Бізнес-тиждень: Ломбарди без дронів, підвищення цін на електрику, Косюк купує Kabanosy

НБУ забороняє ломбардам приймати дрони та тепловізори, крім цього у Нацбанку обіцяють швидкий ріст тарифів на електрику. Бізнесмен Косюк купує у Дмитрука Кабаноси, а німецька Uniper хоче забрати свої гроші у Газпрому. В Києво-Могилянській академії Сергій Квіт продовжує реконструкцію келій та заважає державі провести перевірку на законність проведення ремонтних робіт, які можуть знищити пам'ятку культурної спадщини. Про ці та інші події ділового тижня читайте у новому огляді на LIGA.net

Ломбардам заборонено приймати дрони та тепловізори – рішення Нацбанку

НБУ заборонив банкам і небанківським фінансовим установам приймати в заставу за кредитами фізичних осіб дрони, тепловізори та інші подібні товари подвійного використання. Про це повідомила пресслужба НБУ.

Заборона вводиться з 4 травня 2024 року на виконання рішення Ради національної безпеки й оборони України про протидію негативним наслідкам функціонування азартних ігор в інтернеті.

Повний список товарів подвійного використання опублікований у додатку до постанови Кабінету міністрів №86 від 28 січня 2004 року.

Два сценарії конфіскації російських активів від G7

Посадові особи країн Великої сімки (G7) у приватному спілкуванні визнають, що повної конфіскації заморожених російських активів більше немає в порядку денному обговорень, пише Financial Times. Замість цього вони шукають менш радикальні, але більш реальні способи використання цих грошей.

Євросоюз зараз іде за найбільш консервативним сценарієм, який передбачає поточне відрахування доходів від російських активів на користь України. Йдеться про суму не більше ніж 3 млрд євро на рік, залежно від процентних ставок.

У лютому 2024 року Бельгія запропонувала використати 190 млрд євро, які знаходяться на рахунках в депозитарії Euroclear, як забезпечення під залучення боргового фінансування для України. Але такий варіант пов'язаний з такими ж ризиками, що й повна конфіскація, тож європейські країни виступили проти.

У квітні США запропонували схожу ідею – залучити фінансування для України через позику або облігації під заставу майбутніх прибутків від заморожених активів (а не самих активів, як у бельгійському плані). У Вашингтоні вважають, що це дозволить залучити до $50 млрд для України. Політики, юристи й сам депозитарій Euroclear погоджуються, що використання прибутків, а не самих активів, є юридично допустимим і менш ризикованим, ніж конфіскація.

Проблема цього плану для Європи полягає в тому, що робити, якщо війна закінчиться найближчим часом. Гроші, отримані під заставу очікуваних десятилітніх прибутків, мають бути підкріплені державними гарантіями. А це складно і дорого.

Офіційні особи єврозони також бояться будь-яких кроків, які можуть негативно вплинути на статус євро як світової резервної валюти.

Білий дім відкидає ці побоювання і попереджає: майбутнє рішення G7 матиме наслідки на покоління вперед.

Зарплати у 2025 році перевищать рівень до 2022 року

Роботодавцям доводиться підвищувати зарплати в умовах браку працівників, і уже у 2025 році їхній реальний розмір перевищить довоєнний рівень. Про це йдеться у свіжому інфляційному звіті НБУ, опублікованому в ніч проти 3 травня.

Національний банк указує, що через невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили на початку 2024 року, як і у 2023 році, зберігався тиск у бік підвищення заробітних плат як з боку претендентів на роботу, так і підвищення зарплат роботодавцями.

Зарплати підвищувалися високими темпами, про що свідчать як непрямі показники оцінки доходів населення, так і підвищення зарплат у вакансіях і резюме на сайтах пошуку роботи.

Труднощі з пошуком кваліфікованих працівників роботодавцями в умовах пожвавлення економічної активності зумовлюватимуть подальше підвищення зарплат у приватному секторі. НБУ вважає, що визначальним чинником складного стану ринку праці стане повільне повернення мігрантів в Україну через їх адаптацію до життя за кордоном і відновлення трудової міграції.

