Бізнес-тиждень: плани відбудови на $1 трлн, виклики для економіки та інвестиційний клімат

Український уряд пропонує створити два масштабні фонди загальним обсягом $1 трлн для повоєнної відбудови та модернізації. Тим часом американська компанія BlackRock Inc. припинила пошук інвесторів для багатомільярдного Фонду відновлення України.

Фінансова стабільність нашої країни покращилася – міжнародні резерви сягнули $45,07 млрд. Імпорт України майже вдвічі перевищив експорт. Торговельний дефіцит зріс на третину. Інфляція у травні досягла піку поточного року через подорожчання сирих харчових продуктів. Однак, за оцінками Нацбанку, у червні вона почала сповільнюватися.

Які спостерігаються тенденції у сфері державних активів та бізнес-клімату в Україні? Які прогнози щодо врожаю та розвитку відновлюваної енергетики? Читайте в дайджесті ділових новин LIGA.net за останній тиждень.

Україна пропонує створити два фонди на $1 трлн для відбудови та інвестицій

Кабінет міністрів України презентував концепцію створення двох масштабних фондів загальним обсягом $1 трлн для повоєнної відбудови та модернізації країни. Як повідомляє LIGA.net, про це заявив премʼєр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Української платформи донорів на URC-2025.

Фото: Кабмін

Перший із них – Фонд України на $540 млрд, який, за словами Шмигаля, відповідає актуальній оцінці потреб у відновленні від Світового банку. Цей фонд має адмініструвати Україна. Джерела фінансування – конфісковані російські активи та спеціальний податок на експорт російської сировини.

Другий – Європейський структурний фонд обсягом $460 млрд, у якому йдеться вже про інвестиції приватного сектору ЄС у розвиток виробництв в Україні. "Проєкти, які реалізовуватимуться коштом цих фондів, принесуть виграш не лише Україні, а й усій європейській економіці", – підкреслив Шмигаль.

Він також заявив, що Україна разом із партнерами вже запустила фінансовий механізм ERA для використання заморожених російських активів, виконує програму з МВФ і має достатньо коштів для покриття дефіциту держбюджету у 2025 році.

Окремо премʼєр озвучив запит на фінансування 2026-2027 років, зокрема на потреби безпеки.

"Ми пропонуємо нашим європейським партнерам інвестувати в європейську оборону через співфінансування української армії. Військові видатки зараз складають $100-120 млрд. В умовах миру і без врахування виробництва зброї, утримання українського війська коштуватиме 50 млрд євро на рік. Розраховуємо, що половину цієї суми забезпечить ЄС", – підкреслив прем’єр і додав, що Україна готова стати гарантом європейської безпеки.

BlackRock припинив пошук інвесторів для відновлення України. Євросоюз його замістить

Найбільша компанія з управління активами у світі більше не шукає фінансування для відновлення України. Чотири країни Євросоюзу разом з ЄІБ запускають інвестфонд для залучення приватного фінансування в Україну.

Урсула фон дер Ляєн (Фото: ЕPA / TOLGA AKMEN)

Американська корпорація BlackRock Inc. припинила пошук інвесторів для багатомільярдного Фонду відновлення України на початку цього року після перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на Bloomberg.

Цей фонд планували презентувати на Конференції з відновлення України в Римі. За словами джерел, фонд уже майже отримав початкову підтримку від структур, які фінансуються урядами Німеччини, Італії та Польщі.

Однак ще в січні BlackRock призупинив перемовини з інституційними інвесторами через нестачу інтересу та все більшу невизначеність щодо майбутнього України, пише видання.

Як зазначав торік заступник голови BlackRock Філіпп Хільдебранд, фонд мав забезпечити щонайменше $500 млн від країн, банків розвитку та донорів, а також $2 млрд від приватних інвесторів. За оцінками Світового банку та інших організацій, загальна вартість відновлення України після повномасштабного вторгнення Росії може перевищувати $500 млрд.

Тим часом президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час римської Конференції з відновлення України 10 липня оголосила про створення Європейського флагманського фонду для відновлення України, який, за її словами, стане найбільшим акціонерним фондом у світі, призначеним для підтримки відновлення країни.

"Ми буквально робимо ставку на майбутнє України, використовуючи державні кошти для залучення масштабних інвестицій приватного сектора та допомоги у відбудові країни", – сказала фон дер Ляєн.

Новий фонд вирішили створити після того, як американська компанія з управління активами BlackRock припинила пошук інвесторів для відновлення України.

