Карта можливостей: як орієнтуватися в екосистемі підтримки бізнесу України

Попри втрати від війни, український бізнес демонструє стійкість: частка приватного сектору в економіці на кінець 2024 року сягнула 51%, а 82% українців, що працюють, зайняті в малому та середньому бізнесі. Проте його внесок у ВВП досі недостатній для швидкого економічного зростання. Для підтримки подальшого розвитку в Україні функціонує широка мережа організацій — асоціації, кластери, торгово-промислові палати, які допомагають підприємцям долати поточні виклики.

У більшості країн мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) — основа економіки: вони створюють робочі місця, забезпечують конкуренцію й стабільність. В Україні ж ММСП після повномасштабного вторгнення зіткнулися з втратами, зруйнованими ланцюгами постачання та браком ресурсів. Для подальшого зростання їм потрібна не лише фінансова підтримка, а й фахові консультації та нові партнерства.

Саме тут виявляється важлива роль бізнес-об'єднань, які виходять за межі державних рішень. Ці організації підтримки бізнесу допомагають підприємцям адаптуватися до нових умов, знайти ринки збуту, обмінюватися досвідом і будувати спільноти, що має критичне значення в умовах відновлення економіки.

Як працює ця екосистема та чим вона може бути корисна бізнесу — у спецпроєкті LIGA.net, створеному разом із Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН).

Хто підтримує вітчизняний бізнес та яким чином

В Україні діє розгалужена мережа організацій державного, приватного та громадського сектору, які сприяють розвитку бізнесу. За оцінками ПРООН, загалом в країні їх налічується понад 610 одиниць.

Найбільшу частку становлять об'єднання підприємців або асоціації (41,1%, або 251 організація). За ними йдуть індустріальні парки (16%, або 98 організацій) та центри підтримки підприємництва (13%, або 79 організацій). Далі — кластери (10,5%, або 64 організації), агенції регіонального та місцевого розвитку (4,9%, або 30 організацій), фонди підтримки підприємництва (4,8%, або 29 організацій), торгово-промислові палати (4,3%, або 26 організацій). Консультаційні та освітні центри становлять лише 2% від загальної кількості, всього таких 12 організацій. Інноваційні центри (1,8%, або 11 організацій), коаліції та альянси бізнес-спільнот (1,3%, або вісім організацій — виключаючи Національну ТПП, яку враховано в категорії торгово-промислових палат) та інноваційні парки (0,3%, або дві організації).

Усі вони надають послуги з розвитку бізнесу. Найпоширенішими послугами, які пропонують організації підтримки бізнесу, є інформаційні (81%). Другим за популярністю напрямом є бізнес-консалтинг, яким займаються 63% організацій, третім — навчання (60%).

Діяльність більш ніж половини організацій спрямована на адвокацію та представництво інтересів бізнесу. Кожна пʼята надає інфраструктурні послуги (23%) та підтримує експортну діяльність підприємців (21%). Менш поширеними є фінансова підтримка (16%), правовий захист (13%) та підтримка інновацій (12%). Найменш пропонована послуга — бізнес-медіація (1%).

Як війна вплинула на діяльність організацій

Агресія Росії проти України суттєво вплинула на організації підтримки бізнесу, можливість їх ефективного функціонування, їхні пріоритети та напрями діяльності. "Ми проводили дослідження до війни і провели наприкінці 2024 року. Кількість активних організацій скоротилася майже вдвічі. Якщо у 2022 році їх налічувалося близько 460, то зараз понад 200. Багато асоціацій припинили діяльність через окупацію територій. До війни їх дуже багато було — наприклад, в Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській областях. На жаль, вони просто не змогли далі функціонувати через те, що бізнеси не змогли продовжувати діяльність", — пояснює Владлен Сисун, Координатор із організаційного розвитку проєкту ПРООН "Зміцнення членських бізнес-об'єднань ММСП в Україні: фаза ІІ".