Косюк купує м'ясний бізнес у власника брендів Kabanosy і "М'ясний хутір"

Агрохолдинг "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка, найбільший виробник курятини в Україні, купує новий актив. Про це повідомляється у річному звіті компанії, опублікованому на Лондонській фондовій біржі.

15 квітня 2024 року група уклала договір купівлі-продажу щодо придбання 100% корпоративних прав у неназваному бізнесі, що займається переробленням м’яса в Україні, оцінною вартістю 14,0 млн євро (еквівалент $15,1 млн).

Група уже купила 24,9% корпоративних прав за 3,5 млн євро.

Для придбання решти потрібен дозвіл Антимонопольного комітету України. МХП сподівається, що зможе завершити купівлю нового активу до кінця 2024 року.

За даними аналітичної системи Contr Agent, з 18 квітня МХП став співвласником ТОВ "Український м'ясний хутір" у Луцьку. Агрохолдингу належить 24,9% корпоративних прав, решта 75,1% – у луцького бізнесмена Олега Дмитрука.

ТОВ "Український м'ясний хутір" зареєстрований за тією ж адресою, що й ТОВ "Дмитрук-Фудз", яке випускає м'ясо-ковбасні вироби під ТМ "М'ясний хутір", снеки під ТМ Kabanosy і ТМ "Чікенззз" (курячі кабаноси), сосиски й сардельки під торговою маркою Parowki.

Країни G7 погодилися припинити використовувати вугілля в енергетиці з 2030 року

Міністри енергетики країн Великої сімки (G7) підпишуть сьогодні, 30 квітня, на саміті в Турині угоду про припинення використання вугілля у виробництві електроенергії, починаючи з 2030 року. Про це повідомляє агентство Reuters.

Згідно з угодою, країни G7 зобов'язуються закрити свої вугільні електростанції максимум до 2035 року.

Для Німеччини та Японії, де вугільні електростанції виробляють понад чверть усієї електроенергії, передбачаються деякі відтермінування.

Німеччина прописала у своєму законодавстві остаточну мету закриття вугільних електростанцій не пізніше 2038 року. Японія поки що не встановила конкретну дату закриття вугільних станцій.

Угода з вугілля стане значним кроком поетапної глобальної відмови від викопного палива, яка обговорювалася ще на торішньому кліматичному саміті СОР28 ООН у Дубаї. Тоді не було ухвалено жодних рішень щодо заборони використання вугілля в енергетиці.

Офіційно міністри G7 оголосять про укладання угоди з вугілля сьогодні в другій половині дня.

Києво-Могилянська академія отримала штраф через саботаж рішення ДІАМ про перевірку будівництва на об’єкті культурної спадщини

Національний університет "Києво-Могилянська академія" вдруге не пустив інспекторів Державної інспекції архітектури та містобудування на майданчик, де відбувається реставрація келій Братського монастиря. За це його оштрафували майже на 182 000 грн, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури.

Інспектори ДІАМ намагаються перевірити законність будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10.

"Згідно з відомостями єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, на обʼєкті триває реставрація з пристосуванням під навчальні та службові приміщення. Перевірити це неможливо через повторний недопуск інспекторів", – йдеться в повідомленні міністерства.

ДІАМ призначила Могилянці позапланову перевірку на початку березня 2024 року на підставі звернення громадської організації "Спадщина" і за ініціативою лідерки партії Слуга народу Олени Шуляк.

Навчальний заклад почав роботи з реконструкції Братських келій у 2012 році – відремонтував дах, підсилив фундаменти, частково замінив перекриття в одному з крил будинку. Зараз виш хоче відреставрувати другу частину. 

НБУ очікує суттєвого підвищення тарифів на електроенергію

Національний банк прогнозує, що очікуване підвищення тарифів на електроенергію стане вагомим проінфляційним чинником. Про це йдеться у свіжому інфляційному звіті НБУ, опублікованому в ніч проти 3 травня.

