Зброя, що відновлює: як українка виготовляє сувеніри з гільз
Війна в Україні спонукала дизайнерку Катерину Уварову креативно розвивати своє соціальне підприємство. Гільзи, зібрані у полях визволеної Харківщини, переробляються на сувеніри. А кошти від їх продажу йдуть на армію й відновлення зруйнованої пам’ятки України.
"Нам довелося вдруге пережити жах війни"
У 2014 році, коли почалася агресія Росії проти України за український Донбас, 23-річна Катерина Уварова разом з матір'ю покинула рідну Макіївку Донецької області.
Спочатку жінки перебралися до Бердянська Запорізької області. Потім переїхали до Харкова, де Катерина вступила до Харківського національного університету імені Каразіна.
Під час навчання Катерина зацікавилася програмою соціального підприємництва. Дівчина вирішила створити соціальний бізнес екологічного спрямування.
Разом із командою однодумців вона створила підприємство "3.14 BAN" ("ПІБАН") і почала виготовляти зі старих банерів сумки для покупок, поясні сумки, гаманці та чохли для ноутбуків. Серед працівників були вихідці з Донбасу, а частина зароблених коштів пішла на висадження дерев у Харкові.
"За чотири роки роботи у нас були великі корпоративні клієнти, але в березні у виробничі приміщення влучила ракета... Важко зрозуміти, що нам вдруге довелося пережити жах, пов’язаний з війною", – розповідає Катерина.
Повномасштабна війна 2022 року змусила Катерину з матір'ю Юлією на пів року евакуюватися до Німеччини. Тут вони відвідали цехи та приміщення, які займаються перероблюванням матеріалів. І саме тут виникла ідея робити речі зі стріляних гільз, які нагадуватимуть світові про нинішні події та майбутню перемогу України.
"У травні в Національний літературно-меморіальний музей імені Григорія Сковороди, що на Харківщині, влучила ракета, – пригадує дівчина. – І тоді ми вирішили частину коштів, виручених від продажу нашої продукції, спрямовувати на реконструкцію музею. Вважаємо, що питання збереження культурної спадщини рідної країни є одним із головних на сьогодні".
Фінансову підтримку для реалізації проєкту надав Український фонд соціального венчурного бізнесу після проходження "Експрес онлайн-інкубатору створення та розвитку соціальних підприємств" та в рамках проєкту Collaborate for Impact.
Інкубатор реалізовано компанією SILab Ukraine за підтримки фонду 1to4. Проєкт Collaborate for Impact розрахований на воєнний період і реалізується у співпраці з EVPA за підтримки DG NEAR EU Programme.
У серпні 2022 року жінки повернулися в Україну – до міста Львів – із великими планами, які реалізували через своє підприємство "3.14 BAN".
Звідки бойова сировина?
Восени, коли Харківщину звільнили, поля регіону були засипані патронами.
"Волонтери збирали гільзи різного калібру, які знаходили після боїв, – розповідає Катерина. – Їх було так багато, що ми не встигали приймати всі мішки. Взимку ця історія тимчасово припинилась, тому що хлопці (волонтери й солдати) не збирали гільзи, поки не розтанув сніг. Потім знову почали їх передавати через логіста. Зараз ми отримуємо передачі раз на два тижні".
Своєю чергою, команда підприємиці бере участь у волонтерських зборах коштів на обладнання для армії та одяг для солдатів. Зокрема, допомогли у придбанні монокулярів, одягу, сіток та "старлінків".
Більша частина зароблених грошей йде на армію, а менша – на відновлення музею Сковороди.
Так, наприкінці грудня 2022 року підприємці переказали у фонд Харківського національного музею імені Сковороди 15 тис. грн, Збройним Силам України – 75 тис. грн. Загалом з жовтня до червня на відбудову музею Сковороди переказали 40 тис. грн, а на потреби ЗСУ та територіальної оборони Харкова – 84,33 тис. грн.
"Два вироби з однієї гільзи"
Задля виготовлення сувенірів використовуються російські та українські гільзи.
"Якщо з цього жаху можна зробити щось корисне, то чому б не використати це з благодійною метою", – пояснює Катерина Уварова.
У цеху, розташованому у Львові, відбувається магія перетворення зброї на сувеніри. Спочатку оболонки сортують, потім здають фрилансерам, які займаються металообробкою та шліфуванням.
