Бізнес-тиждень

Цього тижня стало відомо про закінчення дії п'ятирічної угоди на транзит російського газу між Україною і Росією, що стало причиною зростання цін на газ в Європі до річного максимуму.

У минулому році найбагатші люди світу рекордно наростили свої статки, а очікування українського бізнесу впали до 12-місячного мінімуму.

А ще єОселя отримала 20 млрд гривень фінансування, а Укрзалізниця не отримала нового відтермінування за боргами.

Про це та інше – читайте в діловому огляді тижня LIGA.net.

Україна отримала до бюджету $41,7 млрд зовнішнього фінансування у 2024 році

До державного бюджету надійшло $41,7 млрд зовнішнього фінансування у 2024 році, з них – $12,6 млрд грантів на безповоротних умовах. Решта – кредити на пільгових умовах.

Найбільшими донорами бюджетної підтримки у 2024 році є Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Міжнародний валютний фонд, Японія, Світовий банк, Канада, Велика Британія. Також цього року Україна вперше отримала бюджетну підтримку від Республіки Корея та Банку розвитку Ради Європи.

У Мінфіні наголошують, що важливим досягненням є залучення у 2024 році першого траншу коштів, які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів Росії в межах G7 ERA Mechanism у розмірі $50 млрд.

Загалом з початку повномасштабної війни міжнародні партнери надіслали в Україну понад $115 млрд.

Кабмін призначив нових керівників у Податкову і Держфінмоніторинг

Кабінет міністрів на засіданні 31 грудня призначив нових керівників у Державну податкову службу та Державну службу фінансового моніторингу України.

Податкову очолив Руслан Кравченко, який раніше був головою Київської обласної адміністрації, а Держфінмоніторинг – Філіп Пронін, який очолював Полтавську обласну адміністрацію.

Кравченко став першим постійним керівником Державної податкової служби з 2021 року, коли Олексій Любченко пішов на підвищення й став першим віцепрем'єр-міністром, міністром економіки України. Останні три роки Податкову в статусі виконувачки обов'язків очолювала Тетяна Кірієнко.

Державну службу фінансового моніторингу з 2014 року очолював Ігор Черкаський, його звільнили з посади одночасно з призначенням нового керівника.

У 2024 році найбагатші люди світу рекордно наростили свої статки

У 2024 році найбагатші люди світу суттєво збільшили свої статки, досягнувши нового рекорду — сукупного багатства в $10 трильйонів.

За даними Bloomberg, лідерами зростання стали Ілон Маск, Марк Цукерберг та головний виконавчий директор Nvidia Дженсен Хуанг, чиї компанії виграли від небувалого підйому акцій технологічного сектора.

Згідно з індексом Bloomberg Billionaires Index, статки 500 найбагатших осіб зросли на $1,5 трильйона, причому $600 мільярдів цього зростання припадають на вісім технологічних магнатів, зокрема Ларрі Еллісона, Джеффа Безоса та Ларрі Пейджа.

Загальний капітал мільярдерів індексу Bloomberg у грудні 2024 року перевищив ВВП Німеччини, Японії та Австралії разом узятих.

Ілон Маск став беззаперечним лідером серед мільярдерів у 2024 році. Його тісні стосунки з обраним президентом США Дональдом Трампом сприяли зростанню вартості компаній Маска, таких як Tesla, SpaceX та xAI. Його капітал досяг $442,1 мільярда, що на $213 мільярдів більше, ніж на початку року.

Американські технологічні акції забезпечили основний приріст статків мільярдерів. Індекс S&P 500 зріс на 24% за рік, причому більш ніж половину цього приросту забезпечили такі компанії, як Tesla, Meta та Nvidia.

Уряд влив 20 млрд грн у компанію, яка координує єОселю

Кабінет міністрів здійснив випуск облігацій внутрішньої державної позики на 20 млрд грн в обмін на акції додаткової емісії державної компанії ПАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло).

Раніше Кабінет міністрів доручив Міністерству фінансів до кінця року здійснити випуск ОВДП для докапіталізації Укрфінжитла: десятирічні на 10 млрд грн під 12,6%; п'ятирічні на 5 млрд грн під 15,84%; чотирирічні на 5 млрд грн під 16,35%.

