ДБР не вважає доведеним, що "вокзал" на плівках Міндіча – це ДБР, а "Льоша" – Сухачов
Фото: ДБР

Державне бюро розслідувань не вважає доведеним, що НАБУ правильно ідентифікувало псевдоніми "вокзал" і "Льоша" з плівок Міндіча. Про це сказав керівник Головного слідчого управління ДБР Дмитро Мірковець на засіданні тимчасової слідчої комісії в середу.

НАБУ припускає, що "вокзал" – це може бути ДБР, чий офіс розташований на вулиці Петлюри недалеко від Центрального залізничного вокзалу в Києві, а "Льоша" – це може бути голова ДБР Олексій Сухачов.

Мірковець поставив цю версію під сумнів.

"Ми спілкувалися з колегами з Національного антикорупційного бюро, я особисто спілкувався і кажу: "У вас в матеріалах ви вбачаєте, що "вокзал" – це ДБР. [Але] якщо географічно подивитися – в районі вокзалу знаходиться за 300 метрів [від нас] Енергоатом, ближче до вокзалу – Укренерго", – сказав Мірковець.

"Ми перевіряли кожну фразу з метою ототожнення з якимось кримінальним провадженням, якимось фактом впливу. Там, де фігурує фраза "Льошу надо спрашувати", ми не ототожнюємо її, бо Олексій – дуже поширене ім'я в Україні", – додав він.

Представники ДБР на засіданні комісії розповіли, що Бюро відкрило кримінальне провадження з метою перевірки можливої причетності своїх працівників до корупційної схеми в Енергоатомі, але поки що доказів неправомірних дій не знайдено.

Водночас за результатами слідчих дій було встановлено, що фігуранти справи справді відвідували адміністративну будівлю центрального апарату ДБР.

У Бюро стверджують, що знають мету цих візитів і предмет обговорення, а також коло осіб, з якими фігуранти спілкувалися.

Наприклад, підозрюваний М. приходив у ДБР, щоб обговорити кримінальне провадження щодо одного з колишніх підлеглих за часів роботи у Фонді державного майна. Розмова не була оформлена відповідним процесуальним документом, оскільки він не надав інформації, яка мала б важливе значення.

  • Плівки Міндіча – це записи прослуховування, зроблені детективами НАБУ під час розслідування корупції в Енергоатомі й названі ім'ям бізнесмена Тімура Міндіча.
  • Фігуранти цих плівок, підозрюючи можливість прослуховування, використовували псевдоніми у своїх розмовах. Головного підозрюваного, наприклад, називали Карлсоном, інших – Рокет, Тенор, Шугармен та ін.
  • Для ідентифікації третіх осіб також застосовували псевдоніми, наприклад, Сигізмунд і Професор (колишній міністр юстиції) або Че Гевара (колишній віцепрем'єр).