"В Україні хороший інтернет – там, де він є". Інтерв'ю з регулятором електрокомунікацій

У травні 2025 року український регулятор сфери електронних комунікацій (НКЕК) вперше за 11 років отримав нового керівника. Головним арбітром для ринку у понад 154 млрд грн стала Лілія Мальон, яка працює в Нацкомісії з 2012 року. З 2016-го вона персонально займалася інтеграцією України до європейського роумінгового простору, яка нарешті має статися 1 січня 2026 року – і це дещо непокоїть українських мобільних операторів.

"Про роумінг я можу написати мемуари", – зізнається Мальон. Але це не єдиний проєкт, який Нацкомісія планує реалізувати у найближчі роки. На більшість залучає міжнародне фінансування, бо бюджетного отримує половину від потреби у 400 млн грн. "Регулятор має бути фінансово незалежним та спроможним", – зазначає голова НКЕК.

На що регулятор витрачає бюджетні та донорські кошти, як захистить операторів від аб'юзивного використання роумінгу абонентами й коли в Україні запустять 5G – читайте в інтерв'ю.

"Регулятор максимально європейського типу". Як працюватиме НКЕК при Мальон

Вас призначили на посаду після 11-річного головування НКЕК Олександром Животовським. Скільки ви будете головою?

Мене не призначено головою НКЕК – я була обрана членами комісії. Акцентую, бо це вперше. Цією подією запрацювали положення законодавчих реформ галузі від 2022 року. Вони суттєво змінили як правила гри на ринку, так і образ НКЕК. Тепер він є регулятором максимально європейського типу.

Згідно зі старим законом, голова і сім членів комісії призначалися окремо. Відповідно до нового закону, всі сім членів комісії проходять конкурс, а вже між собою обирають голову.

Щодо строків повноважень, то раніше голова і члени комісії призначалися на шість років. Зараз – на три роки, з можливістю переобрання ще на три. Але поточний склад комісії є перехідним зі старого на нове законодавство. Строк моїх повноважень як члена комісії збігає у липні 2027-го. Відповідно, і мої повноваження як голови НКЕК сплинуть за два роки.

Яких цілей ви хочете досягти за цей термін?

У регуляторі я працюю 13 років, з 2021 року – як член комісії в команді Олександра Животовського. Тому я б хотіла відійти від персоналій. Ми будуємо інституцію – сильну, сталу, послідовну і прогнозовану, що не змінюється від бачення нового керівництва.

Я це кажу, бо у 2021 році була одним з ініціаторів запуску середньострокового планування. Тоді ми вперше схвалили стратегічні пріоритети НКЕК на 2024-2026 роки – рамку, в межах якої сформували пріоритетні завдання праці. Це і синхронізація законодавства з Євросоюзом – не тільки роумінг, а цілий пул актів права. І гігабітна інфраструктура – відновлення і покриття новою.

Що конкретно плануєте впровадити найближчим часом?

Я сподіваюся, що у межах співпраці з донорами ми скоро почнемо роботу над трьома великими проєктами. Один з них буде направлений на розробку Електронно-регуляторної платформи (ЕРП) – великого софту, у якому будуть цифровізовані реєстри НКЕК, різні інструменти для постачальників і споживачів.

Фронтом ЕРП буде наш вебсайт. На ньому створимо електронні кабінети, через які споживачі зможуть надсилати скарги до регулятора, запити на публічну інформацію. В них же плануємо додати інструмент порівняння цін (Price Comparison Tool). Ним можна буде задати параметри бажаної послуги, скажімо, на проведення фіксованого інтернету у певному місці з такою-то швидкістю і вартістю. Tool проаналізує всі можливі пропозиції та видасть резюме щодо найкращих.

Також у межах ЕРП буде розроблене "єдине вікно" для взаємодії регулятора, постачальників та споживачів – Single information point (SIP). У ньому можна буде отримати інформацію про інфраструктуру – як наявну, так і ту, що зводиться, запросити у розпорядника [фізичний] доступ. Це допоможе уникнути дублювання ліній зв’язку, зменшить витрати на розгортання інфраструктури.

Скільки коштів НКЕК потрібно на ці плани?

На 2025 рік комісія схвалила кошторисну потребу у 386 млн грн. Сюди входять операційні витрати й розвиток, включно зі створенням "тулів". Мінфін під час формування держбюджету погодив нам фінансування вдвічі менше від потреби – 178 млн грн.

Тому НКЕК працює з фінансовими донорами – здебільшого Євросоюзом. ЕРП донор оцінив у €1,4 млн. Їх ми вже залучили.