Так, наприклад, були створені брелоки. Найскладнішим у виготовленні виявився келих для алкоголю, оскільки для його створення потрібно виконати кілька операцій, тобто провести складний технологічний процес.
"Це чорний метал, з якого не можна пити, бо він іржавіє, – пояснює Катерина. – Ми відрізаємо частину гільзи, припаюємо харчову нержавіючу сталь, автентичною залишається лише нижня частина гільзи. А те, що залишається, йде на виробництво свічників. Таким чином, з однієї гільзи виготовляємо два вироби".
Зараз у проєкті задіяно близько 30 осіб: волонтери, які збирають гільзи; виробники, що займаються гравіруванням, шліфуванням, лазерною обробкою металу, адміністративний відділ та фрилансери.
Найбільші гільзи, які привезли волонтери, – від гранатомета "Муха" (діаметром 15-20 см). З них зробили дві сувенірні вази, всередині яких нержавіюча сталь. Одну вазу продали на аукціоні, проведеному для збору грошей на безпілотник для української армії.
Друга ваза стала одним із нових експонатів музею Григорія Сковороди. Вона доповнить експозицію виробами благодійників, щоб зберегти пам’ять не лише про філософа-мандрівника та педагога Григорія Сковороду, а й про зусилля багатьох людей у відновленні культурної спадщини України.
До речі, працівники музею дуже болісно сприйняли руйнування історичної будівлі.
"6 травня 2022 року о 22:50 у музей влучила ворожа ракета, завдано непоправних збитків, – розповіла екскурсоводка обласного комунального закладу "Національний літературно-меморіальний музей Сковороди" Галина Головко. – Зараз наші найцінніші експонати музейного фонду – автентичні речі Григорія Сковороди збереглися – знаходяться в надійному місці, але росія зруйнувала музей..."
За рішенням колективу музею, після закінчення війни та відновлення (тобто реставрації та реконструкції приміщень музею) нова експозиція буде доповнена експонатами, які нагадуватимуть відвідувачам про реалії музею на лінії вогню та цінність збереження культурної спадщини.
Проєкт реекспозиції передбачає створення експозиційної концепції, тематико-експозиційного плану, виготовлення проєктно-кошторисної документації. Експозиція повинна відповідати сучасним технологіям.
"Люди купують, тому що це їхня історія"
Сувеніри з патронів продаються в кількох магазинах України: у Києві – у магазині Мистецького Арсеналу "Добродій", в Умані – у магазині товарів для рукоділля "It’s Craft". Продукція також представлена на сайті "3.14 BAN", у соціальних мережах і на фестивалях та ярмарках в Україні. У планах – їздити на фестивалі та ярмарки, які проходитимуть за кордоном.
Здебільшого сувеніри зі стріляних гільз купують колишні жителі сходу України, які покинули найбільш постраждалі райони – Маріуполь, Бучу, Харків.
"Люди купують, бо це їхня історія і вони хочуть розповісти майбутнім поколінням про ці події", – каже Катерина.
В Україні популярні брелоки та браслети у жовто-блакитному дизайні, а під час затемнення – свічники.
Останні корпоративні замовники повезли велику партію сувенірів до Японії та Естонії, де організовувались аукціони та розіграші, а потім гроші пішли на ЗСУ. Наприклад, навесні під час благодійного заходу в Естонії організатори змогли зібрати 1,5 мільйона євро на потреби ЗСУ в Бахмуті.
Іноземні онлайн-замовлення найчастіше надходять з Америки, Канади, Великої Британії та скандинавських країн. Люди хочуть підтримати Україну та отримати сувенір, який би нагадував їм про участь у цих історичних подіях. За кордоном найбільшою популярністю користуються брелоки та браслети зі стріляних гільз. Також на аукціонах мали попит набори келихів.
Проте сувеніри з гільз – не основне виробництво підприємства "3.14 BAN". Найбільший прибуток приносить виробництво аксесуарів з банерів для корпоративних клієнтів.
"Завдяки великим замовленням ми виходимо в плюс, – підсумовує Катерина. – Якщо ми кажемо про гільзи, то значна частина прибутку йде на армію та музей. Але зараз ми стали менше виробляти, тому що люди втомилися від війни, і тому, українці вже не дуже активно купують. Найчастіше продукцією цікавляться люди, які влаштовують аукціони за кордоном".
Автор: Альона Семко
