Онлайн-казино та банки загралися. Як працювала схема, яка позбавила бюджет мільярдів гривень

Ви коли-небудь поповнювали "чорну" зарплатну картку касиру супермаркету або оператору АЗС? Ні? Можливо, ви помиляєтесь, особливо якщо робили ставки в онлайн-казино або букмекерських конторах. 

Останніми тижнями все гучніше звучить історія про зловживання на онлайн-ринку азартних ігор. Ринку, як кажуть в НБУ, з обігом 12-15 млрд грн на місяць. 

За даними правоохоронців, у схемі беруть участь онлайн-казино та букмекерські контори, банки, а також бізнес, як-от мережі АЗС та супермаркетів. У виграші всі, окрім держави, яка недоотримує мільярди, а то й десятки мільярдів гривень податків.  

Про найголовніше у цій масштабній історії — в матеріалі LIGA.net. 

Гігантська схема 

28 лютого парламентська Тимчасова слідча комісія з питань (ТСК) економічної безпеки зібралась, аби обговорити роботу цієї масштабної схеми.  

У великому залі парламентського комітету зібрались нардепи, представники СБУ, Бюро економічної безпеки, податкової, Нацбанку, Фінмоніторингу та Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ).  

Близько 3,5 години вони описували, які інструменти використовують учасники схеми, хто покриває їх, а також — який з органів за що відповідає й хто все ж таки має перекрити кисень шахраям. 

Суперечки, роз’яснення, публічні запитання та претензії до профільних відомств, довгі розповіді про неймовірну за нахабністю схему та обурення через масштаби втрат — бенефіціари вивели за рік майже $1 млрд. Все це було на засіданні ТСК.   

В онлайн-компаній грального ринку є три основні способи уникати сплати податків у державний бюджет, йшлося на ТСК.  

Їх успішність допоможуть оцінити цифри: об’єм легального й нелегального грального ринку, за даними НБУ, становить 144-180 млрд грн. А податків за 2022 рік компанії сплатили лише на 730 млн грн. Як так виходить? 

Перший спосіб. Міскодинг — це коли гравці поповнюють свої рахунки на сайтах онлайн-казино, але операції проходять не за гральним кодом 7995 (код трансакції), а за якимось іншим, наприклад, як плата за квіти чи фільми. 

Самі гравці про це нічого не знають, адже на їхньому балансі на сайтах онлайн-казино показані просто цифри, скільки грошей вони поклали на депозит. 

Другий спосіб. Зарахування платежів гравців не на рахунки гральної компанії, а якоїсь іншої фінансової компанії, яка не має ліцензії на роботу у сфері азартних ігор.  

Підозрювані у схемах — співробітники банків та фінтех-компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій, а також працівники Нацбанку. 

"До вересня 2022 року ніхто з органів влади типу "не знав" про існування цих схем. Нацбанк "не помічав", що рахунками ганяють схемні трансакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту", — каже учасник ТСК, нардеп Олексій Жмеренецький. 

Третій спосіб. Метчинг — це схема, яку, напевно, можна було б навіть назвати красивою, якби не величезні втрати України від неї.  

Учасники схеми: 9 банків (але, як кажуть учасники ТСК, три з них були залучені "лише трошки"), гральні компанії, мережі АЗС та супермаркети.

Суть схеми: коли гравець поповнює свій рахунок, його гроші йдуть до процесингового центру, де очікують на заявки щодо виплати "чорної" зарплати на картки працівників супермаркетів та АЗС. Тобто гравці фактично переказують свої гроші на картки абсолютно незнайомих людей. 

Представник СБУ на засіданні ТСК Артем Шило розповів про екстремальну активність пейбоксів вночі, коли в Україні комендантська година. За їх допомогою проводяться тисячі фіктивних трансакцій нібито між картками фізичних осіб. Загалом до схем залучені понад 2 млн банківських карток фізосіб. 

Чому від цього виграють усі учасники схеми? Гральні компанії не сплачують податки, бо платежі йдуть не за гральним кодом. АЗС та супермаркети сплачують менше податків з зарплатні працівників, адже біла зарплатня становить щось близьке до мінімалки, а решта йде "вчорну". 