Фон дер Ляєн підкреслила, що Європа залишається найбільшим донором України з моменту повномасштабного вторгнення, надавши майже 165 млрд євро підтримки. Цього року ЄС покриє 84% зовнішнього фінансування, необхідного Україні.

Міжнародні резерви України у червні перевищили $45 млрд

Фінансова допомога від міжнародних партнерів України перевищила витрати на валютні інтервенції та обслуговування зовнішнього боргу.

Графіка: НБУ

Станом на 1 липня 2025 року міжнародні резерви України збільшилися до $45,07 млрд після скорочення у травні. Зростання за місяць становило понад $500 млн, або 1,2%, повідомляє LIGA.net з посиланням на сайт НБУ.

Позитивна динаміка резервів зумовлена значними надходженнями від міжнародних партнерів, які перевищили витрати на валютні інтервенції та обслуговування зовнішнього боргу.

У червні на валютні рахунки українського уряду надійшло понад $4 млрд у межах ініціативи G7 ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine): $1,7 млрд – від уряду Канади, $1,2 млрд – через рахунки Світового банку і $1,2 млрд – від Європейського Союзу.

Водночас Україна виплатила $524 млн за обслуговування державного боргу в іноземній валюті. Окремо МВФ отримав $426 млн.

У червні, порівнюючи з попереднім місяцем, чистий продаж валюти за операціями Національного банку майже не змінився й становив $3 млрд.

За оцінками НБУ, поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для збереження стійкості валютного ринку України.

• Нинішній розмір міжнародних резервів близький до історичного максимуму, встановленого у квітні. Він підтримується зовнішньою допомогою, яка з 2026 року почне зменшуватися.
• Прогноз НБУ на кінець 2025 року – близько $58 млрд міжнародних резервів.

Імпорт України майже вдвічі перевищив експорт. Дефіцит сягнув $18,3 млрд

Україна за пів року імпортувала товарів на $38,3 млрд, експортувала – лише на $20 млрд.

Фото: Depositphotos.com

Товарообіг України за шість місяців 2025 року становив $58,3 млрд, повідомляє LIGA.net з посиланням на дані Державної митної служби.

Імпорт протягом січня-червня сягнув $38,3 млрд, а експорт – $20 млрд. Торговельний дефіцит проти аналогічного періоду попереднього року зріс на третину – з $13,7 млрд до $18,3 млрд.

Головними постачальниками товарів в Україну залишаються Китай ($8,2 млрд), Польща ($3,5 млрд), Німеччина ($3,2 млрд), а основний імпорт становлять машини й устаткування, хімічна продукція та паливно-енергетичні товари.

Інфляція у травні була піковою. У червні вже почала сповільнюватися

У травні інфляція досягла піку поточного року та, за оцінками Нацбанку, повернулася до зниження в червні. Як повідомляє LIGA.net, про це йдеться у липневому "Макроекономічному та монетарному огляді" регулятора.

Ілюстративне фото: Depositphotos.com

"У травні споживча інфляція пришвидшилася (до 15,9% р/р), перевищивши прогноз НБУ через суттєвіше, ніж очікувалося, подорожчання сирих харчових продуктів", – констатують аналітики центробанку.

Найбільший вклад у зростання індексу споживчих цін зробила продукція тваринництва (молоко, мʼясо, яйця) та окремі овочі й фрукти. На ці категорії вплинули вищі виробничі витрати, скорочення поголів’я та несприятлива погода.

Базова інфляція уповільнилася до 12,3%. Нацбанк пояснює це попереднім підвищенням облікової ставки та стабільним енергопостачанням, що зменшило фундаментальний ціновий тиск.

Регулятор очікує подальшого ослаблення річної інфляції в другій половині 2025 року за умови збереження стабільної ситуації з енергопостачанням та відсутності нових шоків на продовольчому ринку.

Інфляційні очікування бізнесу та населення "дещо погіршилися", але все ще помітно нижчі за фактичний рівень зростання цін.

НБУ продовжить використовувати облікову ставку, валютні інтервенції та вимоги до банківської ліквідності, щоб тримати фундаментальний тиск під контролем і повернути інфляцію до цілі 5% у середньостроковій перспективі.

• Попередній пік інфляції в Україні був зафіксований наприкінці 2022 року – 26,6%, тоді облікова ставка становила 25%.
• На цьому рівні вона була аж до липня 2023 року. Тоді у зв'язку зі значним сповільненням інфляції НБУ почав поступово зменшувати ставку. З грудня 2024 року відновився цикл підвищення ставки.

