Бізнес-тиждень: УЗ підсилює контроль, дорожчають електрика та готелі
- Боротьба за заправки Коломойського. Як змінюється ринок автомобільного пального
- Укрзалізниця закручує гайки: введено підсилений контроль квитків
- Регулятор на 60% підвищив граничні ціни на електроенергію у вечірні години
- В Україні відкриють завод американських гелікоптерів Bell
- Остання справа НАБУ: Коломойського підозрюють у заволодінні 9,2 млрд гривень
- Нафтогаз взяв рекордний кредит у ПриватБанку для закупівлі газу перед зимою
- Високий сезон – готелі в Карпатах популярніші за південні
- Впроваджений мораторій на перевірки бізнесу
- 95% ринку гуманітарного розмінування отримали компанії Єфімова та Деми
- Український бізнес підтримує 4-денний робочий тиждень із 10-годинними робочими днями
Щодо покращення ділового клімату на цьому тижні, то влада обіцяє річний мораторій на перевірку бізнесу, а також очікує інвестиції в завод гелікоптерів.
Стримувати зростання цін та курс гривні дедалі важче, тому регулятор на 60% підвищив обмеження на ціну електрики увечері – для закупівлі її за кордоном. Там купуватимуть і газ для зими, на що державний ПриватБанк надав рекордний кредит. Звісно, що позики треба повертати, тому логічним буде подальше підвищення цін на газ.
Підприємці не проти скорочення робочого тижня, але за однієї умови. Про це та інші важливі новини тижня – читайте далі.
Боротьба за заправки Коломойського. Як змінюється ринок автомобільного пального
АЗС, що раніше належали групі Приват Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, розбирають як гарячі пиріжки.
У статті "Cпадщина Коломойського. Хто бореться за АЗС групи Приват та як це змінить ринок" йдеться про те, що в липні компанія UPG отримала дозвіл Антимонопольного комітету (АМКУ) на оренду 34 станцій брендів ANP та "Авіас" у Києві та області. Також UPG подала в АМКУ документи на дозвіл отримання у тимчасове користування ще близько 200 станцій, "які раніше працювали під брендами "Авіас" та ANP". Що це за станції, компанія поки не деталізує.
Виходячи з даних нафторинку щодо кількості АЗС на 2024 рік, мережа стане четвертою в країні за цим показником після Укрнафти (546), WOG (472) і ОККО (412). Зараз UPG – шостий за кількістю заправок гравець.
Загалом на підконтрольній державі території залишається ще близько 600 станцій колишньої групи Приват (без урахування арештованих АЗС та тих, що відійшли Укрнафті).
Докладніше про мотиви UPG, обсяг інвестицій та наслідки для ринку – читайте тут.
Укрзалізниця закручує гайки: введено підсилений контроль квитків
Укрзалізниця з 1 серпня починає новий етап боротьби з дефіцитом квитків на потяги, повідомляє LIGA.net. По-перше, залізничники уважніше перевірятимуть документи пасажирів. Для цього на станціях впроваджують вибіркову роботу груп воєнізованої охорони. Поїзні бригади "отримали додаткові вказівки щодо ретельної звірки даних", повідомляє пресслужба УЗ.
По-друге, запрацює режим верифікації особи через Дія.Підпис під час купівлі або повернення квитків для таких поїздів:
- №105/106 Одеса – Київ;
- №91/92 Львів – Київ;
- №29/30 Київ – Ужгород;
- №12 Львів – Одеса;
- №27/28 Київ – Чоп.
З червня зросла кількість скарг на те, що не вдається купити квитки на поїзди. Дефіцит квитків Укрзалізниця пояснила:
→ аномальним попитом у літній сезон – так, попит на квитки за маршрутом Київ – Яремче у липні зріс на 460%, а з Києва у Буковель – на 406%;
→ груповими перевезеннями – з початку літа перевезено 204 000 пасажирів, із яких 140 000 – діти з груповими заявками (удвічі більше, ніж торік);
→ резервом квитків для військовослужбовців (через спецрезерв перевезено 70 500 військових).
Регулятор на 60% підвищив граничні ціни на електроенергію у вечірні години
Через дефіцит електроенергії НКРЕКП суттєво підвищила прайс-кепи – рівень граничних цін на неї.
З 31 липня НКРЕКП підвищила цінові обмеження на ринку електроенергії – так звані прайс-кепи. Відповідне рішення члени комісії ухвалили на засіданні в п'ятницю, 25 липня.
Підвищення стосується вечірніх годин – періоду з 17:00 до 23:00. Воно пов'язане з необхідністю збільшити імпорт електроенергії з Євросоюзу.