З 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду і газ. Закон передбачає, що протягом дії воєнного стану та шести місяців після його завершення ціна на природний газ для побутових споживачів має зберігатися на довоєнному рівні.

На відміну від газу, тариф на електроенергію для населення мають скоро підвищити через знищення Росією майже усієї теплової генерації. Голова Нацкомісії з енергоринку та комунальних послуг (НКРЕКП) Валерій Тарасюк на початку квітня сказав, що зміни в питанні тарифів можуть бути важкими.

НБУ також прогнозує різке підвищення.

"У цей прогноз закладається достатньо швидке та суттєве зростання цін на електроенергію. Це формуватиме додатковий тиск на ціни та потреби в збільшенні субсидій для населення", – заявив Нацбанк.

США інвестують $250 млн в український агросектор: хто отримає гроші

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) запускає новий проєкт USAID Harvest, спрямований на підтримку аграрного виробництва в Україні. П'ятирічний проєкт передбачає надання малим і середнім агрогосподарствам прямих інвестицій від USAID на загальну суму $250 млн, розказала на презентації програми заступниця голови агентства Ізабель Коулман.

Очікується, що під цю суму будуть залучені ще $500 млн приватних інвестицій, що дозволить українським фермерам збільшити експорт на $1,5 млрд.

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства Дениса Башлика, який також взяв участь у презентації програми USAID Harvest, першими підтримку мають отримати малі виробники зерна, олійних та овочів для фінансування проєктів, спрямованих на розширення експорту.

Інвестиції в межах нової програми будуть доступні аграріям незалежно від місця діяльності, але акцент буде на допомогу господарствам, які постраждали від російської агресії.

Презентація проєкту USAID Harvest відбулася на потужностях компанії "Агріко", яка збудувала картоплесховище в Семиполках за гроші USAID.

Власник PornHub зареєструвався платником ПДВ в Україні

Компанія Ethical Capital Partners, яка володіє одним із найпопулярніших порносайтів у світі PornHub, зареєструвалася платником ПДВ як постачальник електронних послуг в Україні. Про це повідомив голова парламентського комітету з податків та фінансів Данило Гетманцев.

"Дякую PornHub за повагу наших податкових законів! Тепер можна стежити за сумлінною сплатою податків не тільки OnlyFans. Остання, до речі, поповнила бюджет на $0,7 млн за I квартал", – написав Гетманцев у соцмережах.

За його словами, за перший квартал 17 нових компаній-нерезедентів поповнили список платників "податку на Google" (20% ПДВ на платні онлайн-послуги).

Вже 78 зі 105 платників задекларували свої податкові зобов'язання на суму 2,4 млрд гривень (25,5 млн євро та $32,6 млн), додав голова комітету.

Найбільші платники ПДВ із цифрових послуг задекларували та сплатили понад 2 млрд грн ще до настання граничного строку. Йдеться про Google, Apple, META platforms, Valve corporation, уточнив Гетманцев.

Німецька Uniper вимагає від Газпрому $15 млрд

Німецька компанія Uniper, яка ще нещодавно була найбільшим партнером Газпрому, вимагає від нього у суді $15 млрд компенсації за газ, який було недопостачено з червня 2022 року. Про це з посиланням на власні джерела повідомило агентство Reuters.

Uniper стала першою і найбільшою жертвою газової війни, яку Росія розв'язала проти Євросоюзу після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

У середині 2022 року Росія почала зменшувати завантаження Північного потоку, а потім зупинила його повністю. Uniper, яка імпортувала російський газ Північним потоком, довелося купувати газ на спотовому ринку за цінами, які тоді підскочили до рекордних значень. Через це вона ледь не збанкрутувала – її врятував уряд Німеччини, націоналізувавши й вливши 29 млрд євро.

У листопаді 2022 року Uniper вирішила позиватися проти Газпрому до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, але розмір її позовних вимог став відомий тільки зараз.

За словами джерел, Uniper очікує на вердикт Стокгольмського арбітражу протягом найближчих місяців.