Проте є й багато організацій, що згодом відновили діяльність.

Наприклад, після початку повномасштабного вторгнення харківська Асоціація приватних роботодавців займалася переважно волонтерською діяльністю.

Організація призупинила професійну діяльність приблизно на пів року, зосередившись виключно на гуманітарних питаннях. Але вже у вересні, після деокупації значної частини Харківської області, робота в професійному напрямі була поновлена. Насамперед відновили надання конкретної підтримки підприємцям.

Для цього асоціації довелось визначити цільову аудиторію, з якою далі працювати. Вирішили сфокусуватися на бізнесі, що призупинив свою діяльність або скоротив виробництво, релокувався, має потребу в поверненні, відновленні втраченого обладнання та майна, залученні коштів на відновлення тощо.

"Ми визначили своєю метою надати підтримку тим, хто свідомо прийняв рішення залишитися тут і працювати, створювати робочі місця і сплачувати податки", — пояснює президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

Організація провела велику кількість опитувань фокус-груп для того, щоб зрозуміти проблематику. І це дозволило сформувати основні напрямки підтримки, які потрібно надавати, розуміння основних запитів.

"З цим ми звернулися до донорів і знайшли потужну підтримку декількох міжнародних фондів. Зараз, наприклад, за підтримки Програми розвитку ООН ми створили Хаб стійкого бізнесу на базі і у співпраці з Харківським обласним центром зайнятості", — уточнює президент Асоціації приватних роботодавців.

Основний напрямок дії Асоціації приватних роботодавців — це надання освітніх та консультаційних послуг для підприємців, які вже працюють, а також тим, хто хоче стати підприємцями. А ще організація цілеспрямовано працює з ветеранами, людьми з інвалідністю, членами сімей ветеранів та мікропідприємствами.

Зрозуміло, що питання забезпечення коштами стоїть на одному з перших місць, навіть якщо порівнювати з небезпекою. Саме через часті обстріли Харкова відновлення підприємств постійно потребує грошей.

На жаль, банки в регіоні неохоче надають кредити, адже територія вважається червоною зоною. Відверто кажуть: "Поки йде війна — кредитів не чекайте". Тому першою формою підтримки для бізнесу наразі стала допомога в отриманні грантів — безповоротних коштів.

Витрати на відновлення, наприклад маленької кав'ярні, яка постраждала від обстрілів, можуть становити приблизно $3–5 тисяч. Ці кошти необхідні для ремонту фасаду, приміщення, щоб продовжити надавати послуги й зберегти наявні робочі місця.

Ще один напрямок діяльності Асоціації приватних роботодавців — це адвокація.

"Ми з партнерами зараз просуваємо ініціативу запуску спеціального економічного статусу для Харківської області. В принципі — для всіх прифронтових регіонів"

"Адже умови ведення бізнесу і витрати, які несуть підприємці в цих регіонах, взагалі не порівняні з тими підприємцями, які працюють, наприклад, в Києві або на заході України. І коли держава підіймає всім податки, це не є правильним, тому що це рівні правила для нерівних", — наголошує президент Асоціації приватних роботодавців.

На думку фахівця, спеціальні умови повинні стосуватися насамперед фінансової підтримки. Вона має бути грантова, тобто безповоротна. Адже отримувати кредити в таких умовах складно.

Друге — це знижені ставки податків, в першу чергу, місцевих, таких, як податок на землю, на майно, на фонд оплати праці. Це буде залишати робочу силу в регіоні.

Асоціація також наполягає на іншому підході до умов бронювання саме для тих регіонів та компаній, які свідомо, офіційно працюють у регіоні, мають офіційно працевлаштованих робітників. Це дасть можливість працювати більш прозоро і забезпечувати стійкість регіону, що зрештою вплине і на обороноздатність країни в цілому, запевняють в Асоціації.

