Бізнес-тиждень. Приватизація паїв, зростання цін на продукти, зміна правил бронювання
- Президент підписав законопроєкт, яким продовжується термін приватизації паїв
- Нацбанк прогнозує зростання цін на початку 2025 року
- Уряд оновить параметри бронювання працівників після аудиту
- В Україні випускатимуть новітню протишахедну ракету
- Українським металургам загрожує втрата головного джерела коксівного вугілля
- На Білгород-Дністровський порт знайдено покупця
- Китайський бізнесмен купує найбільшого приватного видобувача бурштину в Україні
- Співвласник АТБ Буткевич увійшов у будівельний бізнес
- Французька компанія побудувала завод в Івано-Франківській області
- Імпорт з України врятував Польщу від відключень електроенергії
Президент підписав законопроєкт, за яким власникам земельних паїв надається можливість оформити право на їх власність до 2028 року. Нацбанк прогнозує зростання цін у 2025 році. Прем'єр-міністр анонсував введення нових правил бронювання.
Про ці та інші значущі події — читайте в огляді ділового тижня від LIGA.net.
Президент підписав законопроєкт, яким продовжується термін приватизації паїв
Президент Володимир Зеленський підписав закон, за яким право власності на земельний пай можна буде оформити до 2028 року. Закон №899-IV про земельні паї передбачає, що до 1 січня 2025 року всі власники паїв повинні оформити право власності на свої земельні ділянки. Якщо людина цього не зробить, ділянки будуть визнані безхазяйними й передані на підставі рішення суду у комунальну власність територіальної громади, де вони розташовані.
Депутати вирішили, що в умовах повномасштабної війни, коли значна частина населення України виїхала за кордон, а частина території країни потрапила під окупацію, доцільно продовжити цей строк.
22 травня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11150 у другому читанні, проте президент Володимир Зеленський двічі повертав його до парламенту з пропозиціями.
Нацбанк прогнозує зростання цін на початку 2025 року
На початку 2025 року українців очікує чергове зростання цін. За прогнозами Національного банку України (НБУ), збільшення досягне в першому кварталі 2025 року позначки в 11,4%. Причинами цього називають низку факторів, серед яких — висока вартість продуктів, збільшення бюджетних видатків, зростання зарплат та енергодефіцит, пов’язаний з опалювальним сезоном. Про це йдеться в "Інфляційному звіті" НБУ за жовтень 2024 року.
Згідно зі звітом, "споживча інфляція сягне 9,7% на кінець 2024 року та залишатиметься високою у першому півріччі 2025 року". Вже навесні 2025 року інфляція почне поступово знижуватися завдяки виваженій монетарній політиці НБУ, стабілізації енергосектору, покращенню умов пропозиції та зниженню зовнішнього цінового тиску. Очікується, що рівень інфляції поступово сповільнюватиметься: у другому кварталі – до 10%, у третьому – до 8,2%, а в четвертому – до 6,9%.
Водночас тарифи на газ, опалення та гарячу воду ще принаймні рік залишаться без змін, але з 2026 року їх доведеться поступово підвищувати.
Уряд оновить параметри бронювання працівників після аудиту
Економічне бронювання від мобілізації не отримує позитивної оцінки серед військових на передовій, тому уряд працює над удосконаленням нової моделі. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на Київському міжнародному економічному форумі.
Він також додав, що після аудиту уряд запровадить чіткіші параметри визначення критичності підприємств і необхідності бронювання працівників.
"Якщо ми говоримо про економічне бронювання як про сплату певної суми коштів, то це несправедливо. Тому критерії та параметри мають бути такими, щоб задовольнити ЗСУ і бізнес. Ми працюємо над цим, маємо безліч варіантів", – сказав Шмигаль.
В Україні випускатимуть новітню протишахедну ракету
В Україні спільно із бельгійською компанією Thales буде налагоджено виробництво протидронових ракет FZ123. Про спільне виробництво ракет Україна підписала меморандум з компанією Thales Belgium. Вони будуть обладнані новою боєголовкою, яка спеціально розроблена для ефективної протидії безпілотникам.
Некерована ракета містить кілька тисяч сталевих кульок, що закріплені на вибуховому заряді. Під час її запуску, який програмується до пострілу, виникає хмара осколків, що здатна знищити дрон або завдати йому незворотної шкоди.