Далі АЗС та супермаркети віддають гральним компаніям гроші кешем. За цю готівку гральні компанії купують "чорне" зерно, що вивозиться за кордон без сплати податків, а валютний виторг за нього залишається за кордоном. Або ж вони виводять гроші за кордон за допомогою криптовалюти.

За оцінками СБУ, це призводить до відмивання 54 млрд грн на рік. Чверть цієї суми (13 млрд) йде на витрати для організації злочинної схеми — хабарі та заробіток всіх посередників. Ще 5% (2,7 млрд) йде на нелегальну рекламу гральних інструментів. 

У підсумку чистий прибуток гральних компаній становить близько 36 млрд грн на рік, і їх організатори ігор отримують за кордоном без жодних податків і обліку. А бюджет недоотримує близько 10 млрд грн податків, свідчать дані правоохоронців. 

Окремо про банки 

За даними як НБУ, так і правоохоронців, у схемі брали участь дев'ять банків, три з них — "опосередковано". Шість банків були повноцінними учасниками схеми.  

Їхня участь полягає в тому, аби "не помічати", що трансакції змінюють своє цільове призначення. Також банки ігнорують, що в інформації про платіж не вказаний кінцевий отримувач коштів.  

Тож коли ви поповнюєте рахунок на сайті онлайн-казино, ви не зможете побачити в інформації про платіж, що ваші гроші насправді пішли на картку умовного касира супермаркету як частина його "чорної" зарплати.  

На ТСК не озвучувались назви банків, але один з учасників засідання назвав LIGA.net більшість учасників схеми з матеріалів комісії: 

• Айбокс Банк; 
• Укргазбанк (державний банк!); 
• Concord Bank; 
• МТБ Банк; 
• Сенс Банк (колишній Альфа-Банк); 
• Oxi Bank; 
• Юнекс Банк (з тих трьох, що "опосередковано"). 

Після публікації Юнекс Банк звернувся до LIGA.net і категорично заперечив свою участь у вказаній схемі. 

У Сенс Банку на запитання LIGA.net також "категорично заперечили" цю інформацію та заявили, що не займаються міскодингом і працюють "у суворій відповідності із законодавством". 

Oxi Bank у відповідь на наш запит заперечив свою участь у будь-яких незаконних схемах, а також вказав, що не співпрацює з компаніями зі сфери азартних ігор. 

МТБ Банк також заперечив співпрацю з учасниками грального ринку й будь-яку участь у зазанченій схемі. Ще у банку розповіли, що НБУ декілька разів від початку ркоу звертався до банків з питаннями щодо запобігання міскодингу. 

Але насамперед привертають увагу з цього переліку  — номер 1 і номер 2. За словами співрозмовника, Укргазбанк пропускав через свою систему велику кількість платежів із зазначених схем.  

Так збіглось, що після розголосу про участь банків у цій злочинній схемі голова правління Укргазбанку Андрій Кравець подав у відставку — нібито через стан здоров’я. 

У самому Укргазбанку визнали порушення, але пояснили їх недосконалістю системи. Зробив це банк вже після того, як НБУ оштрафував його на 65 млн грн. 

Як зазначили на ТСК правоохоронці, після розголосу та відкриття кримінальних справ (про них нижче) вісім з дев'яти банків припинили допомагати гральним компаніям заробляти "вчорну".  

Представники НБУ кажуть: не можуть гарантувати, що більше ніхто з банків не зловживає, але їхні оцінки збігаються з оцінками СБУ та Бюро економічної безпеки — зараз на цьому ринку активно "працює" лише один банк. 

За даними СБУ та НБУ, об'єм міскодингу у цьому банку за місяць — 7-8 млрд грн. Проте назву банку вони не розкрили. 

Як розповів LIGA.net один з учасників ТСК, ідеться про Айбокс Банк. Раніше на участь цього банку в схемі натякав голова ТСК, нардеп Ярослав Железняк. 

Навіщо банкам ризикувати репутацією? Відповідь банальна — гроші. За свої послуги вони отримують по 3-5% комісії.

Наприклад, в Айбокс Банку якось самі розповідали про запаморочливі фінансові успіхи після отримання ліцензії на діяльність у сфері азартних ігор. 

