"Кризи з теплопостачанням столиці можна було уникнути, якщо проводити планову підготовку", — Крошка

У процесі децентралізації систем теплопостачання існує два підходи — плановий та екстрений, і саме перший дозволяє мінімізувати ризики для міст у разі пошкодження великих теплогенеруючих об’єктів.

Про це в інтерв’ю "Економічній правді" заявив член правління ТМ "Колві" Олександр Крошка.

За його словами, плановий підхід передбачає завчасне визначення місць розташування невеликих котелень, їхньої потужності, джерел фінансування та проведення закупівель — ще до початку опалювального сезону.

"У Харкові та Миколаєві децентралізація теплопостачання відбувалася саме планово. Комунальні служби заздалегідь визначали локації котелень відповідно до схем тепломереж, знаходили фінансування — як власне, так і за участі міжнародних організацій. Це робилося не в момент морозів чи після руйнування ТЕЦ", — зазначив Крошка.

Він наголосив, що низка прифронтових обласних центрів увійшли в опалювальні сезони підготовленими, маючи можливість маневрувати між централізованим і децентралізованим теплопостачанням, а також швидко замінювати пошкоджені котельні резервними.

За оцінками експерта, для забезпечення альтернативної теплогенерації у Києві необхідно близько 50 котелень потужністю по 30 МВт. Такий обсяг, за його словами, українські виробники здатні виготовити протягом року — за умови завчасного планування.

"Проблема починається тоді, коли котельні починають шукати у вересні, за місяць до опалювального сезону. Це вже екстрений режим, який знімає питання проєктування, але не вирішує системних ризиків", — пояснив він.

Крошка також звернув увагу, що в умовах сильних морозів — мінус 20–22 градуси, які є проєктною температурою для України, — відсутність теплопостачання протягом кількох днів може призвести до масштабних руйнувань теплових мереж.

"Якщо замерзають тепломережі, збитки можуть вимірюватися не десятками і навіть не сотнями мільйонів гривень. У гіршому випадку доведеться повністю перекладати підземні комунікації, що означає величезні витрати часу і коштів", — зазначив він.

За словами експерта, теплопостачання є критично важливою сферою для життєдіяльності міст, а наслідки його втрати можуть бути складнішими, ніж у випадку перебоїв з електроенергією.

Окремо Крошка наголосив на необхідності завчасного монтажу так званих "аварійних виводів", до яких у разі надзвичайної ситуації можна оперативно під’єднати альтернативні джерела тепла.

"Якщо такі виводи підготовлені, подачу тепла можна відновити за одну-дві години. Але це має бути зроблено наперед. Купити аварійну котельню і не мати місця для її підключення — це неправильний підхід", — підкреслив він.

Коментуючи питання закупівель аварійних котелень, експерт зазначив, що проблема часто полягає у небажанні чиновників брати на себе відповідальність.

"Після таких закупівель з’являються перевірки, питання, чому обладнання не використовується. І в результаті відповідальність перекладається, а системні рішення відкладаються", — сказав Крошка.

Він також нагадав, що Харків почав впроваджувати децентралізоване теплопостачання ще до 2022 року — передусім з економічних міркувань.

"Блочно-модульні котельні дозволяють зменшити споживання газу приблизно на 30% на виробництво 1 Гкал тепла. Це забезпечує окупність інвестицій за 3–4 роки, а далі місто економить ресурс, який у майбутньому коштуватиме для населення за європейськими ринковими цінами — близько 400–500 євро за тисячу кубометрів", — резюмував він.