Підприємці у 16. Як підлітки розвивають бізнес і чому фінансова грамотність – це важливо

Українські підлітки прагнуть більшої самостійності, серед іншого і фінансової. Ще до повноліття вони хочуть мати свої кошти і витрачати їх за власним бажанням.

Комплексне всеукраїнське соціологічне дослідження "Підлітки та їхнє життя під час війни: настрої, цінності, майбутнє", проведене у 2023 році показало, що 43% підлітків хочуть заробляти перші гроші, не чекаючи повноліття.

Спільне дослідження, проведене кількома роками раніше МакДональдз в Україні й онлайн-платформою OLX Робота, виявило, що 69% українців влаштувались на першу роботу до 20 років. Згідно з дослідженням, 65% українців беруть першу роботу, не дочекавшись закінчення вишу. До того ж третина опитаних починає працювати у віці 17-18 років, а близько чверті – навіть раніше.

Половина підлітків (приблизно 52%) віком 13–15 років уже вирішили, ким хочуть стати в дорослому віці. Такі результати показало дослідження програми IREX "Мріємо та діємо".

Окрім фрилансу та найманої роботи підлітки опановують і ази підприємницької діяльності. LIGA.net поспілкувалась із трьома дівчатками-підлітками з Донецької та Чернігівської областей, які працюють у б'юті-сфері: займаються манікюром та оформленням брів. А також – із психологами та засновницею бізнес-платформи для підлітків, які розповіли, чим цікавляться діти у такому віці та чому фінансова грамотність – це важливо.

Послуги манікюру у прифронтовому місті

16-річна Ксенія Одинцова із Костянтинівки, що на Донеччині, почала надавати послуги манікюру у 2024 році, облаштувавши вдома манікюрний салон. Стартові вкладення склали 25 000 грн. Батьки підтримали дівчину морально й матеріально.

"На початку кошти були потрібні хоча б на найнеобхідніші інструменти та матеріали. Згодом я почала докуповувати техніку, замінювати обладнання. Батьки підтримували мене фінансово, але частину речей я купувала самостійно", – розповідає Ксенія.

Матеріали Ксенія закуповує переважно через інтернет-магазини. Клієнтів шукає через міські групи, платформу OLX, Instagram. Манікюр із покриттям у дівчини коштує 250 грн. Звичайний гігієнічний – 100 грн. Зароблене Ксенія витрачає на матеріали для роботи, частину відкладає. За кілька місяців роботи змогла купити собі новий телефон.

"Звісно, на початку були труднощі. Не все одразу вдавалося зробити якісно, акуратно та красиво. Клієнти хочуть, щоб усе виглядало ідеально, було якісним і, що найцікавіше, — недорогим. Проте я не здавалася і з часом значно покращила свої навички", – розповідає дівчина.

Каже, що поєднувати навчання та роботу вдається легко: вранці та вдень займається навчанням і потім ще залишається достатньо часу на роботу. Серед труднощів – складна ситуація в місті через постійні обстріли.

"Час від часу вимикають воду, а на початку війни відключали навіть газ і світло. Але коли я почала працювати, проблем зі світлом уже не було, тож це не вплинуло на мою роботу", – розповідає Ксенія.

Мрії про спільний салон краси

15-річні Лілія Мишко й Аліна Мисник із села Брусилів, що за 16 кілометрів від Чернігова, однокласниці. Ліля почала надавати послуги з манікюру рік тому. Однак, каже, що повноцінного досвіду має пів року. Аліна майстриня-бровистка, яка почала займатися своєю справою кілька місяців тому.

Обидві зізнаються, що ідеєю займатися власною справою надихнулися з інтернету.

"Спочатку мені почали потрапляти на очі відео TikTok з гарними нігтями. Думки про це в голові вже крутилися. Я хотіла спробувати. Потім мене мама запитала, чи не хотіла б я спробувати себе в манікюрі. Я подумала: чому б ні?, – розповідає Лілія.

"У мене така ж історія – дивилася відео. Але я думала, що, можливо, пізніше буду працювати. А потім, коли Ліля почала нігтями займатися, я подумала, чому б не спробувати", – пригадує Аліна.