Проте у бюджетному фінансуванні закладені кошти на моніторинг якості зв’язку. У цьому році ми перевіримо якість послуг у 1132 населених пунктах та на 29 міжнародних автомобільних дорогах, що проходять в 19 областях.

Також НКЕК вперше проведе моніторинг виконання ліцензійних умов на користування радіочастотами для 4G, які ми надали у 2024 році. Це 2100, 2300 і 2600 МГц. Перевірятиметься розгортання мережі в населених пунктах з понад 2000 жителів.

"Роумінг вплине на тарифні плани. Але я вірю в конкуренцію"

З 1 січня 2026 року Україна стане частиною європейського роумінгового простору "Роумінг як вдома" (Roaming Like At Home, скорочено RLAH). Що зміниться для споживача і постачальника?

Базовий принцип – всі послуги в межах вашого тарифного плану, якими ви користуєтесь в Україні, будуть доступні і за кордоном.

Приклад: після сплати за тарифний план ви отримали умовні 100 хвилин голосового зв’язку на місяць, а в Україні за два тижні спожили 50 хвилин. Тоді, потрапивши за кордон, так само зможете доспожити ще 50 хвилин до закінчення строку дії місячного плану без жодних підключень додаткових послуг. Те саме з СМС та мобільним інтернетом.

Є ще низка бонусів:

• Мобільний оператор не зможе знижувати якість послуг у роумінгу. Наприклад, якщо абонент в Україні користувався покриттям 4G і воно фізично доступне у країні перебування, то оператор не може надати вам покриття 3G. Але більш якісні послуги, наприклад 5G, – зможе.
• Оператор має постійно контролювати споживання абонента і попереджатиме, якщо він досяг 80% тарифного ліміту. Також повідомить, якщо абонент потрапить у випадковий роумінг на кордоні або у зону супутникових базових станцій.
• Споживач має отримати безкоштовний доступ до дзвінків в екстрені служби країни перебування.

Передбачений і захист операторів – від аб’юзивного споживання послуг у роумінгу. Це, наприклад, якщо абонент зазвичай говорив телефоном 100 хвилин на місяць, а за кордоном різко збільшив спілкування до 200 хвилин. Тоді надавач послуг може уточнити причини й застосувати додаткову плату. Це зроблено, щоб роумінг не був для операторів болючою і збитковою історією.

CEO Київстару Олександр Комаров казав, що запровадження "Роумінгу як вдома" буде болісним для мобільних операторів. За його оцінкою, оператори недоотримують 3-4 млрд грн доходу у іноземній валюті на рік через зменшення ставки "закінчення дзвінка" (термінації), яку українські мобільні оператори стягують з іноземних.

Дійсно, основою роумінгу є ставка термінації. Сьогодні в Україні вона не регулюється, але з 1 січня її максимальний рівень буде, як в ЄС – 0,2 євроцента за хвилину (€0,002. – Ред.). Проте не можна говорити тільки про недоотриманий дохід, не дивлячись на всю картину. Регульована такса є симетричною як для українських, так і для іноземних операторів. Це означає, що зменшення дохідної частини операторів дорівнюватиме зменшенню витрат.

Тут важливо згадати спільну заяву українських і європейських мобільних операторів від 8 квітня 2022 року. Це був перший крок, щоб забезпечити стабільним зв’язком українців, які вимушено виїхали за кордон.

Одна з її ідей полягала в тому, щоб до моменту приєднання до європейського роумінгового простору такси термінації українських операторів зрівнялися з європейськими. Навіть якщо ми відкинемо абсолютно трагічний 2022 рік, в операторів було щонайменше три роки, щоб поступово приходити до європейських такс, аби уникнути шокового ефекту від запровадження регуляції.

Комаров спрогнозував, що у результаті "Роумінгу як вдома" зменшаться ліміти на послуги в межах тарифних пакетів. Чи слід цього очікувати?

Певні зміни в тарифних планах будуть. Оператори як мінімум мають додати до своєї лінійки пакети, які міститимуть послугу. Але з досвіду ЄС, коли там тільки запускався RLAH, якісь тарифні плани не мали роумінгу взагалі. Передбачалося, що певна категорія людей ніколи не виїжджає.

У межах самого тарифу регулятор не впливає на процес – оператори самі визначатимуть його конфігурацію. Але НКЕК буде моніторити, щоб там не було жодної дискримінації. Домашній тариф має дорівнювати роумінгу, а всі абоненти, які переводитимуться на інші тарифні умови, мають бути про це завчасно попереджені та надати згоду.

Тарифні плани будуть переглянуті в бік зменшення кількості хвилин, гігабайтів інтернету?