Ось як зміняться граничні ціни для ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобового ринку (ВДР):
→ верхні: *з 00:00 до 07:00 – залишаються 5600 грн/МВт·год; *з 07:00 до 11:00 – залишаються 6900 грн/МВт·год; *з 11:00 до 17:00 – залишаються 5600 грн/МВт·год; *з 17:00 до 23:00 – підвищуються з 9000 до 15 000 грн/МВт·год; *з 23:00 до 00:00 – залишаються 6900 грн/МВт·год;
→ нижні: *протягом доби – 10 грн/МВт·год.
Для балансувального ринку:
→ верхні: *з 00:00 до 07:00 – залишаються 6600 грн/МВт·год; *з 07:00 до 17:00 – залишаються 8250 грн/МВт·год; *з 17:00 до 23:00 – підвищуються з 10 000 до 16 000 грн/МВт·год; *з 23:00 до 00:00 – залишаються 8250 грн/МВт·год;
→ нижні: *протягом доби – 0,01 грн за МВт-год.
Тарифи для населення у разі зміни прайс-кепів залишаються незмінними.
Інші споживачі, які купують електроенергію в вечірні години за ринковою ціною, платитимуть більше.
- Попереднє підвищення цінових обмежень на ринку електроенергії в Україні відбулося з 1 червня 2024 року. Рішення регулятора було покликане припинити нічні відключення електроенергії. Згідно з ним, у вечірні години пік прайс-кепи підвищилися на 20%, вночі в окремі години – більш ніж удвічі.
В Україні відкриють завод американських гелікоптерів Bell
Bell Textron (США) планує виробництво гелікоптерів в Україні. Про це 25 липня повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв.
"Провели робочу зустріч з американським виробником гвинтокрилів Bell Helicopter, який входить до складу Textron і робить такі сучасні військові вертольоти, як AH-1Z Viper і UH-1Y Venom. Компанія вже планує інвестувати та виробляти в Україні", – розповів міністр.
За словами Соболєва, уряд готовий підтримати ініціативу "дієвими інструментами для інвесторів".
Україна з 2022 року цікавиться американськими бойовими гелікоптерами AH-1Z Viper компанії Bell Helicopter, розповідав Defense News народний депутат, член оборонного комітету Вадим Івченко. За його словами, українське командування звернулося до США з проханням отримати гелікоптери Viper через іноземний військовий продаж.
Остання справа НАБУ: Коломойського підозрюють у заволодінні 9,2 млрд гривень
Через день після заяви генерального прокурора Руслана Кравченка щодо повільної роботи НАБУ, Бюро відрапортувало про завершення розслідування стосовно ексвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського.
LIGA.net повідомляє, що це четвертий епізод у справі про заволодіння коштами ПриватБанку, але перший, в якому фігурує Коломойський.
За версією НАБУ, у січні-березні 2015 року бізнесмен, який на той час обіймав посаду голови Дніпропетровської обладміністрації, змусив банк виплатити підконтрольній офшорній компанії понад 9,2 млрд грн під виглядом викупу власних облігацій за завищеною ціною.
Частину суми (понад 446 млн грн) для легалізації перерахували через п'ять пов'язаних юридичних осіб під виглядом операцій із цінними паперами, а потім – на особистий рахунок бенефіціара.
Ці кошти він згодом вніс до статутного капіталу ПриватБанку для виконання вимог НБУ.
Коломойському інкримінують три статті Кримінального кодексу: 191 (привласнення майна), 209 (відмивання грошей) і 366 (службове підроблення).
Крім Коломойського, підозрюються ексголова правління ПриватБанку Олександр Дубілет та четверо дрібніших менеджерів банку.
Нафтогаз взяв рекордний кредит у ПриватБанку для закупівлі газу перед зимою
Найбільший державний банк надав 4,7 млрд грн Нафтогазу на поповнення підземних газосховищ.
Голова Нафтогазу Сергій Корецький повідомив про залучення кредиту у розмірі 4,7 млрд грн від ПриватБанку. Позика надана для закупівлі запасів природного газу на наступний опалювальний сезон.
У ПриватБанку уточнили, що це найбільший кредит, наданий з початку повномасштабної війни.
За поточними цінами на європейському газовому ринку (33 євро за МВт-год), залучені кошти дозволять закупити понад 250 млн кубометрів природного газу. Точний обсяг залежить від коливань курсу валют або ціни газу.
У 2024 році Україна увійшла в опалювальний сезон з запасами близько 13 млрд куб. м. Після його закінчення в ПСГ залишились рекордно малі запаси газу – менш як 6 млрд куб. м, що близько до рівня так званого буферного газу.