Загалом пряма агресія Росії стала каталізатором трансформації екосистеми підтримки бізнесу. Це призвело до переходу від локальних клубів до гібридних екосистем, які діють на національному та міжнародному рівнях. Ця трансформація дозволила організаціям швидше реагувати на потреби бізнесу, надаючи більш ефективну та різноманітну підтримку.

Як вибрати організацію підтримки

Вибір правильної організації підтримки залежить від потреб бізнесу. Ось ключові критерії, які варто враховувати під час вибору:

• Географія діяльності: організації можуть бути місцевими (33%), регіональними (28%), всеукраїнськими (36%) або міжнародними (0,3%). Наприклад, якщо підприємець діє локально, йому варто звернутися до місцевих центрів підтримки підприємництва.

• Спеціалізація: 55% організацій є універсальними, вони надають підтримку різним секторам. 45% спеціалізуються на конкретних галузях, таких як агрохарчова промисловість (28%), інформаційні технології (12%) чи креативні індустрії (12%). Галузеві організації пропонують більш цільову підтримку, що може бути корисним для нішевих бізнесів.

• Розмір бізнесу: 60% організацій працюють з усіма типами бізнесу, але 36% зосереджені на ММСП. Якщо підприємець представляє мікро- чи малий бізнес, йому бажано шукати організації, які спеціалізуються на підтримці саме таких підприємств.

• Досвід і тривалість діяльності: Понад 60% організацій мають менш як 10 років досвіду, але є й такі, що діють десятиліттями. Досвідчені організації часто мають ширші мережі контактів і перевірені ресурси.

• Репутація та активність: важливо вибирати активні організації. В звіті ПРООН зазначається, що 64% бізнес-асоціацій, зареєстрованих у 2021 році, залишалися активними у 2024 році, тоді як 35% перебували у "замороженому" стані. Перевірити активність організації можна через сайти, соціальні мережі чи відгуки інших підприємців.

Путівник ключовими гравцями

Організації підтримки бізнесу класифікуються за 13 ключовими напрямами діяльності та спектром послуг. Вони охоплюють як традиційні послуги з розвитку бізнесу, так і специфічні форми підтримки, актуальність яких зросла в умовах воєнного стану.

• Об’єднання підприємців. Бізнес-об’єднання, такі як асоціації, пропонують нетворкінг, адвокацію та доступ до галузевих ресурсів. Підприємцю достатньо обрати об’єднання, яке відповідає його галузі та має активну спільноту.
• Торгово-промислові палати. ТПП надають унікальні послуги, такі як сертифікація походження товарів, організація торговельних місій і бізнес-метчмейкінг. Вони особливо корисні для компаній, що прагнуть вийти на міжнародні ринки. Наприклад, ТПП допомагали будувати ланцюжки підтримки для релокації бізнесів під час війни.
• Центри підтримки підприємництва. Ці центри, зокрема в рамках Дія.Бізнес, пропонують консультації, навчальні програми та коворкінг-простори. Вони доступні в багатьох містах, таких як Харків, Івано-Франківськ і Одеса, і зосереджені на підтримці мікро- та малого бізнесу.
• Кластери. Вони об’єднують бізнеси в межах однієї галузі чи регіону для співпраці та інновацій. Приєднуватися до кластерів варто, якщо бізнес підприємця потребує партнерств або доступу до спільних ресурсів, наприклад, у сфері ІТ чи агрохарчової промисловості.
• Агенції розвитку. Агенції регіонального та місцевого розвитку зосереджені на підтримці бізнесу в конкретних регіонах. Співпраця з ними корисна для локальних проєктів, адже вони надають доступ до місцевих ресурсів і контактів.

Державна підтримка — можливості для бізнесу

Держава активно підтримує бізнес через програми "Дія.Бізнес" та "Зроблено в Україні". Дія.Бізнес — це мережа центрів, які надають консультації, навчальні програми та коворкінг-простори для ММСП.