НБУ неодноразово радив обмежити єОселю, тому що вона не залишає простору для розвитку ринкової іпотеки. Через пільгові умови державної програми банкам складно конкурувати звичайними ринковими продуктами, а клієнти не зацікавлені в дорожчих кредитах поза програмою. Майже всі іпотечні кредити в Україні зараз видаються в межах єОселі.

25 грудня Укрфінжитло повідомило про додатковий випуск акцій на 20 млрд грн.

Україна припинила транзит російського газу

У середу, 1 січня 2025 року, закінчилася дія п'ятирічної угоди на транзит російського газу між Україною і Росією. З сьомої години ранку транспортування газу від точки входу "Суджа" на східному кордоні до західних та південних точок виходу припинено.

Офіційне пояснення – припинення відбулося "в інтересах національної безпеки".

"Ми зупинили транзит російського газу, це історична подія. Росія втрачає ринки, вона буде зазнавати фінансових втрат. Європа вже прийняла рішення про те, щоб відмовитися від російського газу. І європейська ініціатива Repower EU передбачає саме те, що сьогодні зробила Україна", – прокоментував припинення транзиту міністр Герман Галущенко.

Українська ГТС вперше починає працювати в умовах нульового транзиту, і оператор системи запевнив, що вона до цього готова. Протягом останніх років з'явилися альтернативні можливості для постачання газу в Україну та через неї до Європи: створено "Вертикальний газовий коридор", який дозволяє імпортувати газ з південного напрямку, забезпечено гарантовані потужності з Польщі.

Ціни на газ в Європі зросли до річного максимуму через зупинку транзиту Україною

Європейські газові сховища виснажуються найшвидшими темпами з 2021 року, а ціни на газ зросли до максимуму з жовтня 2023-го – на 4,3% до 51 євро за мегават-годину.

Bloomberg пише, що наразі трейдери спостерігають, як вплине припинення постачання російського газу через Україну на європейські сховища.

Зупинка транзиту збігається з прогнозами низьких температур у деяких країнах, що призведе до зростання попиту на опалення. У Словаччині ртутний стовпчик може опуститися до -7 ℃ до середини січня.

Хоча Європа навряд чи залишиться без газу цієї зими завдяки запасам і постачанню з інших країн, трейдерам може бути складніше поповнити сховища для наступного опалювального сезону, зазначає видання.

Головний аналітик Global Risk Management в Копенгагені Арне Ломанн Расмуссен вважає, що зростає ризик того, що ЄС увійде в зиму з низьким рівнем газових сховищ, що зробить їх поповнення дорогим.

Бондхолдери відмовили Укрзалізниці: компанія не отримала нового відтермінування за боргами

Власники євробондів Укрзалізниці на загальну суму майже $900 мільйонів відхилили запропоновані компанією зміни до умов облігацій.

У повідомленні компанії-емітента Rail Capital Markets plc на біржі Euronext йдеться, що 16 грудня 2024 року емітент звернувся до власників облігацій з пропозицією капіталізувати близько $160 мільйонів накопичених відсотків за єврооблігаціями та відкласти їхню виплату ще на рік.

На зборах бондхолдерів, що відбулися 31 грудня 2024 року, не було набрано необхідної кількості голосів для внесення змін. Тепер рішення щодо січневих процентних виплат залежатиме від можливого підвищення вантажних тарифів і динаміки перевезень в умовах війни.

Пропозиція Укрзалізниці стосувалася двох випусків облігацій: на суму $594,9 мільйона зі ставкою 8,25% і погашенням у 2026 році; на суму $300 мільйонів зі ставкою 7,875% і погашенням у 2028 році.

Нацбанк назвав причини, чому очікування бізнесу впали до 12-місячного мінімуму

Індекс очікувань ділової активності опустився на 1.3 пункту до 45.9 у грудні, що відповідає показнику грудня 2023 року (45.7).

Пресслужба Національного банку України повідомляє, що погіршення безпекової ситуації, збільшення обстрілів енергетичних об'єктів та їх тривале відновлення, зростання витрат бізнесу на оплату праці, енергозабезпечення та логістику, прискорення інфляції, зниження інвестиційного попиту, дефіцит кваліфікованих кадрів, а також сезонність стримували економічну активність та негативно вплинули на оцінки підприємств усіх секторів.