Державні банки активізували продажі кредитів фізосіб на аукціонах

У 2024 році через СЕТАМ продали лише один лот проблемних кредитів, а за пів року 2025-го – одразу десять.

Фото: Depositphotos.com

Українські держбанки у 2025 році значно активізували продажі проблемних кредитів фізичних осіб через аукціони. Загальна сума проданих прав вимоги склала понад 89 млн грн, повідомив гендиректор ДП "СЕТАМ" Роман Осадчук у коментарі LIGA.net.

Цьогоріч через державний електронний майданчик OpenMarket (СЕТАМ) було реалізовано 10 лотів із правами вимоги за кредитними договорами фізичних осіб. Йдеться про кредити, які були визнані безнадійними та списані завдяки сформованим резервам.

Найбільшу частку проданих боргів сформував Укрексімбанк – він продав 8 лотів на загальну суму 73,9 млн грн. Укргазбанк реалізував 1 лот на 13,7 млн грн, а Ощадбанк продав права вимоги за одним лотом на 1,3 млн грн.

Для порівняння, у 2024 році активність на ринку була значно нижчою: тоді через СЕТАМ продали лише один лот – права вимоги за кредитами фізосіб ПриватБанку на суму 13,1 млн грн.

УЗА прогнозує збільшення врожаю в Україні: очікує зростання завдяки кукурудзі

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових і олійних культур у 2025 році у 83 млн тонн. Це на 5,5% більше, ніж у попередньому маркетинговому році, коли було зібрано 78,7 млн тонн. Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на Інтерфакс-Україна.

Фото: EPA

"Ми прогнозуємо збільшення виробництва на 5 млн тонн, а також 83 млн тонн зернових і олійних. Думаємо, що збільшення станеться передусім завдяки кукурудзі. Вона у нас дуже гарна", – сказав президент УЗА Микола Горбачов на засіданні Зернового клубу в середу у Києві.

За його словами, ризиків для розвитку зернових та олійних культур немає. Хіба що збиральна кампанія цього року затримається через холодний травень. Зокрема, збирання кукурудзи розпочнеться не в серпні, а наприкінці вересня – на початку жовтня.

Утім, Горбачов високо оцінив потенціал сільгоспкультур у цьогорічному сезоні.

"Щодо врожайності ми досить оптимістичні на сьогоднішній момент. Якщо нічого не станеться ультракатастрофічного з погодними умовами, то зможемо виростити дуже гарний врожай", – сказав він.

За прогнозом голови галузевої асоціації, Україна може зібрати 29,26 млн тонн (за сприятливих погодних умов – до 30 млн тонн) кукурудзи, 22,5 млн тонн пшениці, близько 4,9 млн тонн ячменю, майже 15 млн тонн насіння соняшнику, 3 млн тонн озимого ріпаку.

• ООН вважає, що урожай пшениці в Україні у 2025 році буде нижчим від середнього за останні п'ять років.
• Міністерство сільського господарства США (USDA) спрогнозувало для України найменший урожай пшениці за 13 років.
• Найпесимістичніший прогноз передбачає, що Україна збере на 10% менший урожай зерна через суху зиму і затримку посівної.

Україна будує понад 700 МВт нових ВЕС з 200 МВт систем накопичення енергії

В Україні станом на липень 2025 року триває будівництво понад 700 МВт нових вітрових електростанцій з більш як 200 МВт систем накопичення енергії. Про це повідомив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков на конференції URC-2025 у Римі.

Ілюстративне фото: Depositphotos.com

Згідно з його даними, у період із 2022 року до першого кварталу 2025 року в Україні було введено в експлуатацію 258 МВт нових вітрових потужностей, 50% з яких профінансували міжнародні інвестори.

Станом на зараз загальна встановлена потужність вітрової генерації в Україні складає 1,9 ГВт, водночас 69% з них розташовані на тимчасово окупованих територіях.

Найактивніший розвиток нового будівництва змістився до західних регіонів, які вважаються відносно безпечнішими.

До 2030 року, згідно з Національним планом дій з відновлюваної енергетики, Україна планує досягти 6,2 ГВт встановлених потужностей вітрової енергетики.

Також Конеченков нагадав про ухвалену Стратегію розвитку розподіленої генерації, яка визначає вітрову енергетику як ключовий елемент створення децентралізованої та стійкої енергосистеми.

Рік тому в Україні на різних стадіях розвитку знаходились 58 проєктів вітрових електростанцій загальною потужністю понад 7 ГВт.