Програма "Зроблено в Україні" започаткована указом президента України у 2024 році. В її рамках було створено 88 нових центрів підтримки, зосереджених на допомозі вразливим групам підприємців, таким як внутрішньо переміщені особи чи ветерани. 11 з них відкриті за підтримки ПРООН.

Станом на початок квітня 2025 року з початку дії воєнного стану українські підприємці отримали в рамках програми державної підтримки ММСП близько 76 000 кредитів на загальну суму 297,3 млрд грн.

У вересні минулого року Кабінет міністрів підтримав запропоновані Міністерством фінансів зміни для удосконалення процесів надання фінансової державної підтримки мікро, малого та середнього підприємництва. Насамперед йдеться про розвиток державних програм "Доступні кредити 5-7-9%", "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%", "Доступний факторинг". З умовами участі в програмах та переліком уповноважених банків можна ознайомитись за посиланням.

В цьому напрямку організації підтримки бізнесу також беруть участь. Вони часто допомагають інтерпретувати закони та виступають посередниками між підприємцем та державою. Адже розуміння законодавчої бази є важливим для ведення бізнесу, оскільки вона впливає на оподаткування, регулювання та доступ до ринків.

Сьогодні не лише держава, а й багато іноземних донорів пропонують грантові програми підтримки для малого та середнього бізнесу. Частою перепоною на шляху до отримання фінансової підтримки є складність пошуку необхідної інформації для власника конкретного бізнесу і відсутність у підприємців досвіду у написанні грантових заявок. Бізнес-об’єднання, торгово-промислові палати зробили консультування з отримання грантів однією з пріоритетних послуг для своїх членів. Наприклад, Клуб Ділових Людей Україна за підтримки Програми розвитку ООН розробив спеціальний онлайн-портал "Грант Маркет", який дозволяє кожному підприємцю підібрати програми підтримки для свого бізнесу.

Також організації підтримки бізнесу здатні оперативніше за державу реагувати на виклики. Наприклад, на початку вторгнення асоціації першими організували релокацію бізнесів ще до появи державних програм. Це підкреслило їх роль у взаємодії з державою.

А ще особлива увага приділяється вразливим групам. Згідно з даними звіту ПРООН, 13% організацій підтримують внутрішньо переміщених осіб, 11% — ветеранів, 4% — жінок-підприємниць. Це відкриває додаткові можливості для різних категорій підприємців.

Практичні кроки для підприємця

Поінформованість підприємців про діяльність організацій підтримки бізнесу в Україні досі, на жаль, порівняно низька. Навіть якщо підприємці виявляють зацікавленість у приєднанні до асоціації, вони можуть не знати, на що звернути увагу, щоб обрати саме те об’єднання, яке буде ефективно захищати права їхнього бізнесу або пропонувати такі послуги, які їм необхідні.

Щоб ухвалити правильне рішення, підприємцю варто розглянути наступний алгоритм:

Крок 1: Визначити, які послуги потрібні (інформація, фінансування, нетворкінг тощо).

Крок 2: Дослідити організації за допомогою бази даних, наприклад, додатку до звіту ПРООН або через платформу "Дія.Бізнес".

Крок 3: Звернути увагу на географію, спеціалізацію та відгуки про організацію.

Під час першого контакту важливо запитати про перелік послуг, що надає організація, вимоги до членства та приклади успішних кейсів. Також бажано перевірити, чи активно організація проводить заходи та чи має актуальну присутність онлайн.

Надалі, щоб отримати максимальну користь від участі в організації, потрібно брати активну участь у заходах, використовувати всі доступні ресурси організації, будувати зв’язки з іншими членами для партнерств і обміну досвідом.

Історії успіху асоціацій та підприємців

Співробітництво з ПРООН дозволило багатьом організаціям масштабувати свою діяльність і, як наслідок, диверсифікувати та покращувати якість послуг, що надаються підприємцям. Наприклад, Українська асоціація меблевиків (УАМ) за останні вісім років, за підтримки ПРООН, зросла з декількох десятків членів до представлення практично всієї меблевої галузі.