Обом дівчатам зі стартовим капіталом також допомогли батьки. Лілії перший набір для манікюру батьки подарували на новий рік. Далі дівчина вже вкладала свої кошти. Навчалися працювати з відео в інтернеті. Лілія додатково проходила курси манікюру й отримала сертифікат.

"Матеріали ми замовляємо через інтернет. Або купуємо, коли їдемо в місто. Там у торговому центрі "Голлівуд" є професійний магазин, де продають усе і для майстрів манікюру, і для бровистів, і для перукарів", – розповідає Аліна.

Свої навички дівчата відпрацьовували на рідних: Лілія – на мамі й сестрі, Аліна – на мамі й тітці. Працюють кожна у себе вдома, але мріють, що колись відкриють салон, де працюватимуть разом.

У Лілії в середньому 10 клієнтів на місяць. У Аліни дещо менше – 5-6. Клієнтів знаходять через сарафанне радіо, а також завели сторінки в Інстаграм. Утім, принаймні у Лілії в селі є конкуренція: у населеному пункті в тисячу мешканців працює три майстрині манікюру.

У Лілії вартість звичайного манікюру становить 350 грн, з нарощенням – 500. У Аліни фарбування брів хною – 300 грн, ламінування і фарбування фарбою – 400-450 грн.

Лілія розповідає, що на окупність своїх послуг майстрині манікюру вийшла через пів року роботи. Аліна ще цього не досягла.

Платформа для підприємців-підлітків

Дівчата зізнаються, що розраховувати собівартість послуг спочатку не вміли. Робити це, а також бачити підводні камені підприємництва Ліля, Аліна та Ксенія з Костянтинівки навчалися на платформі uBoost.

"Ми дізнались, як шукати клієнтів, що може піти не так, як вираховувати собівартість. Бо спочатку ми думали, що все зароблене – це наше. Але виявилося, що треба враховувати витрати матеріалу, розраховувати, скільки його йде на одного клієнта. Також дізналися, що потрібно аналізувати конкурентів, визначати свою відмінність, розуміти, які сильні і слабкі сторони в них, які в тебе. Ми над цим просто не задумувалися", – розповідає Лілія.

Тетяна понад сім років будувала кар’єру в ІТ. Працювала на посаді Head of Restaurant Success в американському стартапі з українським корінням Allset. Це платформа для онлайн-замовлень їжі, яку у 2024 році купила американська компанія SoundHound AI. Того ж року Тетяна заснувала платформу, вклавши у неї власні заощадження.

"Я родом із Костянтинівки Донецької області і знаю, як важко пробитися, коли ти з маленького міста. У 8 класі мені пощастило потрапити на проєкт для лідерів Донецької області "Сім вершин". Нам викладали кризовий і проєктний менеджмент, і багато чого іншого – речі, що здавалися надскладними для восьмикласниці. Але саме цей досвід змінив моє життя. Проєкт дав не лише знання – він створив потужне ком'юніті. Навіть через 15 років я спілкуюся й навіть товаришую з учасниками тієї програми", – розповідає Тетяна.

Інформація про можливість навчання на платформі uBoost розповсюджується через ОВА та громади. Діти, які виявили бажання навчатися, долучаються до платформи. Навчальна програма триває три місяці і проходить онлайн та офлайн.

Підлітки навчаються розробляти та захищати свій бізнес-проєкт. Після закінчення навчання діти можуть спілкуватися між собою у створеній спільноті. Їх планують залучати до інших проєктів, найперспективнішим – надавати гранти на реалізацію ідей. У планах – екскурсії в компанії для отримання практичного досвіду.

"Мотивація у дітей проста – вчитися в успішних реалізованих дорослих. Мати можливість поставити запитання. Діти хочуть знати практичні речі, котрі вони можуть використати на практиці: як просувати сторінку, що таке цільова аудиторія та як з нею працювати. Отримати базові знання з фінансової грамотності", – розповідає засновниця платформи.

