Чим відрізняється військовий рекрутинг від мобілізації
Перші дні повномасштабного вторгнення ознаменувалися не тільки мільйонами біженців, що поспішали за кордон або в безпечні місця, але й численними чергами до військкоматів тих, хто був налаштований захищати свою батьківщину.
Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес
Передісторія
Оскільки 2014 рік не став вчителем для політиків, все, що стосувалося мобілізації, було більш орієнтоване на мирне співіснування із сусідами. Тому, наприклад, такі варіанти захисту, як територіальна оборона (ТрО), довгий час були опосередковано в межах законодавчого поля.
Але час йшов і стало зрозуміло що з мобілізацією щось йде не так. Велика кількість випадків мобілізації могли бути охарактеризовані як "вогонь із гармати по горобцях". Себто ігнорування цивільного досвіду військовозобов’язаних, що призводило до неефективного залучення.
Наприклад, якщо військовозобов’язаний не закінчив військову кафедру і не мав звання "лейтенант запасу", хоча останні років 10-15 був директором багатьох успішних компаній, майже єдине, що пропонувала йому армія, – почати все спочатку. Звісно, без урахування його управлінського досвіду. Тим часом поступово виникали можливості доєднатися до певного підрозділу, найбільш знаними з яких були проєкти МВС "Гвардія наступу" та рекрутинг до 3 окремої штурмової бригади.
Проте на державному рівні стало зрозуміло, що система потребує змін. В листопаді 2023 року міністром оборони Рустемом Умеровим було підписано наказ, що затверджує Концепцію військової кадрової політики до 2028 року.
Цей документ більш ніж на 60 сторінках описує зміни у військовій кадровій політиці в системі Міноборони. Зокрема там вже сформульовано ставлення до персоналу: "Людські ресурси ЗСУ (людський капітал) – персонал ЗСУ, фізично розвинений, навчений та підготовлений, з відповідним потенціалом розвитку" і введено поняття рекрутингу.