"Повномасштабна війна стала випробуванням для всіх сфер бізнесу, але також і каталізатором для трансформації. Українська асоціація меблевиків не просто адаптувалась — ми посилили ефективність, мобілізували галузь і створили реальні зміни", — розповів президент УАМ Володимир Патіс.

Серед пріоритетів діяльності в Українській асоціації меблевиків визнають:

• Експорт як основу стійкості.

• Якісну освіту та кадри для виробництв.

• Технологічність і Lean-підхід.

• Глобальну репутацію українських меблів під брендом Furniture of Ukraine.

"Війна не зупинила українських меблевиків — вона показала, що об’єднання, гнучкість та стратегічне мислення дають результат, — резюмує Володимир Патіс. — УАМ стала точкою сили для галузі: платформою підтримки, навчання, промоції та кооперації".

Зрозуміло, що співпраця з такою організацією не лише допомагає учасникам вижити, а й відкрити нові горизонти для зростання. Яскравий приклад — меблева компанія "М.А.К.А.Р.", яка, попри подвійну релокацію, не просто відновила виробництво, а вийшла на новий етап розвитку. На початку повномасштабної війни, коли підприємство переміщувало обладнання, йому допомогли інші учасники асоціації — фахівці компанії "Ескада-М" надали тимчасовий прихисток техніці та навіть особисто допомогли з її розвантаженням. Згодом "М.А.К.А.Р." орендувала приміщення, сформувала нову команду з місцевих працівників, і вже в травні 2022 року виробництво відновило роботу в новому місці.

Крім того, організації допомагають учасникам ринків розробляти та запроваджувати галузеві стандарти якості.

Добровільний стандарт бізнес-об’єднань: що це та як працює

У грудні 2024 року Громадська спілка бізнес-об’єднань "Національна платформа МСБ" презентувала розроблений за підтримки ПРООН Добровільний стандарт бізнес-об'єднання. За задумом, Добровільний стандарт бізнес-об’єднань — це:

1. Громадська ініціатива задля підвищення ефективності діяльності та покращення сталості бізнес-об’єднань.

2. Прагнення лідерів бізнес-об’єднань до створення чітких орієнтирів для зміцнення їхньої інституційної спроможності.

3. Набір базових орієнтирів для створення бізнес-об’єднаннями ефективних організаційних структур, які реально працюють.

4. Добірка необхідних інструментів для побудови та розвитку самодостатніх доброчесних бізнес-об’єднань.

5. Механізм самоорганізації для утвердження і посилення ролі бізнес-об’єднань.

Цей стандарт не передбачає та не надає послуг безпосередньо — радше виступає своєрідним компасом, який вказує напрямок розвитку. Він слугує орієнтиром і чеклістом для самооцінки, допомагаючи бізнес-об’єднанням визначити власний рівень спроможності та зони для зростання.

За його словами, найкраще система стандартів і побудовані на ній навчальні програми для створення екосистеми діють у США. А, наприклад, в ЄС немає якоїсь уніфікованої практики щодо затвердження або незатвердження стандартів. Десь цьому приділяють більше уваги, десь — менше.

"Стандарт має стати дороговказом для розвитку бізнес-об’єднань. Це система універсальних критеріїв, досягнення яких забезпечує побудову ефективної структури бізнес-об'єднання, забезпечення його життєздатності та розвитку", — голова спілки "Національна платформа МСБ" Ганна Стрикун.

Зрештою, саме в поєднанні державних ініціатив із підтримкою з боку асоціацій, кластерів, ТПП та інших організацій криється потенціал сталого розвитку українського підприємництва. Орієнтування в екосистемі підтримки — це не про бюрократію, а про можливість знайти потрібного партнера, ресурс чи знання саме тоді, коли бізнес цього найбільше потребує.

_{Матеріал створено в межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні", що реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії.}