Високий сезон – готелі в Карпатах популярніші за південні
LIGA.net разом з аналітиками HotelMatrix (проєкт Hoteliero) підготували дані про те, як проходить високий туристичний сезон на четвертий рік війни. В статті "Перевершили плани". Як проходить літній сезон в українських готелях" йдеться про те, що в готельному бізнесі змінилося з минулого року, як заповнені готелі, чому зріс середній чек та які найбільш популярні напрямки відпочинку.
У цьому сезоні підвищений попит на ретритні формати: готелі з чанами, басейнами, а також ті, що можуть запропонувати wellness-пакети. У таких закладах завантаження сягає 55-60% у серпні в будні та вихідні.
Зростає попит на глемпінги, апарт-готелі, котеджні будиночки у межах двох-трьох годин від міст, зазначають у HotelMatrix. Популярні об'єкти заброньовані на серпень на 60-80%. Це прояв моди на "мікровтечі": короткі, часто спонтанні подорожі або відпочинок на одну-три доби.
Впроваджений мораторій на перевірки бізнесу
Оновлена РНБО на першому засіданні 21 липня запровадила мораторій на перевірки бізнесу. У керівництва країни є сподівання, що це дозволить отримати "відчутні економічні результати вже у наступні шість місяців".
Напередодні новопризначена прем'єр-міністерка Юлія Свириденко казала, що планується річний мораторій на перевірки. За її словами, нові справи щодо бізнесу санкціонуватимуть лише генеральний прокурор або керівники обласного та районного рівня.
Раніше, на початку липня, Кабмін скасував результати конкурсу на керівника Бюро економічної безпеки, у якому переміг топдетектив НАБУ Цивінський. Конкурсна комісія натомість відповіла, що за законом не уповноважена змінювати переможця.
- Голова антикорупційного комітету парламенту Радіна назвала рішення уряду незаконним. Свириденко ж заявляла, що Кабмін ухвалив рішення щодо БЕБ згідно із законодавством.
- БЕБ опікується економічними правопорушеннями.
95% ринку гуманітарного розмінування отримали компанії Єфімова та Деми
Номер один на ринку демайнінгу – компанія "Гуманітарна безпека", власником якої є Максим Сліпченко, шурином (брат дружини) харківського бізнесмена Валерія Деми. Компанія отримала 56% всіх державних замовлень на розмінування, тендери на які проводив Центру гуманітарного розмінування на Prozorro. Сума цих підрядів – 572 млн грн, повідомляє LIGA.net.
На другому місці за обсягами контрактів – компанія "Українські сервіси розмінування" (265 млн грн), пов'язана з бізнесменом Максимом Єфімовим, колишнім депутатом Верховної Ради. Третє місце посідає Українське агентство розмінування (54 млн грн), яке до жовтня 2024 року також належало Єфімову.
Офіс протимінної діяльності при Міністерстві економіки уточнює. що держава на 100% покриває вартість розмінування агроземель.
Ці гроші зберігаються на відкритих ескроу-рахунках до моменту завершення розмінування і після підтвердження виконаних робіт виплачуються операторові, який очистив поле.
За даними Центру гуманітарного розмінування, рівень економії, який досягається через конкуренцію учасників на тендерах, складає 17,1%.
Валерій Дема – партнер інвестиційної групи SigmaBleyzer, очолює відділення Національного олімпійського комітету України в Харківській області (де його заступником є Роман Семенуха – нинішній заступник голови Харківської обласної адміністрації).
Український бізнес підтримує 4-денний робочий тиждень із 10-годинними робочими днями
Українські підприємці підтримують перехід на 4-денний робочий тиждень за збереження 40 відпрацьованих годин. Про це свідчать дані Торгово-промислової палати України.
Майже 60% підприємців переважно позитивно ставляться до такої новації.
Згідно з даними опитування, 31% вважає, що перехід на 4-денний робочий тиждень (40 годин) позитивно вплине на продуктивність; 27% – підтримують, але без зменшення зарплати. За нейтральну позицію виступили 16%, радше проти, ніж за – 13%; ще 13% переконані, що це недоцільно через війну та економічний стан країни.
- Найдовший робочий тиждень зафіксовано в Греції (39,8 години), Болгарії (39,0), Польщі (38,9) та Румунії (38,8). Найкоротший робочий тиждень – у Нідерландах (32,1 години), які мають найвищий рівень неповної зайнятості в Європі та прогресивне трудове законодавство. Данія, Австрія та Німеччина також мають відносно короткий середній робочий тиждень, хоча й трохи довший, ніж у Нідерландах – 33,9 години.
- В Україні стандартний робочий тиждень становить 40 годин. Міністерство економіки України підготувало проєкт нового Трудового кодексу замість Кодексу законів про працю і від січня 2024 року почало його обговорення з усіма зацікавленими сторонами.
Коментарі