Я дуже вірю в конкуренцію. Хто з операторів дасть найбільш привабливі умови для абонента – той і виграє. Переконана, що оператори мають думати не про те, що обмежити, а як дати найкращу пропозицію споживачу.

Ми також не очікуємо будь-якого підвищення тарифів через роумінг. Воно у нас і так системно відбувається без супутніх факторів.

Наскільки вони подорожчали за останній час?

У першому кварталі 2025 року ми побачили зростання роздрібних тарифів на понад 29% у порівнянні з першим кварталом 2024 року.

Де в Україні є інтернет

З 1 жовтня 2024 року ФОП-провайдерам фіксованого інтернету заборонили працювати на спрощеній системі оподаткування. Податковий комітет Верховної Ради вважає, що це потрібно для боротьби з подрібненням великих гравців. В Інтернет асоціації України (ІнАУ) заявляють, що через заборону галузь втратила 328 000 абонентів та 1 млрд грн доходу. Чи дійсно в Україні зменшилася кількість провайдерів та абонентів?

Наразі ми можемо коментувати зміни станом на перший квартал 2025 року відносно другого кварталу 2024-го. За цей період ми зафіксували зменшення кількості операторів електронних послуг, які перебувають у нашому реєстрі і подають звітність: з 4021 до 3776. З останньої цифри провайдерів фіксованого інтернету – 3330.

Зараз ми готуємо розширену аналітику за перше півріччя 2025 року: в розрізі населених пунктів і проникнення, як змінюється кількість постачальників. Вона буде набагато більш показова, ніж квартальна.

На зниження вплинула фопівська історія?

Може бути дуже багато причин. Зниження може пояснюватися тимчасовою окупацією територій, зменшенням кількості суб’єктів в нашому реєстрі, що вирішили подати звітність.

Важливо, що це зменшення говорить лише про концентрацію. Бо кількість ліній інтернет-зв’язку, проведених до домогосподарств, зменшилась лише на понад 200 000 – з 8,49 млн до 8,23 млн. Це різниця в межах статистичної похибки – 3%. Можливо, за результатами півріччя вона нівелюється.

В ІнАУ кажуть, що тиск на ФОП-провайдерів знизить потенціал розвитку фіксованого інтернету у селах. Чи це правда?

Маленькі населені пункти історично більш привабливі для дуже локальних постачальників. Але за наявною статистикою ми не бачимо просідання в покритті фіксованим інтернетом в селах. Навпаки, хоча й мінімальне, але є зростання. Також, за нашими даними, у першому кварталі 2025 року у ФОП-провайдерів на 10 000 збільшилась кількість ліній, проведених до сільських домогосподарств – до 2,33 млн.

Кабмін поставив ціллю до 2030 року досягти 98% покриття якісним мобільним зв'язком. Яка ситуація зараз?

Покриття 4G у нас дуже непогане. Але відрізняється середнє значення у країні та в розрізі регіонів. Певні території взагалі його не мають. Тому загальне покриття в Україні становить десь 82%. В областях, де тривають бойові дії, – 94%. Стосовно інших – 99%.

Те саме з фіксованим інтернетом. У 2024 році середній показник, з урахуванням тимчасово окупованих територій, становив 57%. Але у нас дуже хороший показник оптики, навіть порівнюючи з європейськими країнами – 88%. Тому там, де у нас є інтернет, – він хороший.

А у скількох немає?

За допомогою нового інструменту – географічного огляду – ми ідентифікуємо населені пункти, де в теорії мав би бути мобільний або фіксований інтернет, але його немає. У цьому році ми ідентифікували майже 6000 таких місць. Це робиться, щоб потім запропонувати маленьким провайдерам туди піти. Існує відповідна грантова програма інтернет-сувбенції від Мінцифри.

Чи вірно, що до кінця війни в Україні не вдасться повноцінно запровадити 5G?

Запуск 5G – технічно дуже складний процес. Для послуги потрібні частоти спектра, які раніше не застосовувалися. Треба визначити їхню вартість, для чого в більшості випадків необхідна науково-дослідна робота. І довести сумісність зі спецкористувачами. Потім розробити ліцензійні умови й насамкінець підготуватись до проведення аукціону.

Ми працюємо з колегами над тим, щоб щонайменше ці підготовчі кроки були зроблені. Але повноцінний запуск буде залежати від безпекової ситуації в країні та завершення війни. Можу сказати, що залучені кошти від аукціону на частоти 5G не будуть меншими, ніж на попередньому для 4G. На ньому ми отримали майже 3 млрд грн.