, завершила січень-червень цього року з чистим збитком $58 млн. У аналогічному періоді минулого року вона отримала чистий прибуток $179 млн.Як американський актив став невигіднимУ Метінвесті пояснюють, що на рішення продати UCC вплинули постійні геологічні труднощі, виснаження запасів вугілля та високі логістичні витрати. А тривале падіння цін на коксівне вугілля лише загострило ці проблеми."Для Метінвесту цей актив складний, тому що він фактично вимушений працювати автономно і жодних конкурентних переваг він не надає, враховуючи наявність необмеженої кількості коксівного вугілля у світі", – пояснив LIGA.net старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Денис Саква.В останні роки на світовому ринку відбувається суттєвий спад попиту на ресурс. "Ціни на коксівне вугілля на глобальному ринку впали на 27% за вісім місяців 2025 року, слідом за падінням на 18% у 2024-му. Перспектив для зміни ситуації на краще немає", – розповів LIGA.net головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.Згідно з прогнозами Австралійського департаменту промисловості, науки та ресурсів, випуск сталі у світі додасть 1% у 2026 році та 1,8% у 2027-му. Водночас експорт вугілля може зрости на 4% та 1,5% відповідно. "Такий баланс зумовить стагнацію цін на вугілля близько поточного рівня $200 за тонну FOB Австралія", – робить висновок Тарасенко.Водночас на тлі очікуваного експорту коксівного вугілля з Австралії, а також торговельних суперечок між США та Китаєм очікується скорочення експорту вугілля зі США з 50 млн тонн у 2024 році до 42 млн тонн у 2026-2027 роках.Чи вдасться Метінвесту повернути інвестиції в UCCУ відповідь на запит LIGA.net в пресслужбі Метінвесту повідомили, що компанія на цьому етапі не надає щодо конкретної теми додаткової інформації, окрім зазначеної у фінансовому звіті та біржовому повідомленні.Але інтерес до купівлі активу є, запевнив LIGA.net Денис Саква. "Компанія очікує отримати так звану binding offers (зобов’язувальну пропозицію) найближчим часом, після того як всі претенденти закінчать due diligence", – каже старший аналітик Dragon Capital.На його думку, найімовірніше, головні претенденти на купівлю – це локальні компанії, які вже видобувають вугілля в регіоні. Додатковий актив дозволить їм наростити резерви та видобуток, використовуючи вже наявну команду менеджерів.Метінвесту ж продаж UCC дозволить вивільнити ресурси для інвестицій в Україну. Але повернути вкладені в актив кошти в поточних умовах навряд чи вдасться."Я думаю, що компанія зможе продати цей актив, але ціна буде дуже низька, – підсумовує Денис Саква. – Актив збитковий, вимагає вливання грошей, обсяги видобутку падають. Тому, на мою думку, компанія погодиться майже на будь-яку ціну".