Виконавча служба списала 126 млн грн з рахунків Енергоатому

Енергоатом попереджає про загрозу енергетичній безпеці через примусове стягнення Державною виконавчою службою грошей з рахунку компанії.

Фото: Енергоатом

Державна виконавча служба примусово стягнула 126 млн грн із рахунків Енергоатому. Як повідомляє LIGA.net з посиланням на пресслужбу Енергоатому, це стало можливим після виключення компанії з переліку підприємств, щодо яких зупинено виконавчі дії на час воєнного стану.

У компанії зазначають, що ці кошти мали піти на ремонтні роботи енергоблоків атомних станцій, які забезпечують близько 60% електроенергії в Україні. Списання стосується заборгованості Запорізької АЕС, що перебуває під окупацією РФ і є форс-мажорною обставиною.

"Подальші списання можуть призвести до критичного фінансового стану Енергоатому, що загрожує своєчасному проведенню ремонтів, стабільній роботі енергоблоків, виконанню міжнародних контрактів і соціальним виплатам понад 30 000 працівників", – ідеться в заяві компанії.

Енергоатом закликає Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості скасувати наказ про вилучення підприємства з переліку критичної інфраструктури, відновити мораторій на виконавчі дії щодо операційної діяльності та захистити компанію від фінансового тиску.

Компанія нагадує, що постачає електроенергію населенню за найнижчими цінами в межах програми покладених спеціальних обов’язків, а такі рішення можуть негативно вплинути на енергетичну стабільність країни напередодні опалювального сезону.

У лютому депутати передали в НАБУ заяву, в якій звинувачують Енергоатом у розкраданні бюджетних грошей. За фактом поданої заяви НАБУ відкрило справу щодо розтрати 430 млн грн на будівництво нових атомних блоків.

Держава отримала ще майже мільйон від "облгазів Фірташа"

Чорноморнафтогаз, що управляє акціями 26 операторів газорозподільних систем (так званих облгазів Фірташа), переказав до державного бюджету понад 934 000 грн. Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на Нацагентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Фото: LIGA.net

Це кошти, донараховані приписом АРМА через порушення, які допустив управитель активами: понад 611 000 грн за результатами першої половини 2024 року і додатково більш як 320 000 грн, недоплату яких встановлено в межах щомісячного контролю менеджменту активів.

"Управитель добровільно виконав усі фінансові зобов’язання та перерахував додатково визначену суму до бюджету", – зазначили в АРМА.

За результатами 2022 року Чорноморнафтогаз сплатив до державного бюджету 172 млн грн від управління активами. За 2023 рік сума становила понад 500 млн грн.

• У травні 2022 року Печерський районний суд Києва наклав арешт на корпоративні права 26 операторів газорозподільних систем, їх передали до АРМА.
• У вересні 2022 року Нафтогаз створив ТОВ "Газорозподільні мережі України" (Газмережі) як національного оператора газорозподільної системи. Згодом у Газмережі почали переходити заарештовані газорозподільні компанії, зокрема пов'язані з бізнесменом Дмитром Фірташем.
• Відповідальність за облгази, які перейшли до держави, несуть дві компанії: державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" управляє активами, а Газмережі координують роботу, формують стратегію розвитку та отримують ліцензії.
• Останні з облгазів інтегрували в групу "Нафтогаз" у грудні 2023 року.

Офіс генпрокурора закрив 3756 кримінальних справ щодо бізнесу

Офіс генерального прокурора за підсумками аудиту закрив 3756 кримінальних проваджень, пов'язаних із бізнесом. Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на дані генпрокурора Руслана Кравченка у Facebook.

Фото: Андрій Гудзенко / LIGA.net

"Формально ці провадження мали пояснення, проте вони роками не розслідувалися; вони не містили об’єктивних даних, що підтверджують склад чи подію злочину; врешті вони не мали судової перспективи", – сказав Кравченко.

Це майже 19% від загальної кількості проваджень, яку знайшли під час аудиту (понад 20 000).

У більш ніж 4700 провадженнях призначені експертизи. 120 проваджень передали до суду. Щодо решти кримінальних справ "робота триває".

Кравченко став генеральним прокурором 21 червня 2025 року. Через п'ять днів він оголосив про реорганізацію Департаменту захисту інвестицій ("не виправдав очікувань"), а потім доручив проаналізувати доцільність проведення обшуків у бізнесу й призначив аудит кримінальних справ, пов'язаних з бізнесом.