Демпінгують ціни. Чому українські виробники не в захваті від повернення Inditex
Повернення іспанського ритейлера Inditex на український ринок викликало неабиякий резонанс, відгомін якого, як кола по воді, розходяться і дотепер. На початку квітня у Києві відкрилися 20 магазинів компанії різних брендів: Zara, Zara Home, Bershka, Pull&Bear, Stradivarius, Massimo Dutti, Oysho.
Показово, що думки учасників ринку, яких запитала LIGA.net, різняться кардинально. І це не дивно: інтереси усіх хоч і перетинаються, однак в деяких аспектах є кардинально протилежними.
Покращення інвестиційного клімату для держави
Держава, безумовно, зацікавлена у поверненні такого потужного гравця на ринок: це сигнал іншим міжнародним компаніям, що в Україну можна інвестувати. Тому питанням повернення відомих міжнародних брендів займається Міністерство закордонних справ на доручення президента. Саме МЗС повідомило про повернення Inditex в Україну.
Перед тим, у листопаді 2023 року, до України повернувся шведський бренд одягу H&M, магазини якого також не працювали з початку повномасштабного вторгнення. Тоді в МЗС наголошували, що "повернення міжнародних гігантів, таких як H&M, IKEA та інших, – одна з цілей української дипломатії".
Ще раніше, у вересні 2022 року, до України повернувся McDonald's. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав, що "повернення великої американської компанії — це насамперед сигнал для міжнародного бізнесу про можливість працювати в Україні, навіть попри умови війни".
Нині точаться розмови про повернення на ринок і шведського ритейлера побутових меблів IKEA. Хоча компанія, визнаючи свою зацікавленість в українському ринку, не вказала навіть приблизних термінів, коли може повернутися.
Збільшення трафіку для торгових центрів
Чи не найбільше зацікавлені в поверненні міжнародних брендів, зокрема іспанського ритейлера Inditex, вітчизняні торгово-розважальні центри (ТРЦ). Для них це пряма вигода. Адже присутність таких магазинів у ТРЦ генерує трафік клієнтів.
"Міжнародні бренди, як-от Inditex і H&M, виступають якірними орендарями у торгових центрах. Їхня присутність не лише забезпечує додаткові податкові надходження і створює нові робочі місця, але й слугує драйвером для зростання відвідуваності торгових центрів, підвищуючи їхню конкурентоспроможність і привабливість", – розповів LIGA.net голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.
Варто лише згадати черги, які утворилися в перший день відкриття магазинів Zara: люди стояли кілька годин, щоб потрапити до магазинів і мати змогу щось придбати. За словами голови Української ради торгових центрів (УРТЦ) Максима Гаврюшина, у столичних ТРЦ протягом тижня з моменту відновлення роботи в Україні Zara та інших магазинів групи Inditex трафік зріс на 20%.
З одного боку, цей трафік потім розподіляється у магазинах менш відомих брендів, зокрема українських. З іншого – не завжди такі бренди можуть конкурувати з міжнародними гігантами.
"Вітчизняні мережі відчувають змішані емоції щодо присутності міжнародних брендів. З одного боку, збільшення конкуренції вимагає від місцевих компаній адаптуватися та впроваджувати інновації, підвищувати якість своїх товарів і послуг, що в кінцевому підсумку сприяє зростанню загальних стандартів галузі. З іншого боку, наявність великих міжнародних ритейлерів може створювати додатковий тиск на місцеві компанії, особливо на менші. Хоча українські компанії мають перевагу – немає міжнародної логістики, усе є всередині країни, а це дає великі переваги перед іноземними брендами — до прикладу, під час блокування польсько-українського кордону", – описує ситуацію очільник Асоціації ритейлерів України.
Хейт і демпінг цін для українських виробників
У перші дні відкриття магазинів Zara українці, зокрема й відомі блогери, ділились емоціями. Деякі з них відверто зверхньо висловлювались про українських виробників на користь іноземних.
Саме цей негатив в їхній бік в інформпросторі засмутив українських виробників, які весь час повномасштабного вторгнення працювали, розвивалися та сплачували податки в Україні.
Відповідно, дехто з виробників висловлювався далеко не так стримано і лояльно. Відомий український дизайнер Андре Тан закликав бойкотувати Zara й інші відомі бренди, надаючи перевагу вітчизняному виробнику. За його словами, світовому масмаркету "не холодно, не спекотно від грошей українців".
"Іспанець завжди купить в іспанця, француз — у француза, італієць — в італійця. Тому що вірять в те, що краще своїх же своїм не зроблять, підтримують й роблять вклад у свою економіку! А ми чим гірші? Якого біса ми повинні спонсорувати чужу економіку, на шкоду своїй, обираючи не свого виробника?" – висловився він емоційно в соцмережах.
Співвласник та співзасновник українського бренду Stimma Сергій Параска у коментарі LIGA.net також розповів про те, що реакція українських споживачів неприємно здивувала. Особливо висловлювання деяких блогерів про те, що українські бренди тепер відчують конкуренцію і позакриваються.
Також неприємним "сюрпризом" стало те, що компанія Inditex відверто демпінгувала ціни в українських магазинах. Таким чином, на думку підприємця, компанія хоче відвоювати колишні позиції та закріпитися на ринку.
"Inditex відкрив магазини з новим асортиментом, але з демпінговими цінами. Якщо раніше в Україні ціна була вищою, ніж, приміром, в Польщі й в сусідніх державах, то зараз вона нижча. Маючи 2000 магазинів у світі, можна спокійно в 30 магазинах в Україні працювати навіть в мінус хоч рік, хоч два, щоб вибити українського виробника. А потім підвищити ціни до нормальних. Я думаю, це робиться для того, щоб забрати свою частку ринку, яка була досить високою до війни", – каже Сергій Параска.
За словами підприємця, українські виробники не проти іноземних компаній. Вони чудово розуміють, що це інвестиції в країну. І наводить приклад іншої іноземної групи компаній – польської LPP SA (належать бренди Reserved, Cropp, House, Mohito, Sinsay), яка не пішла з ринку під час війни та розвивалась останні два роки в Україні.
Інша справа – ставлення держави. Українським виробникам також дуже необхідна її підтримка.
"Актуальним було б рішення держави зробити менші податки на ввіз сировини в Україну. А на продукцію секонд-хендів, стоків і нових речей, навпаки, – підвищити вартість ввозу. Це врегулює ситуацію. У Польщі, наприклад, дуже невелика кількість турецьких брендів LC Waikiki, DeFacto!, COLIN'S. В Іспанії є обмеження на відкриття магазинів H&M, щоб підтримати групу компаній Inditex. У Туреччині взагалі нереально відкрити магазин. Винятки існують лише для великих відомих брендів. Водночас, якщо турецький магазин відкривається за кордоном, держава протягом трьох років допомагає сплачувати оренду", – перелічує преференції підприємець.
