Польща готується згорнути допомогу українцям: є новий законопроєкт

Польський уряд представив комплексний законопроєкт, "що припиняє дію спеціального закону про допомогу громадянам України". Правозахисники побоюються, що нові правила можуть мати негативні наслідки, особливо для сімей з дітьми. Про це пише Gazeta Wyborcza.

Йдеться про документ, підготований Міністерством внутрішніх справ, який формально називається проєктом про "згортання рішень, які випливають із закону про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом". Насправді це 55 сторінок нових норм, доповнених об'ємним обґрунтуванням та оцінкою наслідків.

Уряд скоротив термін для розгляду законопроєкту неурядовими організаціями, що займаються питаннями міграції та прав біженців у Польщі, до трьох днів. Після їхніх звернень термін продовжили до 12 днів.

Влада пояснює терміновість розгляду проєкту тим, що 4 березня 2026 року закінчується термін легального перебування громадян України в Польщі за чинними правилами.

Документ зачіпає не лише мільйон українських біженців, які перебувають у Польщі, а й усіх іноземців у країні. Він регулює питання освіти, охорони здоров'я, соцвиплат та легальності перебування.

Голова Гельсінського фонду з прав людини (HFPC) Мацей Новіцький каже, що вже сама назва проєкту вводить в оману.

"Насправді проєкт не скасовує більшість механізмів допомоги, а переносить їх до закону про надання захисту іноземцям. Це лише формальна зміна правової основи за часткового збереження захисту після 4 березня 2026 року", – зазначає він.

На думку фонду, "згортання" має багато в чому ілюзорний характер і може дезорієнтувати людей, які перебувають під тимчасовим захистом.

Також правозахисники вказують на суперечність із правом ЄС. Проєкт передбачає автоматичну втрату тимчасового захисту, наприклад, якщо людина не подала заяву на номер PESEL UKR протягом 14 днів після в'їзду або не підтвердила особу чинним документом до 31 серпня 2026 року.

"Тим часом законодавство ЄС чітко зазначає, що тимчасовий захист припиняється лише за рішенням Ради ЄС або після закінчення його максимального терміну дії. Нереєстрація або відмова від подання документів не можуть бути підставою для втрати захисту, а запропоновані рішення виходять за рамки підстав, передбачених законодавством ЄС", – наголошують у HFPC.

Фонд нагадує, що директива ЄС чітко вказує на випадки, коли держава-член може позбавити іноземця прав, що випливають з тимчасового захисту, і в цьому переліку немає подібних критеріїв.

Водночас багато українців з об'єктивних причин та в умовах війни можуть просто не мати змоги отримати необхідні документи.

Особливу тривогу викликає пропозиція обмежити допомогу у вигляді місця у колективному житлі чи грошової компенсації за проживання. За новими правилами, така підтримка надавалася б лише протягом 60 днів з моменту в'їзду до Польщі. Експерти називають цей термін нереалістичним.

"Цього може бути недостатньо для людей, які тікають від війни, і це може становити ризик соціальної ізоляції або навіть безпритульності", – зазначають у фонді.

Правозахисники нагадують, що центри колективного розміщення відіграли ключову роль у перші місяці війни не лише як житло, а і як точки розподілу допомоги та інформації. Водночас директива ЄС не передбачає тимчасових обмежень щодо такої форми підтримки.

HFPC також вважає надто вузьким перелік "уразливих груп". Організація пропонує додати до нього батьків дітей до шести років (а не лише до року), багатодітні сім'ї та людей, які пережили тортури чи інші форми насильства.

Заступник уповноваженого з прав людини Войцех Бжозовський зазначив, що директива ЄС передбачає продовження легального перебування громадян України ще на один рік – тобто до 4 березня 2027 року – без будь-яких додаткових умов.

"Адміністративні процедури можуть допомагати реалізації захисту, але не повинні визначати сам факт його існування", – наголошує він.

Омбудсман також критикує відсутність індивідуальної оцінки ситуації конкретної людини та вказує на інші проблемні моменти: переведення підтвердження легальності перебування виключно в електронний формат, скасування механізмів возз'єднання сімей, посилення процедур видворення та позбавлення українських студентів доступу до соціальних стипендій і кредитів.

• Спеціальний закон про допомогу українцям Польща ухвалила у березні 2022 року. З того часу новий уряд Дональда Туска поступово його обмежує. Вже запроваджено, наприклад, умови отримання допомоги 800+ лише для дітей, які відвідують школу.
• Раніше президент Кароль Навроцький наклав вето на одну із поправок, заявивши, що "українці не можуть жити в Польщі краще, ніж поляки". У результаті влада пішла на компроміс, але водночас пообіцяла підготувати окремий пакет норм щодо "згортання допомоги".
• Представляючи проєкт наприкінці грудня 2025 року, МВС заявило, що ситуація українських біженців у Польщі "стабілізувалася", більшість із них працює, а діти навчаються у польських школах. На думку відомства, подальше збереження спецрежиму може призвести до нерівного поводження з іншими іноземцями.