Підприємства торгівлі стримано оцінили результати своєї ділової активності з огляду на складну безпекову ситуацію та дефіцит електроенергії: секторальний індекс у грудні становив 49.9 (у листопаді – 51.4, у грудні 2023 року – 46.9). Підприємства промисловості більш стримано оцінили результати своєї діяльності з огляду на дефіцит електроенергії, брак кваліфікованих працівників та збільшення виробничих витрат: секторальний індекс у грудні становив 44.6 (у листопаді – 46.7, у грудні 2023 року – 46.9).

Компанії сфери послуг також дещо послабили оцінки своїх економічних перспектив на тлі суттєвих перебоїв з енергопостачанням, дефіциту кваліфікованих кадрів та збільшення видатків бізнесу: секторальний індекс становив 44.5 у грудні (у листопаді – 44.8, у грудні 2023 року – 44.0).

Будівельні підприємства вдруге поспіль дали найпесимістичніші оцінки своїх поточних економічних результатів, враховуючи сезонність робіт, а також зниження інвестиційного попиту: секторальний індекс у грудні становив 43.4 проти 43.6 у листопаді (у грудні 2023 року – 42.1).

Україна вийшла на довоєнний рівень експорту аграрної продукції

Україна у 2024 році експортувала 78,3 мільйона тонн аграрної продукції на $24,5 мільярда і вийшла за цим показником на довоєнний рівень. Це є другим історичним рекордом – 2021 року відповідна сума становила $27,7 мільярда.

За словами міністра агрополітики і продовольства Віталія Коваля, сільське господарство торік забезпечило 59% у загальному експорті.

Найбільша частка припадає на соняшникову олію – 21%. Її експортовано майже 6 мільйонів тонн на $5,1 мільярда. На другому місці кукурудза – 21%, якої експортували 29,6 мільйона тонн на $5 мільярдів. На третьому – пшениця – 15%, це 20,6 мільйона тонн на $3,7 мільярда.

Частка ріпаку в експорті становила 7% (3,8 мільйона тонн на $1,8 мільярда), сої – 5% (3,4 мільйона тонн на $1,3 мільярда), макухи і залишків, одержаних під час добування рослинних жирів і олій, – 4% (4,7 мільйона тонн на $1 мільярд).

Частка м’яса та їстівної продукції свійської птиці становила 4%. Цих продуктів експортували 447 000 тонн на $958 мільйонів. Також Україна експортувала ячмінь (3,3 мільйона тонн на $557 мільйонів) та цукор (746 000 тонн на $418 мільйонів) – по 2%.

59,5% українського експорту йде до Євросоюзу, повідомив торговий представник України Тарас Качка. За його словами, експорт до ЄС зріс на $1,34 мільярда, або 5,9%.

Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля

Ціни на електроенергію в Німеччині у перший торговий день року тимчасово впали нижче нуля. Подібний феномен відбувається дедалі частіше в Європі у зв'язку зі збільшенням потужностей відновлюваних джерел енергії.

Bloomberg пише, що ціни були від'ємними протягом чотирьох годин вночі, коли виробництво вітрової енергії досягло 40 гігаватів, що значно перевищило попит. У 2023 році в Європі було зафіксовано рекордну кількість годин з від'ємними цінами: у Німеччині – 468 годин (на 60% більше, ніж попереднього року), у Франції – 356 годин (удвічі більше), тоді як Іспанія вперше стикнулася з від'ємними цінами (247 годин).

Це створює певні проблеми. Так, деякі політики закликають обмежити субсидії, оскільки уряди повинні гарантувати виробникам мінімальну оплату, навіть коли енергія не потрібна. До того ж погодні умови неабияк впливають на виробництво відновлюваної енергії, що призводить до значних коливань на ринку: у грудні тривалий період штилю зупинив турбіни, після чого настало різке посилення вітру.

Частка виробленої електроенергії з відновлюваних джерел у Німеччині досягла 58% від усіх видів генерації за підсумками першого півріччя 2024 року. З них 24% припало на генерацію з вітряної енергії, 14% – на фотоелектричні системи, 9% – на біомасу, 5% – на енергію морського вітру й 1% – на енергію з побутових відходів.

транзит газуукрзалізницякабінет міністрівбізнес-тижденьціни на газбюджетєОселя