І тут цікавим є один з аргументів банку, який можна побачити в судовому рішенні. 4 листопада 2022-го Айбокс Банк у поясненні для суду зазначив, що з моменту отримання цієї ліцензії у січні 2022 року "зафіксовано стрімке зростання популярності банку серед населення, результатом чого стало розширення мережі банку на 67%". 

"Активи банку у вказаному періоді зросли на 580 822 000 до 4 430 412 000 грн, а фінансовий результат Банку збільшився на 240 563 000 грн. На думку позивача (тобто на думку Айбокс Банку. — Ред.), більшу частину вказаних показників може бути втрачено банком у разі позбавлення його ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор", — йдеться в поясненні. 

Ми звернулись до банку по коментар, але відповіді поки не отримали. 

Банки покарають? 

Ще в грудні 2022 року Нацбанк оштрафував Сенс Банк на 47,7 млн грн за порушення у сфері фінмоніторингу (при цьому банк все одно заперечує участь у схемі). Під час засідання ТСК заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник уточнив, що цей штраф стосується саме теми обговорення — схеми з гральним бізнесом.  

Також Олійник анонсував нові заходи впливу щодо банків-учасників схеми. LIGA.net ще 14 лютого надіслала запит у Нацбанк, але досі не отримала відповіді. Про заходи впливу регулятор повідомляє 5 числа наступного місяця після ухвалення рішення, тож, вочевидь, 5 березня відповіддю на наш запит стане офіційний пресреліз НБУ щодо покарання згаданих банків. 

Яким воно буде? Максимальний штраф за порушення фінмоніторингу — 135 млн грн.

Можна порахувати ймовірний дохід банків від злочинної схеми у порівнянні зі штрафом. Якщо взяти оцінку СБУ у 54 млрд "відмитих" грошей, то заявлений відсоток банків (візьмемо середній показник комісії 4%) становить понад 2 млрд грн. Якщо навіть усі дев'ять банків оштрафують  максимально, вийде 1,2 млрд грн.  

Та, звісно, не слід забувати, що серед інструментів Нацбанку є й суворіші покарання, як-от відсторонення посадових осіб та ультимативне — позбавлення банківської ліцензії. 

Вже після виходу матеріалу Айбокс Банк відповів на наш запит — там запеерчили будь-які незаконні дії, а також пригрозили подати до суду на LIGA.net за розповсюдження нібито недостовірної інформації.

Проте за декілька днів після цієї відповіді Нацбанк позбавив Айбокс Банк ліцензії та ліквідував його.

Що буде далі? 

СБУ та БЕБ розслідують загалом 45 кримінальних справ у цій темі, представник БЕБ на парламентській Тимчасовій слідчій комісії заявив, що перші підозри слідчі вручать вже упродовж декількох місяців. 

Банки покарають, але поки залишається відкритим питання, чи зупинять той єдиний банк, який досі працює за вже викритими схемами.  

Водночас до комплексного розв'язання проблеми учасники ТСК не дійшли. Голова КРАІЛ Іван Рудий анонсував запуск системи онлайн-моніторингу за сферою грального бізнесу, вона має запрацювати за тиждень. Час покаже, чи допоможе вона. 

Також у розмові з LIGA.net після ТСК Рудий зазначив, що за наявності підстав КРАІЛ готова розглядати питання позбавлення ліцензій учасників схеми.  

Хай там як, велика увага до "чорного" грального ринку, схоже, змусила деяких його учасників виходити "з тіні".  

"У результаті всіх розслідувань за грудень-січень зібрано податків у 20 разів більше, ніж в попередні місяці та навіть роки", — наголошує Олексій Жмеренецький.  

Так, за весь 2021 рік зібрано 204 млн грн, а за грудень 2022 року — 220 млн грн. За весь 2022-ий — 730 млн грн, а за січень 2023 року — 269 млн. 

"Але проблема в тому, що майже всі ці податки — податок на доходи фізосіб, які "вчорну" отримували дохід та зарплати у цих схемах і виграшах. А от прибутки гральних компаній продовжують приносити копійки у державний бюджет", — зазначив нардеп. 

До того ж майже 300 млн грн з 730 мільйонів за 2022 рік сплатила лише одна компанія, додав він. А 95% усіх гравців ринку взагалі не сплачують податки, зазначили на ТСК представники СБУ і БЕБ.

Тож цю партію навряд можна назвати завершеною.