Навички спілкування й підприємництва залишаються на все життя

Кандидатка психологічних наук Олена Богдан підкреслює, що 15 років – це надзвичайно важливий вік. Починаючи з нього, закладаються комунікативні навички, формується образ життя, яким підлітки хочуть жити.

"З 15 до 25 років, – це так званий сензитивний вік, коли напрацьовуються ті навички соціальної комунікації та соціальної взаємодії, які залишаться в людини на все життя. І чим більше у підлітків активностей, зокрема комунікативних, тим більш успішними вони будуть потім. Також це вік, коли в людини закладається та картинка життя, успіху, щастя, яким би вони хотіли жити. У наступні роки, вони цю картинку реалізують. І є велика різниця, як закладається цей образ – через батьків, які щось нав'язують, школу, соцмережі. Або вони створюють власні конструктивні образи і в них експериментують", – пояснює психологиня.

Не обов'язково, пояснює Олена Богдан, що підлітки, почавши працювати в певній сфері, у ній і залишаться. Вони можуть опанувати геть іншу професію, але отриманий досвід, образ себе та навички – дуже важливі. І чим раніше діти беруть на себе відповідальність за задоволення тих потреб, які вони можуть задовольнити, тим дорослішою та відповідальнішою стає їх позиція.

Доктор економічних наук і психолог-практик Михайло Сагайдак підкреслює важливість перших самостійно зароблених грошей дитини, оскільки вони вже не прив'язують її до батьківського гаманця. І це перший досвід фінансової свободи.

"Чому це важливо? Тому що в 15 років, це вже доросла людина. Це той гоноровий вік, коли, приміром, хлопці, відмовляються просити. Тому для них можливість заробляти – це важливий психологічний і соціальний момент. І тоді не соромно попросити у батьків гроші, як певний капітал для того, щоб заробити нові кошти", – пояснює Михайло Сагайдак.

Власні кошти дають можливість підліткам навчитися поводитися з ними, усвідомлювати їх цінність і більш виважено підходити до витрат. Так звані "легкі гроші", за якими не стоять докладені зусилля, навчання, сформовані навички не дадуть такого ефекту. Коли ж людина усвідомлено йде через невеликі кроки, пробує себе в різних професіях, це формує культуру поводження з грошима й геть інший світогляд. Окрім того, діти вчаться накопичувати кошти, що теж має велике значення.

"Коли приходять гроші від батьків, вони розуміють, що завтра буде та ж сама транзакція. А коли вони акумулюють власні кошти, то це геть інший досвід, який надалі може знайти своє відображення в різних проявах. Приміром, у відповідальному відношенні до кредитних коштів, коли потрібна буде певна сума на купівлю нерухомості. Або коли йтиметься про грантові кошти і потрібно буде показати свої компетентності. Тобто це класна система, яка буде масштабуватись і знайде своє відображення в примноженні грошей", – пояснює фахівець.

Психологи підкреслюють, що батькам варто комунікувати з дітьми про їх роботу й підтримувати – запитувати, як у дитини справи, скільки сьогодні було клієнтів, хто справив враження, як дитина відреагувала на перші гроші та що за них хоче купити. Але самих коштів, зароблених дитиною, не контролювати.

"Потрібно поговорити з дитиною, чому вона хоче цим займатися. Вона, звісно, може злукавити та сказати, що так роблять усі. Але за цими словами може ховатися бажання бути незалежною від батьків, щоб перестати просити гроші. Зароблені кошти не потрібно контролювати, але варто запитати, що вона хоче на них придбати. І домовитися, що, наприклад, 80% на цю річ заробляє вона, а 20% дають батьки. Тобто йдеться про партнерство", – каже Михайло.

За словами Олени Богдан, підлітки, які мають досвід комунікації поза межами навчання, краще розуміють себе та світ, не так його бояться.

"Для таких дітей експериментування – то ок, включно й фінансове. Тих молодих людей, які були обмежені школою, гарними оцінками, виконанням домашніх завдань, мені зараз дуже складно консультувати. Вони не знають, чого хочуть. Стосовно грошей у них взагалі немає практично жодного розуміння. Тобто у них немає досвіду дорослого життя", – каже психологиня.