Ракета має дальність 3000 метрів і є ефективною альтернативою важкому кулемету, що дозволяє Україні заощаджувати на дорогих і рідкісних керованих боєприпасах.
Українським металургам загрожує втрата головного джерела коксівного вугілля
Десять років тому країна втратила 80% вугільних родовищ та почала перебудову своїх промислових ланцюжків. Відтоді металурги були змушені імпортувати значну частку коксівного вугілля зі США, Нової Зеландії, Австралії й навіть з Росії.
Одночасно промисловці намагалися відновити видобуток власної сировини для виробництва коксу, необхідного у виготовленні сталі. Тоді Покровськ став основним джерелом вітчизняного коксівного вугілля для галузі.
Шахтоуправління "Покровське" було створено у 1990 році й зараз є найбільшим підприємством в Україні з видобутку коксівного вугілля. Запаси шахти сягають 200 млн тонн. Зараз шахтоуправління входить до групи Метінвест Ріната Ахметова.
У 2023 році в Україні було вироблено близько 3,5 млн тонн коксу, і все вугілля для нього видобували у Покровську, розповів кореспондентам Reuters голова коксохімічного об'єднання "Укркокс" Анатолій Старовойт.
Якщо металургам вдасться налагодити ритмічне постачання імпортної сировини в нинішніх логістичних умовах, її ціна відобразиться на собівартості виробництва чавуну та сталі.
На Білгород-Дністровський порт знайдено покупця
Фонд державного майна 8 листопада провів аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу "Білгород-Дністровський морський торговельний порт". Згідно з даними на сайті Prozorro.Продажі, у торгах взяв участь лише один учасник.
За стартової ціни 88,99 млн грн ТОВ "Топ-Оффер" Євгена Богуславського запропонувало за лот 90 млн грн і з урахування ПДВ повинно сплатити 108 млн грн.
Китайський бізнесмен купує найбільшого приватного видобувача бурштину в Україні
Рівненську компанію "Центр "Сонячне ремесло" купує громадянин Китаю Рен Йонгпенг. Торік компанія стала найбільшим в Україні приватним видобувачем бурштину-сирцю.
З вівторка, 5 листопада, українська компанія Рена Йонгпенга ТОВ "Люмос Плюс" стала одноосібним учасником ТОВ "Центр "Сонячне ремесло", яке трьома днями раніше, 2 листопада, очолив директор "Люмос Плюс" Федір Горбань.
Джерело на ринку надрокористування повідомило, що закриття угоди й оновлення даних щодо кінцевого бенефіціарного власника очікується найближчими днями.
Співвласник АТБ Буткевич увійшов у будівельний бізнес
Компанія Геннадія Буткевича BGV Group Management оголосила про партнерство з українським девелопером SAGA Development.
Співпраця розпочалася з проєкту Boston Creative House, що розташований на проспекті Степана Бандери в Києві. Наразі партнери розглядають можливість спільного розвитку інших девелоперських проєктів. Це партнерство дозволяє компанії Буткевича посилити свій девелоперський напрям, розвиваючи інфраструктурні та житлові об’єкти.
Французька компанія побудувала завод в Івано-Франківській області
Французька група Saint-Gobain 5 листопада відкрила свій перший завод сухих будівельних сумішей в Україні.
Saint-Gobain – це міжнародна компанія, яка раніше лише імпортувала свою продукцію в Україну з польських заводів. Тепер вона розпочинає в Україні власне виробництво повного циклу – від видобутку сировини до створення готових будівельних матеріалів.
Нове підприємство випускатиме гіпсові суміші під брендом Rigips. Завод розташований у селі Хотимир біля гіпсового родовища. Виробнича потужність – 60 000 тонн на рік. Компанія інвестувала у створення підприємства понад 11 млн євро.
Імпорт з України врятував Польщу від відключень електроенергії
Завдяки імпорту електроенергії з України Польщі вдалося уникнути відключень. Зокрема між 11:00 і 14:00 четверга, 7 листопада, Польща отримувала близько 900 МВт аварійного імпорту електроенергії з України.
Як пояснив польський оператор системи передачі електроенергії Polskie Sieci Elektroenergetyczne (PSE), останніми днями через недостатній вітер вітрові електростанції майже припинили виробництво електроенергії. Щоб компенсувати цей дефіцит, Польща була змушена імпортувати електроенергію з України, Німеччини та Швеції.